Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Закінчення досудового слідства складанням постанови про закриття справи. Оскарження постанови про закриття кримінальної справи




 

Під закриттям кримінальної справи розуміється таке закінчення досудового слідства, яке здійснюється за наявності обставин, які ви­ключають подальше провадження в кримінальній справі, або підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності. Із закриттям кримінальної справи процесуальна діяльність стосовно неї повністю закінчується, подальший рух справи виключається, поки постанова про закриття справи не скасована у встановленому законом порядку.

У відповідності до ст. 213 КПК кримінальна справа закривається:

1) при наявності підстав, зазначених у статті в КПК;

2) при недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину.

Реабілітуючими є такі обставини закриття справи, з якими особа визнається невинуватою у вчиненні злочину, в зв'язку з чим віднов­люється її добре ім'я, репутація. Це відсутність події злочину, відсут­ність у діянні складу злочину, недоведеність участі обвинуваченого у вчиненні злочину (пункти 1, 2 ст. 6, п. 2 ст. 213 КПК). Усі інші обста­вини є нереабілітуючими, хоч особу і звільняють від кримінальної від­повідальності.

Закриття справи за п. 2 ст. 213 КПК залишає злочин нерозкритим, і у зв'язку з цим слідчий зобов'язаний застосувати заходи щодо вста­новлення осіб, які його вчинили.

Якщо в справі притягнуто декілька обвинувачених, а підстави для закриття справи стосуються не всіх, то справа закривається не в ціло­му, а лише щодо конкретного обвинуваченого або обвинувачених. Обов'язковою умовою такого закриття є те, що особі, стосовно якої справа закривається, було пред'явлено обвинувачення, яке з закрит­тям справи анулюється, оголошується знятим, а кримінальне переслі­дування — не маючим продовження.

Слідчий закриває справу мотивованою постановою, в якій, крім да­них, передбачених ст. 130 КПК, зазначає: відомості про особу обви­нуваченого, суть справи, підстави для закриття справи, рішення про скасування запобіжного заходу і заходів щодо забезпечення цивільно­го позову та можливої конфіскації майна, а також рішення в питанні про речові докази (ч. 1 ст. 214 КПК).

Закон (ч. 3 ст. 214 КПК) зобов'язує слідчого надіслати копію по­станови прокуророві, особі, яка притягалася до кримінальної відпо­відальності, особі, за заявою якої була порушена кримінальна справа, а також потерпілому та цивільному позивачеві, а також роз'яснити їм порядок оскарження постанови про закриття кримінальної справи прокуророві.

Скарга на постанову слідчого про закриття справи може бути по­дана в семиденний строк з дня одержання письмового повідомлення або копії постанови про закриття справи (ч. 1 ст. 215 КПК) як безпо­середньо прокуророві (особисто або поштою), так і через слідчого. Скарга може бути не тільки письмовою але й усною. В останньому ви­падку зміст скарги повинен бути викладений у протоколі.

Після надходження скарги слідчому він зобов'язаний протягом доби надіслати її прокуророві разом зі своїм поясненням (ст. 234 КПК).

Прокурор знайомиться зі скаргою і не пізніше 30 днів з дня надхо­дження скарги приймає одне з наступних рішень: 1) скасовує постано­ву про закриття справи і відновлює досудове слідство або 2) залишає скаргу без задоволення.

Якщо прокурор скасовує постанову слідчого про закриття справи, він дає вказівки щодо подальшого її розслідування на загальних під­ставах.

Постанова прокурора про відмову в задоволенні скарги може бути оскаржена вищестоящому прокуророві або до суду (ст. 231 КПК).

Повідомляючи особі, яка подала скаргу на постанову про закриття справи, про те, що її скарга залишена без задоволення, прокурор має роз'яснити цій особі її право оскаржити цю постанову до суду в поряд­ку, передбаченому ст. 236 КПК.

Відповідно до ст. 236-5 К ПК, постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про закриття кримінальної справи може бути оскаржена до районного (міського) суду за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову. У разі, якщо скарга подана не за місцерозташуванням органу або роботи посадової особи, яка винес­ла постанову, суддя, застосовуючи аналогію ч. 1 ст. 41 КПК, повинен направити скаргу за підсудністю.

Суб'єктом оскарження є особа, інтересів якої стосується постанова про закриття кримінальної справи, або її представник. Скарга на по­станову про закриття кримінальної справи подається протягом семи днів з дня отримання її копії чи повідомлення прокурора про зали­шення скарги на цю постанову без задоволення, якщо постанова оскаржувалася прокурору.

Розгляд суддею скарги на постанову про закриття кримінальної справи регулюється ст. 236-6 КПК. Скарга на постанову органу дізнан­ня, слідчого, прокурора про закриття справи розглядається суддею одноособово не пізніше п'яти днів, а у разі складності справи — десяти днів з дня надходження закритої справи до суду. Про час розгляду скарги мають бути повідомлені прокурор та особа, що подала скаргу, які вправі взяти участь у її розгляді та висловити свої доводи. Однак їхня неявка не перешкоджає розгляду скарги. До розгляду скарги суддя витребує кримінальну справу та знайомиться з нею.

У судовому засіданні суддя оголошує скаргу, заслуховує думку прокурора, в разі необхідності — пояснення особи, яка подала скаргу. При розгляді скарги ведеться протокол судового засідання.

Розглянувши скаргу, суддя залежно від того, чи були при закритті справи виконані вимоги статей 213 і 214 КПК, приймає одне а таких рішень: 1) залишає скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову про закриття справи і направляє справу прокурору для відновлення слід­ства або дізнання.

Скасовуючи постанову про закриття справи і направляючи справу прокурору для відновлення досудового слідства або дізнання, суддя вказує, які обставини належить з'ясувати при проведенні досудового розслідування.

Копія постанови судді надсилається особі, яка прийняла рішення про закриття справи, особі, яка подала скаргу на постанову, і прокуро­ру, який відмовив у поновленні досудового слідства або дізнання.

На постанову судді прокурором, особою, яка подала скаргу, протя­гом семи діб з дня її винесення може бути подана апеляція до апеля­ційного суду.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-07; Просмотров: 488; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.009 сек.