Дослідить предмет, функції та етапи розвитку макроекономіки

Предмет макро- - механізм функціонування всієї нац. економіки та чинники, що визначають його зміни у коротко- та довгостроковій перспективі і способи впливу на них держави. Макро- вивчає найсуттєвіщі взаємозв’язки у нац. економіці, поведінку в-ва в цілому, на відміну від мікро-, що вивчає поведінку окремої фірми чи ринку. Але між ними є численні “точки дотику” тому, що макро- явища формуються як наслідок дій суб’єктів мікроекономіки.

В центрі уваги - 4 сфери економіки та пов’язані з ними проблеми:

Сфера в-ва. Сус-во зацікавлене в збільшенні обсягів в-ва товарів та послуг. Проблема - досягнення максимального економ. зростання, збереження темпів і запобігання спаду в-ва.

Сфера зайнятості. Наявність робочих місць є запорукою отримання доходу більшістю населення будь-якої країни. Проблема вимушеного безробіття, чинники, шляхів подолання.

Сфера цін та проблема інфляції, причини та наслідки її розвитку, взаємозв’язок з безробіттям та економ. зростанням, а також на створення механізмів регулювання інфляції.

Зовнішній сектор. Сьогодні всі нац. економіки є більш-менш відкритими і їх розвиток залежить від кон’юнктури зовнішніх товарних, фін. та валютних ринків, особливостей зовнішньоеконом. зв’язків країни. Проблема - зовнішньоекономічна рівновага, умови її досягнення і вплив порушення цієї рівноваги на нац. економіку.

Вдале вирішення проблем дозволить досягти ідеальної макро- моделі: сталого економ. зростання за повної зайнятості всіх ресурсів, стабільності цін і зовнішньоеконом. рівноваги.

Макро- виконує дві функції:

1) Позитивну: аналіз фактів, їх оцінка та визначення об’єктивних закономірностей;

2) Нормативну – вироблення принципів і механізмів економ. політики.

Історію розвитку макроекономіки доцільно поділити на 2 періоди: перший – до 30 рр. ХХ ст., коли головною була позитивна функція; другий – від 30 рр. ХХ ст., коли на перший план вийшла нормативна, посилилась практична роль науки як основи економ. політики держави.

Макроекономічні ідеї почали виникати в міру виникнення централізованих держав.

Меркантилісти заклали основу теорії платіжного балансу і зосередили увагу на аналізі впливу зовнішньої торгівлі на економ. розвиток країни, доводили необхідність захисту внутрішнього ринку від імпорту і стимулювання експорту для забезпечення припливу в країну грошових металів, в яких вбачали втілення багатства нації. Обґрунтовували активний вплив держави на розвиток економ. процесів у країні.

Школа фізіократів (ХVІІІ ст.) (Ф.Кене). Відобразив рух продуктів між секторами економіки в таблицях (розробка макро- кругопотоку). Вважали, що втручання держави в економіку повинно бути мінімальним.

Класична школа (В. Петі, А. Сміт, Д. Рікардо). Втілення багатства країни - продукція; його джерело - в-тво, побудоване на засадах суспільного поділу праці; умова зростання в-ва і багатства - нагромадження капіталу. Держава має втручатись в економіку мінімально, бо ринкова система містить механізми встановлення рівноваги на максимально можливому за наявних ресурсів рівні в-ва. Заклали основи нац. рахівництва здійснивши оцінку нац. доходу Англії – найбільш економічно розвиненої на той час країни.

Карл Маркс виклав схеми простого та розширеного відтворення, побудовані на обміні між 2 секторами економіки, які виробляють засоби виробництва та предмети споживання. Довів, що джерело економ. зростання - частина нової вартості, створеної у матеріальному в-ві; а саме – перетворення на капітал частини прибутку.

Дж.М. Кейнс довів необхідність державне втручання в розвиток економіки і стимулювання сукупного попиту головним чином засобами фіскальної політики.

Монетаристи, - причини нестабільності розвитку економіки в грошовій сфері, втручання в економіку має бути мінімальним і зосередженим на регулюванні грошової пропозиції.

“Економіки пропозиції” - економ. політика держ. з метою підтримки економ. зростання має бути спрямоване на стимулювання пропозиції скороченням рівня оподаткування п-в.

Інституціоналісти - розвиток економіки - це єдність еволюції господарчих форм і інститутів, в сучасних умовах класичну модель саморегулювання економіки є несприятливою.

Дата добавления: 2015-05-09