Політичний символ – це певний знак, що виконує комунікативну функцію між особистістю та владою

Політична символіка може бути представлена як сукупність державних символів і атрибутів влади, національно-державних і культурно-історичних форм та образів політичної культури суспільства, а також символів, що утворюють знакову систему певних політичних течій.

Все різноманіття політичної символіки в сучасному суспільстві можна поділити на такі групи:

1. Державна символіка (прапор, герб, гімн, девіз).

2. Ритуально-процесуальна символіка (інавгурації, коронації, присяги).

3. Умовно-графічна політична символіка (колірна символіка, емблеми, ордена, медалі, грамоти).

4. Наочно-агітаційна політична символіка (гасла, плакати, листівки, політична реклама).

5. Скульптурно-архітектурна символіка (архітектурні спорудження, пам'ятники, скульптури).

6. Об'єктивно-предметні політичні символи (військова техніка, дерева, гори).

7. Політичний імідж (штучно створений образ політичного лідера, партії).

____________________________________________________________________

“Єдність будь-якої культури спирається на спільність мови її символіки”.

(О. Шпенглер “Занепад Європи”)

“Політичні іміджі як держави, так і її лідерів можуть відповідати реальності або бути ілюзорними; проблема полягає в тому, що вони серйозно впливають на політичну поведінку і стають невід’ємною частиною політичного процесу в сучасному світі”.

(С.О. Матвєєв "Політична психологія")

________________________________________________________________________________

Особливим символом політичної культури виступає мова як система знаків, наділених певним значенням, що використовується для збереження, перетворення та передачі інформації.

Структура мови, поняття, що в ній існують, відображають характер соціально-політичних зв’язків, структуру конкретного типу політичної системи, а також саму систему розподілу політичної влади. Таким чином, мова може виступати не тільки засобом комунікації, а й засобом маніпулювання суспільною свідомістю з метою формування певних політичних настанов і орієнтацій.

Так, прикладом відображення тоталітарного характеру політичної системи суспільства, повного контролю політичної влади за всіма сферами суспільного життя, який вплинув на формування свідомості і поведінки людини в СРСР, є сформована за роки радянської влади мова, що містила в собі, наприклад, такі поняття, як соціалістичний табір, братерські країни, битва за врожай, ударник соціалістичної праці, міста-герої; цілу низку скорочень – КПРС, ВЛКСМ, НКВС, а також певні назви (міст – Сталінград, Ворошиловград, Ленінград; газет – "Комсомольська правда", "Піонерська правда", "Ленінська зміна"), імена (Октябрина, Індустрина, Даздраперма), гасла ("комунізм – це радянська влада плюс електрифікація всієї країни", "п’ятирічку – за чотири роки", "економіка повинна бути економною", "піонер, ти відповідаєш за все") тощо.

Мовна спільність підтримує згуртованість суспільства, адже спільна мова відбиває спільні для людей політичні знання, досвід та моделі поведінки. Таким чином, мова сприяє формуванню групової політичної ідентичності. Саме тому сучасні держави приділяють велику увагу мовній єдності. Наявність лінгвістичних підгруп всередині суспільства може бути причиною конфліктності в державі (Квебек – у Канаді, Каліфорнія – в США, Східні та Західні регіони України, Крим).

Дата добавления: 2015-05-09