Класифікація виробництв за пожежевибухонебезпекою. Класифікація будівельних матеріалів за їх здатністю до горіння

Відповідно до ОНТП - 24 - 86, а також БНіП 2.09.02 - 85,,Виробничі споруди”, приміщення за вубухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на п'ять категорій (А,Б,В,Г,Д). Якісним критерієм вубухопожежної небезпеки приміщень (будівель) є наявність в них речовин з певними показниками вибухопожежної небезпеки. Кількісним критерієм визначення категорії є надмірний тиск (Р), який може розвинутися при вибуховому загорянні максимально можливого скупчення (навантаження) вибухонебезпечних речовин у приміщенні.Ці категорії визначаються для найбільш несприятливого у відношенні пожежі чи вибуху періоду, виходячи з виду горючих речовин і матеріалів, які знаходяться в апаратах і приміщеннях, їх кількості, пожежовибухових властивостей, особливостей технологічного процесу.До категорії А (вибухонебезпечна) відносяться виробництва, які пов'язані із застосуванням горючих газів, легкозаймистих рідин, з температурою спалаху не більше 28°С в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщені що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.Сюди належать: приміщення малярних цехів, де застосовуються нітрофарби, лаки, та нітроемалі, склади карбіду кальцію на заводах машинобудування, ацетиленові станції, склади балонів з горючими газами, склади ацетиленових генераторів, склади бензину, лігроїну та легкозаймистих рідин з температурою спалаху нижче +28°С, брагоректифікаційні виробництва спирту, маслоекстракційні заводи масложирової промисловості.До категорії Б (вибухопожеженебезпечна) відносяться виробництва, які пов'язані із використанням або наявністю горючого пилу або волокна, легкозаймистих рідин з температурою спалаху більше 28°С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщені, що перевищує 5 кПа.Сюди належать: кисневі станції, малярні цехи, де застосовується оліфа і олійні лаки, склади балонів з киснем, склади легкозаймистих і горючих рідин з температурою спалаху від 28°С до 120°С (гас, нафта, скипидар, смола), компресорні станції, комбікормові підприємства, склади безтарного зберігання борошна, відділення сушки і пакування крохмалю, відділи розмолу зернової сировини, відділення розмолу цукру в пудру.До категорії В (пожежонебезпечна) відносяться виробництва, пов'язані з використанням горючих та важкогорючих рідин, твердих горючих та важкогорючих речовин і матеріалів, речовин і матеріалів, які здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, або використовуються, не відносяться до категорій А і Б.Сюди належать: деревообробні та столярні виробництва, склади термоізоляційних і рулонних горючих матеріалів, пековарки, склади спалимих будівельних матеріалів і лісів, склади горючих і мастильних матеріалів, гаражі, закриті склади вугілля, котельні, пресові відділення маслоекстраційних заводів, склади рослинного масла, робоча башта і силосний корпус елеватора зерноскладу, тарні склади борошна і цукру, столярні майстерні.До категорії Г (пожежонебезпечна) відносяться виробництва, які пов'язані з негорючими речовинами і матеріалами в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділення променистого тепла, іскор, полум'я, горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.Сюди належать: ливарні, зварювальні, термічні, ковальські цехи, автомобільні гаражі, депо мотовозні й паровозні, електростанції, приміщення двигунів внутрішнього згоряння, котельні.До категорії Д (пожежонебезпечна) відносяться виробництва, які пов'язані з використанням негорючих речовин та матеріалів в холодному стані, механічні цехи холодної обробки матеріалів (крім магнієвих сплавів), компресорні станції повітря та інших негорючих газів, склади метану, цехи миття і розливу на пивоварних заводах, механічні майстерні.Категорії виробництва за вибухопожежонебезпекою в більшому ступені визначають вимоги конструктивних та планувальних рішень будівель і споруд, склад кількості засобів пожежегасіння, наявність і улаштування аварійної вентиляції.

77. Організація пожежної охорони. Функції та права органів держпожнагляду. Відповідальність за протипожежний стан об’єктів.

.Організація роботи по забезпеченню пожежної безпеки на підприємстві покладається на його керівника, а в цехах, службах, відділах і дільницях наказом керівника підприємства – на відповідних керівників.

