Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Розкрийте сутність кейнсіанської теорія як теоретичної бази держ. регулювання економіки. Основні положення кейнсіанської теорії про вплив держави на економіку




Основи сучасної теорії зайнятості заклав Дж. М. Кейнс, який в середині 30-х років висунув своє пояснення рівня зайнятості в ринковій економіці в роботі “Загальна теорія зайнятості, процента та грошей” (1936р.).

Кейнс вважав, що спади в-ва, економ. депресії та значне і тривале безробіття – закономірність економ. розвитку з таких причин:

1. Сукупний попит нестабільний, його динаміка не співпадає з динамікою в-ва, тому що із зростанням доходу збільшується схильність домогосподарств до заощадження (“основний психологічний закон” Кейнса). Падіння в-ва, викликане дефіцитом попиту, спричиняє песимістичні ділові очікування і зменшення схильності до інвестицій, які стають нечутливими до %ставки, що посилює дефіцит попиту.

2. Ціни і зарплата в короткостроковому періоді жорсткі і не знижуються з падінням сукупного попиту. Це означає, що крива сукупної пропозиції є горизонтальною або положисто-висхідною: внаслідок стискання сукупного попиту в самій економічній системі немає механізмів відновлення рівноваги і повної зайнятості. Висновок: необхідний екзогенний вплив держави на економіку для створення “ефективного попиту” і відновлення повної зайнятості. Головним інструментом держави є бюджетна або фіскальна політика.

3. Якщо заходи держ. стимулюючої політики спричинять дефіцит бюджету, припустимо покрити його за рахунок емісії грошей і допустити невисоку інфляцію. Зростання сукупного попиту за рахунок держ. видатків підсилюється мультиплікативним ефектом.

В економіці сучасних країн світу держава відіграє суттєву роль, впливає на економ. кругообіг і виконує такі функції:

1) отримує податки від домогосподарств і фірм здійснює перерозподіл доходів у суспільстві;

2) за рахунок отриманих доходів держава забезпечує домогосподарства і фірми суспільними благами: безпека, освіта, охорона здоров’я, соціальний захист та ін.). Тому у моделі кругообігу використовується поняття чистих податків – як різниці між податковими надходженнями та трансфертами;

3) здійснює попит на товари та послуги, який є одним з елементів сукупного попиту. При цьому зміна обсягу державних закупівель та рівня чистих податків забезпечує виконання державою її стабілізаційної функції.

Вплив держави на економічний кругообіг полягає також у тому, що держава може ставати суб’єктом фінансового ринку і отримувати на ньому запозичення для покриття дефіциту бюджету. Причини, механізми та наслідки бюджетного дефіциту та державного боргу будуть розглянуті у восьмій темі. Втручання держави в економічний кругообіг та вплив на сукупний попит і сукупну пропозицію здійснюється у зв’язку з виплатою трансфертів та субсидій домогосподарствам і фірмам. Держава в економічному кругообізі:


17.Розгляньте дискреційну фіскальну політику Мультиплікативний вплив державних видатків і чистих податків на реальний ВВП.

Дискреційна фіскальна політика – це цілеспрямована система заходів, які здійснюються час від часу і полягають у цілеспрямованих змінах рівня податків та видатків.

Сукупні державні видатки РЕ мають такий склад: PE = CG + Tr + I * DG + IG, де CG - держ. споживання; Tr - трансфертні платежі приватному сектору; i * DG - % платежі; IG - держ. інвестиції.

CG, Tr, i·DG - поточні державні видатки.

IG -капітальні державні видатки.

Сукупні державні видатки є складовою сукупних видатків, впливають на сукупний попит і сукупну пропозицію, а відтак і на рівень ВВП, зайнятість, ціни, розподіл доходів та ресурсів. Зміна обсягу та структури сукупних видатків суттєво впливає на економіку. Сукупний попит зростає із підвищенням державних видатків за умов, що цей ефект не перекривається зростанням податків з метою забезпечення фінансування видатків.

Податкова політика впливає на економіку через зміну використовуваного доходу економічних суб’єктів та зміну відносних цін, оскільки податки – це частина доходу фірм та домогосподарств, які впливають на величину цін товарів. Загалом зниження податків, за інших рівних умов, стимулює і сукупний попит, і сукупну пропозицію.

Заходи дискреційної фіскальної політики впливають на динаміку доходу мультиплікативно. Мультиплікатор видатків розраховується за формулою:

Ме = 1 / (1 - МРС * (1 - t)) = 1 / (MPS + MPC * t), де t – граничний коефіцієнт податків, який показує зміну податків при зміні доходу як податкової бази.

Мультиплікатор податків становить: Мt = Me * MPC = MPC / (MPS + MPC * t)

З урахуванням мультиплікативних ефектів можна розрахувати зміну реального ВВП під впливом заходів дискреційної фіскальної політики. Вплив держ. закупівель визначається таким чином: ΔY = ΔG * Me оскільки держ. закупівлі є частиною сукупних видатків і безпосередньо впливають на реальний обсяг в-ва.

Дискреційні зміни чистих податків, які не є елементом автономних видатків, впливають на обсяг ВВП опосередковано. Якщо – зміна автономного споживання під впливом зростання чистих видатків, то ΔY = - ΔT * MPC * Me = - ΔT * Mt - вплив зміни чистих податків на зміну обсягу реального ВВП.

Якщо в країні спостерігається інфляція, вплив державних закупівель та чистих податків на реальний обсяг ВВП визначається за формулами 8.6 та 8.7 через їх вплив на номінальний ВВП: ΔY = (Yt-1 * (1-P) + ΔG * Me) / P або ΔY = (Yt-1 * (1-P) - ΔT * MPC * Me) / P

З тієї обставини, що Ме більше за Ме * МРС витікає важливий висновок: приріст сукупного доходу на одиницю зростання державних закупівель більше ніж на одиницю зменшення чистих податків. Тобто в першому випадку зростання доходу можна досягти ціною меншого дефіциту бюджету.

У разі, коли обидва різновиди дискреційної фіскальної політики застосовуються одночасно, їх сумарний вплив на зміну доходу визначається так: ΔY = ΔG * Me - ΔT * Mt

Якщо бюджет збалансований і зміна державних закупівель дорівнює зміні чистих податків, виникне приріст доходу у зв’язку з тим, що ΔG>ΔT * МРС тому, що МРС<1.

Визначення фіскальної політики за умов збалансованого бюджету має також враховувати мультиплікатор збалансованого бюджету: Mb = ΔY / ΔB, де ΔВ – зміна бюджету.

Таким чином, мультиплікатор збалансованого бюджету показує, на скільки зміниться дохід при зміні бюджету на грошову одиницю.

Ефективність дискреційної фіскальної політики залежить від інтенсивності її заходів з урахуванням мультиплікативних ефектів.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-09; Просмотров: 568; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.