Феодальні війни та княжі з’їзди Руських князів другої половини XI – початку XII ст

Після двадцяти років спільного правління державою між трьома братами розгорілась війна. 1073 р. Святослав і Всеволод вигнали Ізяслава з Києва. Святослав сів княжити в Києві, а Всеволод у Чернігові. У 1076 р. Святослав помер. Після смерті Святослава розгорілась війна за Київський престол. Ізяслав повернувся до Київської держави і разом зі Всеволодом воював проти Олега Святославина. У 1078 р. вони перемогли Олега, але Ізяслав загинув.

1093 р. після смерті Всеволода його син Володимир Мономах маючи можливість зайняти київський престол, але вирішив керуватись принципом старшинства, який заповідав Ярослав мудрий і віддав Київ Святополку Ізяславичу. Олегу Святославович віддав Чернігів, а сам Мономах сів в Переяславі.
З’їзд у м.Любечі (1097). Зібрання князів Пд.-Зх. Русі. Ухвалили: припинення усобиці, об’єднати сили в боротьбі з половцями. Проголосили недоторканими владу і власність у своїх князівствах.
З’їзд у м.Витичеві (1100). Було підписано мир між Святополком Ізяславовичем київським, Володимиром Всеволодичем Мономахом переяславським, Давидом Святославовичем чернігівським і його братом Олегом новгород-сіверським. На з’їзді виявилися суперечності між князями і бажання розширити свої князівства за рахунок інших.

7. Спроби консолідації Київсьської держави: правління Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича.

1113 р. помер Святополк Ізяславич, внаслідок чого Києві розгорілось повстання. До Києва прибув Володимир Мономах, який очолював Київську державу в 1113 - 1125 рр. Намагався припинити міжусобиці між князями, для цього тричі скликав князів на з'їзди, де вони присягали на Євангелії й цілували хрест. Найменші спроби внести розбрат швидко і жорстоко придушував.

У жорстокій боротьбі зумів об'єднати три чверті території Київської держави: Київщину, Волинь, Турову-Пінську, Переяславську Смоленську, Новгородську землі та Поволжя. Лише в Галицькому князівстві правили самостійно Ростиславичі.

Володимир Мономах — автор вміщеного в Лаврентіївському літопису «Повчання» своїм дітям — видатного давньоруського літературного світського твору, в якому засуджувалися князівські міжусобиці і закликалося до об'єднання давньоруських земель.

Починаючи з 1103 року здійснив п'ять великих походів проти половців. Займався будівництвом - побудували міст через Дніпро біля Винагорода, зменшив податки на міщан, щоб пожвавити торгівлю.

Після смерті Мономаха престол зайняв його син Мстислав (1125 -1132). Він продовжував зміцнювати престиж великого князя київського та обороняти державу від ворогів. В 1130 повернув під вплив Києва Полоцьк, посадивши на полоцький стіл свого сина Ізяслава. 1130 воював з литовцями. Розгромив половців і загнав їх за Волгу та Яїк. Про величезний міжнародний престиж Київської держави за його правління свідчать численні династичні зв'язки київського князя з західноєвропейськими королівськими дворами.

Помер 14 (за іншими даними 15 квітня) 1132 року. Похований у збудованому ним Федорівському монастирі у Києві. Після його смерті Київська держава остаточно розпалася на окремі політично незалежні князівства.

Дата добавления: 2015-05-07