Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Контрольна робота №8




1.Хвилястість поздовжнього профілю. Визначення хвилястості для ділянки дороги з кутом повороту більше 8˚.

Хвилястість поздовжнього профілю, яка виникає при неблагополучному поєднанні увігнутих і випуклих вертикальних кривих, характеризується відношенням видимих розмірів стріли прогину ведучої лінії до відстані між вершинами прогину. Математичною характеристикою візуальної плавності прогину являється кут при вершині прогину ψ, утворений дотичними в точках перегину лінії.

(1)

f – видима стріла прогину;

l – видима довжина прогину.

Видимі розміри f і l і, а також візуальна плавність хвилястого поздовжнього профіля залежить від висоти очей водія Н над ділянкою прогину, відстані від спостерігача до стріли прогину і кривизни траси в плані.

 

Рис.1. Розрахункова схема до визначення розрахунку величини Ψ за формулою (10) при куті повороту траси більше 8˚: ω – кут повороту траси

Якщо в плані траси є поворот на кут більше 8˚ або траса являється клотоїдною, видиму довжину прогину визначають згідно рис.1, а Ψ за формулою

(2)

f – стріла прогину, що визначається по поздовжньому профілю,м;

l – довжина прогину, м, що визначається по поздовжньому профілю як відстань між точками дотику прямих до верхніх точок прогину (по рис.1)

Для криволінійної траси величину кута рекомендується знаходити в такій послідовності: визначають хорду ЕG по рис.1, яка з’єднує в плані крайні точки прогину Е і G; знаходять кут γ між хордою і променем, направленим з точки G в початок прогину Е; якщо цей кут менше 3˚, вважають, що прогин лежить на прямій в плані і Ψ розраховують за формулою для ділянки з кутом повороту до 8˚, якщо кут γ більше 3˚, знаходять ОА=tgγL; знаходять стрілу прогину f згідно рис.1 і кут Ψ за формулою (2).

Умова візуальної плавності дороги на ділянці з прогином в поздовжньому профілі

Якщо ця умова не виконується, рекомендується збільшити радіуси вертикальних кривих, які утворюють прогин, або кут повороту траси в плані.

Якщо буде видно, що Ψ>0,045, рекомендується збільшити довжину ЕС за рахунок збільшення радіуса вертикальних кривих і зменшення f.

Орієнтовно можна прийняти, що для забезпечення візуальної плавності дороги довжину прогину потрібно збільшити або стрілу прогину зменшити в К раз, де

2. Основні прийоми гармонізації дорожнього середовища в ландшафті. Урбанізовані або частково урбанізовані ландшафти

Урбанізовані або частково урбанізовані ландшафти мають певний вплив на підхід до організації дорожнього середовища. Дорога тут не є чужим елементом (як в природному ландшафті) і може мати більше ознак штучної споруди (підкреслена геометрічность земляного полотна, укосів і т. д.). Проте і тут необхідно зрозуміти, що природні форми завжди кращі з естетичних міркувань. Зелені зони вздовж дороги дозволяють поліпшити естетику дорожнього оточення, а також створити необхідні передумови для ізоляції дороги (як джерела шуму і газів) від навколишнього простору, І тут високі насипи не доцільні ні в ландшафтному, ні в інженерному і економічному сенсі. Найбільш прийнятні довгі естакади, які з успіхом замінюють насипи в урбанізованому середовищі при відповідному техніко-економічному обгрунтуванні. Зона під естакадою може мати утилітарне значення, наприклад може бути використана як стоянка автомобілів.

У зонах на під'їздах до міст, на обходах міст і населених пунктів, де є урбанізований ландшафт, з'являється деколи необхідність візуальної ізоляції окремих елементів ландшафту від дороги. Такі небажані зони відділяються від дороги смугами насаджень, своєрідними «зеленими занавісамі», що створюють просторовий візуальний фон. Ці елементи повинні вирішуватися так, щоб вони «працювали» з обох напрямів автомобільного руху.

Очевидно, що при створенні зелених придорожніх композицій в урбанізованому ландшафті може допускатися ширше використання чисто декоративних, паркових рослин на відміну від природних ландшафтів, де повинні використовуватися зелені форми, характерні для природних пейзажів даного району. Ширше використання можуть мати «регулярні» композиції, партерне озеленення і інші традиційні форми паркової архітектури.

Сільськогосподарський ландшафт, по якому проходить нова автомобільна дорога, втрачає коштовні землі. В той же час характер ландшафту, що носить сліди машинної обробки (наприклад, рілля або посаджені рядами дерева і чагарники), не дисонує з новим штучним об'єктом. У цих випадках з економічних міркувань смуга відведення скорочується до мінімуму і оброблені землі примикають майже безпосередньо до кюветів або укосів земляного полотна. Проте деякі дослідження показують, що забруднення, викликані автомобілями, і перш за все викиди свинцевих з'єднань, можуть виявитися небажаними для продовольчих сільськогосподарських продуктів, вирощених край дороги. Доцільно тут повернутися до широких смуг відведення (до 50 м в кожну сторону) для створення «зелених коридорів», які затримуватимуть шкідливі викиди. Ці зелені смуги розміщують виходячи з двох принципів: технологічного і ландшафтно-декоративного. Для забезпечення надійного санітарного захисту як зелені матеріали необхідно застосовувати дерева і чагарники з газостійкими і ізолюючими властивостями, що мають щільну крону.

В той же час доцільним є фрагментарне включення сюди декоративних порід, які різноманітимуть суцільні технологічні посадки.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-07; Просмотров: 425; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.01 сек.