Загальна характеристика умовиводів

Прийоми, що подібні до визначення

Визначення понять не можна змішувати з різноманітними засобами, схожими з визначеннями, такими як опис, характеристика, порівняння, показ.

Опис предмета полягає у зазначенні ряду якихось особливих зовнішніх ознак, на основі котрих описуваний предмет відрізняють від інших предметів. Описуються звичайно індивідуальні предмети і явища, наприклад особа розшукуваного злочинця, речовий доказ, місце події тощо.

Опис не дає відповіді на запитання про те, що таке даний предмет, не розкриває його суті, але дає змогу виділити предмет із навколишніх предметів і впізнати його. Тому опис досить широко використовується у слідчій практиці. Він застосовується, наприклад, при розшуку майна. Так, перш ніж розшукувати викрадені предмети, необхідно їх описати, установити індивідуальні, розпізнавальні ознаки, без знання яких виділити предмет із загальної маси однорідних предметів досить важко. Особливо важливе значення опис має під час ототожнювання людини за зовнішніми ознаками. Криміналістикою розроблена класифікація ознак зовнішності особи, створені спеціальні схеми, котрих слід дотримуватися, описуючи розшукуваних злочинців.

Опис не має визначення, тому там, де вимагається дати визначений поняття, не можна обмежитися описом предмета.

Характеристика — це перелік найважливіших у певному відношенні ознак предмета, явища, особи. Наприклад: "Політика є концентроване вираження економіки". У цьому судженні не розкривається зміст поняття "політика", не перелічуються зміст поняття як соціального явища, але вказана ознака, котра найточніше виражає відношення, існуючі між політикою та економікою.

Характеристикою часто користуються в судових промовах, даючи оцінку обвинувачуваного, потерпілого, свідків, інших осіб.

Порівняння — наочне роз'яснення предмета або явища за допомогою порівняння його з чимось іншим. Наприклад: "Діти — квіти життя" тощо.

Показ — це демонстрація предмета, унаслідок якої відбувається ознайомлення з предметом за допомогою безпосереднього його сприймання, або з'ясування класу (роду), до якого належить предмет, котрий нас цікавить. Наприклад: "Це — кафедра"; "Цей колір — синій"; "Кібернетика — наука" і т. д.

Умовиводом називається форма мислення, за допомогою якої з одного або декількох суджень виводиться нове судження.

Наприклад: Усі корисні копалини – природні багатства.

Уран – корисна копалина.

Отже, Уран – природне багатство.

Умовивід складається із засновку і висновку.

Засновок – це судження або декілька суджень, із яких виводиться нове знання.

Висновок – виведене із засновків судження.

Простий категоричний силогізм (від грец. syllogismos – рахування, виведення наслідку) - це опосередкований дедуктивний умовивід, що складається з двох засновків і одного висновку, які є судженнями категоричними

Наприклад:

Істина – це знання, яке відповідає дійсності.

Теорема Піфагора – істина.

Отже, теорема Піфагора – це знання, яке відповідає дійсності.

Простий категоричний силогізм складається із двох засновків і висновку.

Поняття, які входять у засновки силогізму, називаються термінами силогізму.

Наприклад:

Усі метали електропровідні.

Мідь є металом.

Отже, мідь – електропровідна.

У даному силогізмі, судження, які знаходяться над лінією є засновками, а судження, яке знаходиться під лінією є висновком силогізму. Поняття „метали”, „електропровідні”, „мідь” є термінами силогізму.

Поняття, яке є суб'єктом висновку, називається меншим терміном.

В наведеному прикладі меншим терміном є поняття „мідь”. Поняття, яке є предикатом висновку, називається більшим терміном. В наведеному прикладі більшим терміном є поняття „електропровідна”. Менший термін позначається літерою S, а більший термін – літерою Р. Менший і більший терміни називаються крайніми термінами. S і Р входять тільки в один із засновків.

Засновок, до складу якого входить більший термін, називається більшим засновком, а засновок, до складу якого входить менший термін, називається меншим засновком.

Менший і більший засновок визначається не місцем, яке вони займають у силогізмі.

Наприклад, в умовиводі:

Петренко – юрист.

Усі юристи вивчають теорію доказу.

Отже, Петренко вивчає теорію доказу.

Меншим засновком є судження „Петренко – юрист”, який стоїть на першому місці в силогізмі, а більшим засновком є судження „Усі юристи вивчають теорію доказу”, який стоїть на другому місці.

Термін, який повторюється у більшому і меншому засновках називається середнім терміном (від лат. terminus medius), він пов'язує між собою крайні терміни.

Саме завдяки середньому терміну із двох суджень, які є засновками, виводиться нове судження, яке є висновком.

Виходячи із розглянутої структури простого категоричного силогізму, його можна визначити як умовивід про відношення двох термінів (S і Р) на основі їх відношення до третього терміну (М).

Дата добавления: 2015-05-09