На кожному підприємстві створюється постійно діюча пожежно-технічна комісія, очолювана головним інженером підприємства. Вона проводить пожежно-технічне обстеження цехів, дільниць підприємства, розробляє заходи щодо зниження пожежної небезпеки окремих технологічних процесів і пожежної безпеки виробничих приміщень, обладнання, складів і всього підприємства загалом.

Для організації пожежної охорони підприємств створюються добровільні пожежні дружини (ДПД) і бойові розрахунки в цехах, відділах, змінах, що складаються із службовців та інженерно-технічних працівників. Для робітників та інженерно-технічних працівників, які влаштовуються на роботу, проводиться ввідний загальний інструктаж з пожежної безпеки на підприємстві. Первинний інструктаж для них проводиться безпосередньо на робочому місці керівником з показуванням прийомів праці, що забезпечують пожежну і вибухову безпеку. Робітники, пов'язані з пожежонебезпечними речовинами і матеріалами, проходять додатково навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму з подальшою перевіркою знань.

Протипожежний режим – комплекс встановлених норм поведінки людей, правил виконання робіт і експлуатації об'єкта, спрямованих на забезпечення його пожежної безпеки.

Робота з пожежної охорони підприємств контролюється органами Державного пожежного нагляду, Головним управлінням пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України, відділами Державного пожежного нагляду відділів внутрішніх справ виконавчих комітетів міських, районних Рад народних депутатів, частинами пожежної охорони міст, селищ міського типу і районних центрів.

Основні завдання органів Державного пожежного нагляду - вдосконалення роботи по запобіганню пожежам і забезпеченню пожежної безпеки міст та інших населених пунктів і об'єктів народного господарства, підвищення ефективності боротьби з пожежами, здійснення контролю за виконанням пожежно-профілактичних заходів і встановлених вимог пожежної безпеки.

Органи Державного пожежного нагляду виконують насамперед такі функції: контролюють забезпечення об'єктів народного господарства і населених пунктів коштами на протипожежний захист, пожежною технікою і дотримання правил і норм пожежної безпеки; розробляють рекомендації з посилення протипожежного захисту об'єктів народного господарства і сприяють їх реалізації; розробляють правила пожежної безпеки будівель, споруд із зацікавленими організаціями; готують висновки по проектах стандартів, що встановлюють вимоги пожежної безпеки, а також по проектах стандартів і технічних умов на пожежну техніку; контролюють виконання проектними і будівельними організаціями протипожежних вимог; в складі державних комісій приймають в експлуатацію підприємства, будівлі і споруди; беруть участь в розв'язанні питань організації пожежної охорони об'єктів народного господарства; ведуть пропаганду з питань боротьби з пожежами.

Завдання та обов’язки. Здійснює контроль за забезпеченням дотримання вимог державних стандартів, норм і правил у галузі пожежної безпеки під час проектування, будівництва, реконструкції, технічного переоснащення та експлуатації будівель, споруд та інших об’єктів незалежно від форм власності і видів діяльності; розробленням та виготовленням пожежонебезпечних приладів, обладнання та іншої продукції, речовин і матеріалів; за усуненням причин та умов, що сприяють виникненню та поширенню пожежі, створенню у разі пожежі загрози життю і здоров’ю людей, знищенню чи пошкодженню майна, а також перешкоджають своєчасній ліквідації пожеж і врятуванню людей.

Притягає до відповідальності посадових осіб, інших працівників підприємств, установ, організацій, громадян, винних у порушенні правил пожежної безпеки, встановлених актами законодавства та іншими нормативними актами (стандартами, нормами, правилами, положеннями, інструкціями тощо), невиконанні розпоряджень, приписів, постанов органів держнагляду, використанні пожежної техніки і засобів пожежогасіння не за призначенням та у разі порушення правил пожежної безпеки, що створює загрозу виникнення пожежі або перешкоджає її гасінню, евакуації людей, а також у випадках випуску пожежонебезпечної продукції, систем і засобів протипожежного захисту з відхиленням від стандартів, технічних умов або їх відсутності.

