Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Логічні способи формування понять




Формування понять є складним, а інколи і довгостроковим процесом. Є поняття формування яких здійснюється стихійно, як правило у повсякденному житті. Такі поняття часто бувають розпливчатими і чітко не визначеними. До них відносяться поняття, якими ми користуємося в повсякденному житті.

Це, наприклад, такі поняття як „стіл”, „олівець”, „земля” та ін.

Наукові поняття формуються на основі науково-теоретичної і науково-дослідницької діяльності. Вони чітко визначаються. Їх зміст може змінюватися в процесі розвитку наукового пізнання.

Це, наприклад, такі поняття як „людина”, „атом”, „біологічний вид”. Вони мають свою давню історію, процес їх формування продовжується і сьогодні.

Для формування поняття необхідно виділити істотні ознаки, які виражають природу предмета, його сутність та відмінність від інших предметів. Для цього використовуються такі логічні способи формування понять як порівняння, аналіз, синтез, узагальнення, абстрагування та ін.

Порівнянням називають логічний прийом співставлення предметів з метою встановлення їх схожості та відмінності.

Щоб сформувати обсяг і зміст поняття про який-небудь предмет необхідно перш за все порівняти його з іншими предметами, знайти ознаки, які виражають його подібність з одними предметами і відмінність з іншими.

Аналіз (від грец. analusis - розкладення) дає можливість виділити ті чи інші ознаки предмета, розглянути їх окремо один від одного.

Науковий аналіз на відміну від аналізу, який здійснюється в повсякденній практичній діяльності, має мету вирішити певні наукові програми, пізнати сутність речей чи явищ, закони їх розвитку. Це і дає можливість уточнити зміст поняття, або сформувати нове поняття, в процесі формування понять використовуються такі види аналізу як механічне розкладання предмета на складові частини, визначення хімічного складу, знаходження причин явищ, які спостерігаються, виявлення форм взаємозв’язку елементів цілого та ін.

Синтез (від лат. syntesis – з’єднання) мислене з’єднання частин предмета, розчленованого аналізом у єдине ціле.

Синтез, як засіб формування поняття, протилежний аналізу. Але в процесі формування понять синтез і аналіз органічно поєднані. Без аналізу не може бути синтезу і навпаки. Коли вчений розкладає предмет на його складові частини, він в той же час з’ясовує як кожна з них пов’язана з іншою, тобто здійснює синтез.

Узагальнення (від лат. generalisatio) мислене виділення деяких властивостей предметів, або самих предметів у певний клас і формування поняття про них.

Узагальнення це також процес переходу від одиничного поняття до загального, від менш загального до більш загального поняття. Узагальненням, наприклад, буде перехід від поняття рабовласницький засіб виробництва до поняття засіб виробництва.

Абстрагування (від лат. abstraction – відокремлення) – це мислене виділення окремих ознак предмета і відокремлення від інших ознак.

Відокремлення від деяких ознак предметів або від відношень між ними дає можливість виділити ті властивості чи відношення, які цікавлять дослідника.

Наприклад: при формуванні поняття „трикутник” ми абстрагуємося від таких ознак як дерев’яний, білий, великий та ін., і виділяємо істотні ознаки: три сторони, три кути, сума кутів дорівнює 180º. Кожне сформоване поняття в цьому відношенні є абстракцією.

Існують різні види абстрагування. Якщо формується загальне поняття про який-небудь клас предметів, то застосовується абстракція ототожнювання. Вона полягає в тому, що дослідник мислено відокремлюється від нетотожних ознак предметів певного класу і виділяє тотожні, загальні ознаки, які притаманні усім предметам даного класу. Нерідко в науці застосовується і такий вид абстрагування як ідеалізація, коли в науку вводяться поняття, в яких мисляться реально неіснуючі предмети.

Наприклад: результатом ідеалізації будуть такі поняття „абсолютно тверде тіло”, „точка”, „пряма”.

 

Зміст і обсяг поняття

Логічна структура поняття складається з таких елементів як зміст і обсяг.

Зміст поняття складається з сукупності ознак, які виділяються як окремі поняття.

Наприклад: змістом поняття „злочин” є сукупність таких суттєвих ознак як „суспільно-небезпечний характер дії”, „протиправність”, „провинність”, „карність”.

Обсягом поняття є множина предметів, які мисляться в понятті.

Обсяг поняття злочин складають усі злочини, бо вони мають загальні, істотні ознаки. Зміст поняття виражається за допомогою такої логічної операції як визначення поняття. Предмети, які входять в обсяг поняття, називають логічним класом, або множиною, а окремий предмет обсягу поняття є елементом класу або множини.

Наприклад: елементами класу злочинів будуть такі поняття як крадіжка, шахрайство, розбій та ін. Кожне з даних понять має ознаки притаманні змісту поняття злочин.

Зміст та обсяг поняття взаємопов’язані один з одним. Цей зв’язок виражається у законі оберненого співвідношення між обсягом та змістом поняття. Коли змінюється зміст поняття, то змінюється і його обсяг і, навпаки, зміна в обсязі поняття зумовлює зміну в його обсязі. Згідно з даним законом збільшення змісту поняття веде до утворення поняття з меншим обсягом, а збільшення обсягу поняття веде до утворення поняття з меншим змістом.

Наприклад: якщо ми збільшимо обсяг поняття адвокат, то можемо утворити поняття юрист, зміст якого буде менший, а обсяг більший, оскільки в ньому тепер мисляться юристи усіх спеціальностей.

Зміст поняття адвокат в порівнянні з поняттям юрист більший, оскільки в ньому мисляться ознаки притаманні не тільки усім юристам, а ще й ознаки специфічні, притаманні тільки адвокатам. Якщо ми збільшимо зміст поняття вартість, то можемо утворити поняття додаткова вартість, зміст якого є меншим. Цей закон вказує на те, що чим більший зміст поняття, тим вужчий клас предметів, які мисляться в даному понятті.

 

Закон оберненого відношення між змістом та обсягом поняття.

Оскільки, обсяги понять - це множини, то усі відношення між множинами і операції над ними можна застосувати до обсягів понять. Наприклад, візьмемо поняття "підручник" - х А(х) і поняття "книга" - х В(х).

"Якщо обсяг поняття х А(х) включається до обсягу поняття х В(х), то для будь-якого предмета "х" вірно, що коли "х" є елемент обсягу поняття х А(х), то він також є елементом обсягу поняття х В(х).

З попередньої характеристики обсягу поняття відомо, що коли предмет "х" є елементом обсягу поняття х А(х), то він є носієм змісту поняття х А(х).

Отже справедливою є рівність:

- відношення між змістами цих понять.

Сам закон читається так: "Якщо обсяг одного поняття повністю включається до обсягу іншого поняття, то із змісту поняття, що включається логічно випливає зміст поняття, що включає".

Іншими словами, цей закон вказує на те, що чим, більший зміст поняття, тим вужчий обсяг цього поняття. І навпаки, чим, вужчий зміст поняття, тим ширший обсяг даного поняттям.

Наприклад, візьмемо поняття "держава" - обсяг цього поняття досить широкий, оскільки включає у себе весь клас держав, додамо до нього більше змісту і отримаємо поняття "європейська держава", тобто ми збільшили зміст поняття "держава", але цим самим обсяг його зменшили. Таким же чином цей закон діє і у зворотному порядку.

 

 




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-09; Просмотров: 4746; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.019 сек.