Припиняє чи забороняє роботу підприємств та окремих виробництв, експлуатацію будівель, споруд, випуск і реалізацію пожежонебезпечної продукції, неякісних систем і засобів протипожежного захисту; роботу виробничих дільниць та агрегатів, експлуатацію окремих приміщень, опалювальних приладів, дільниць електричної мережі; проведення пожежонебезпечних робіт та дію дозволів, виданих на право проведення таких робіт. Взаємодіє з іншими державними органами, добровільними протипожежними об’єднаннями та громадськими формуваннями. Бере участь у прийнятті в експлуатацію будівель, споруд та інших об’єктів, а також у відведенні територій під будівництво, проведенні випробувань нових зразків пожежонебезпечних приладів, обладнання та іншої продукції, проводить експертизу (перевірку) проектної та іншої документації, а також стану пожежної безпеки об’єктів на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки.

Дає дозвіл у встановленому порядку на введення в експлуатацію нових і реконструйованих об’єктів виробничого та іншого призначення; впровадження нових технологій; передавання у виробництво зразків нових пожежонебезпечних приладів, обладнання та іншої продукції; на оренду будь-яких приміщень і початок роботи новоутворених підприємств. Проводить згідно з чинним законодавством перевірки і дізнання за повідомленнями і заявами про злочини, пов’язані з пожежами і порушеннями правил пожежної безпеки, сприяє підвищенню кваліфікації та перепідготовці кадрів, контролює якість підготовки працівників, учнів і студентів з питань пожежної безпеки. Розроблює заходи щодо профілактики пожеж. Бере участь у розробці комплексу заходів щодо запобігання виникненню пожеж та проведення необхідних профілактичних робіт; планових та позапланових перевірках діяльності та протипожежного стану об’єктів, які перебувають під наглядом; нарадах, семінарах та заняттях з керівниками об’єктів з питань протипожежної безпеки.

Аналізує стан та якість протипожежного оснащення на об’єктах, подає приписи керівництву щодо його поліпшення. На підставі даних готує звіти щодо наявності пожежно-рятувального оснащення і матеріалів оперативного призначення. Здійснює контроль за виконанням протипожежних заходів та вживає всіх заходів щодо усунення недоліків. Уточнює структури, дислокацію, диспозицію виїздів на пожежі та аварії пожежно-рятувального підрозділу (розрахунків) у зв’язку з можливим перерозподілом сил та засобів на випадок припинення діяльності деяких пунктів нагляду, що обслуговуються. Готує відповідні документи щодо нарощування зусиль підрозділу (служб) з ліквідації наслідків складних та тривалих пожеж.

Повинен знати. Основні положення Цивільного кодексу України, інші законодавчі та нормативно-правові акти України про пожежну охорону; вимоги Бойового статуту пожежної охорони, положень, наказів, інструкцій та інших документів, що регламентують організацію пожежної безпеки; правила охорони праці; технічні характеристики пожежонебезпечних матеріалів, пожежного спорядження та спеціального обладнання, якими оснащено пожежно-рятувальні загони; технологію ліквідації пожеж згідно з їх характеристиками та класифікаціями; вимоги до випуску установок пінного, порошкового та інших способів гасіння пожеж; засобів протипожежного водопостачання; структуру і дислокацію об’єкта, за яким здійснює протипожежний нагляд, та стан протипожежної безпеки на ньому; потенціал пожежно-рятувального підрозділу; плани реагування на пожежі та плани взаємодії сил пожежно-рятувального підрозділу (служби) з підрозділами інших міністерств і відомств; щодобовий склад і стан сил аварійно-рятувальних формувань (негайне реагування); відповідні керівні оперативні документи на випадок залучення оперативно-рятувального підрозділу до ліквідації надзвичайних ситуацій різноманітного рівня; науково-технічні розробки та засоби гасіння пожеж, рятування і захисту людей; зразки вітчизняних та зарубіжних виробників протипожежних засобів та порядок надання рекомендацій з їх придбання та подальшого використання.
Кваліфікаційні вимоги:

Фахівець з протипожежної безпеки I категорії. Базова вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра. Стаж роботи за професією фахівця з протипожежної безпеки II категорії не менше 3 років.

Фахівець з протипожежної безпеки II категорії. Базова вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра. Стаж роботи за професією фахівця не менше 2 років.

Фахівець з протипожежної безпеки. Базова вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра. Без вимог до стажу роботи.

Дата добавления: 2015-05-07