Вимоги до котелень, що переводяться на газове паливо

Строки перевірки ІТП і робітників на знання Правил безпеки систем газопостачання України в об’ємах покладених обов’язків.

Працівники підприємств і їх структурних підрозділів, які виконують роботи з проектування, будівництва, налагоджування і експлуатауції систем газопостачання і газового обладнання, спеціалісти, які відповідають за безпечну експлуатацію газового обладнання підприємств, спеціалісти, які ведуть технічний нагляд, голови і члени постійно діючих екзаменаційних комісій з перевірки знань цих Правил, повинні пройти необхідну підготовку і перевірку знань цих Правил, а також відповідних розділів будівельних норм і правил та інших нормативних документів в обсязі виконуваної ним роботи у відповідності з Типовим положенням про навчання, інструктаж і перевірку знань працівників з питань охорони праці, затвердженим наказом Держнаглядохоронпраці України 04.04.94р. № 30.

До зварювання сталевих газопроводів допускаються зварники, атестовані згідно до Правил атестації зварників, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 19.04.96р. № 61.

Позачергова перевірка знань Правил БСГ посадових осіб, спеціалістів і робітників проводиться:

-при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів,

-при введенні в експлуатацію нового обладнання, зміні або впровадженні нових технологічних процесів;

-при переведенні працівника на іншу роботу або призначенні його на іншу посаду, яка потребує додаткових знань ПБСГ;

-за вимогою інспектора Держнаглядохоронпраці, коли виявлено незнання працівниками нормативних актів з питань охорони праці.

При переводі котлів з твердого на газове паливо, приміщення котельних, вентиляція, електроосвітлення і електрообладнання повинні задовільняти вимоги нормативних документів.

При переводі на газове паливо котлів необхідно: перевірити відповідність газових пальників, що підлягають установці теплопродуктивності, теплоті згоряння газу, тиском перед пальником. Починати монтаж газових пальників тільки після реконструкції топок у відповідності з проектом. Встановити запобіжні взривні клапани в топці котла і газоходах. При монтажі пальників не допускати зазорів, щілин. При приєданні до загального борова встановити шибер. Обладнати котли газовою автоматикою і КВП для безпечної і економічної їх роботи.

13.Вимоги до тимчасових газопроводів і в яких випадках дозволяється їх прокладка.

Прокладка тимчасових газопроводів допускається в сільській місцевості для установок сезонної дії. При цьому прокладка підземних газопроводів здійснюється із сталевих труб на зварці з глибиною закладання не менше 0,3м. Прокладка надземних газопроводів діаметром до 50 мм виконується на різьбових з’єднаннях. Прокладка газопроводів із гумовотканинних рукавів здійснюється на опорах або по поверхні землі. При цьому довжина шлангів повинна бути не більше 30 м.

Для установок сезонної дії допускається використання газу з тиском до 0,3 МПа.

14.Основні вимоги при встановленні газових приладів на підприємствах.

Персонал підприємств, які користуються побутовими газовими приладами і апаратами повинен при пуску газу, а також не рідше одного разу на рік проходити інструктаж.

Біля газових приладів з відводом продуктів згоряння в димоходи повинні бути вивішені таблички або нанесені штампи з попереджувальними написами “Перевір тягу”.

У громадських будинках біля газового обладнання повинні бути на видному місці вивішені інструкції з безпечного користування газом.

15.Організація газової служби на підприємстві і її задачі.

На кожному підприємстві наказом з числа керівників або спеціалістів, які пройшли у встановленому порядку перевірку знань ПБСГ, призначаються особи, відповідальні за технічний стан і безпечну експлуатацію систем газопостачання.

На підприємствах, де газ використолвується в кількох цехах, крім особи, відповідальної за безпечну експлуатацію систем газопостачання підприємства в цілому, власником призначається з керівних працівників цехів відповідальні особи окремих цехів.

На підприємстві, яке експлуатує систему газопостачання власними силами, організовується газова служба.

Власником повинно бути розроблене Положення про газову службу, в якому визначаються завдання газової служби, її структура, чисельність, оснащення з урахуванням обсягу і складності газового господарства.

Власник підприємства зобов’язаний забезпечити газову службу приміщенням, телефонним зв’язком, транспортом, обладнанням, механізмами, приладами, інструментом, матеріалами, засобами індивідуального захисту, необхідними для проведення технічного обслуговування, ремонтних робіт,, газонебезпечних і аварійних робіт.

16.Призначення запірно-запобіжного клапану, принцип дії та його налагодження.

Запобіжно-запірний клапан встановлюється в ГРП і призначається для захисту газових мереж від підвищення або пониження тиску в них при несправності регулятора або при аварійних ситуаціях.

Запобіжно-запірний клапан встановлюється по ходу руху газу між фільтром і регулятором і приводиться в дію від імпульса вихідного тиску газу.

У тупікових системах газопостачання запобіжно-запірний клапан повинен спрацювати після спрацювання запобіжно-скидного клапану, у кільцевих системах спочатку спрацьовують запобіжно-запірні клапани, а потім запобіжно-скидні. Для тупікових систем газопостачання ЗСК настроюються на верхню межу спрацювання, яка не перевищує 25% максимального робочого тиску. Для кільцевих систем газопостачання ЗЗК настроюється на верхню межу спрацювання, яка не перевищує 15% максимального робочого тиску.

17.Класифікація газопроводів по тиску і їх призначенню.

По тиску газопроводи діляться на:

-низького тиску (до 0,005МПа);

-середнього тиску (від 0,005 МПа до 0,3МПа);

-високого тиску ІІ категорії (від 0,3 до 0,6МПа);

-високого тиску І категорії (від 0,6 до 1,2МПа).

По призначенню газопроводи діляться на:

-розподільчі,

-міжселищні,

-технологічні,

-внутрішньоплощадкові,

-газопроводи—вводи,

-ввідні,

-внутрішні,

-скидні,

-продувочні.

18.Підготовка і розпалювання пальника газовикористовуючого агрегату.

Для того, щоб запалити пальник необхідно повернути ручку терморегулятора проти годинникової стрілки в крайнє положення, піднести вогонь до запальника, натиснути кнопку термоелектромагнітного клапану (тим самим забезпечуємо прохід газу через систему регулюючих та відключаючих пристроїв). Через 30 секунд, після достатнього прогріву термопари, кнопка відпускається і відкривається подача газу до основного пальника.

19.Технічний нагляд за будівництвом об’єктів газифікації.

Технічний нагляд за будівництвом розподільчих газопроводів всіх тисків, відводів і вводів, незалежно від відомчої належності замовника, повинен здійснюватись замовником і спеціалістами СПГГ.

20.Вимоги до димоходів для відводу продуктів згорання газу від газовикористовуючих приладів, періодичність їх перевірки.

При газифікації житлових і громадських будинків, в яких встановлюються прилади і апарати з відводом продуктів згорання в димоходи, повинна проводитись первинна перевірка і прочищення димових і вентиляційних каналів. При цьому повинні перевірятись:

відповідність їх будови і застосованих матеріалів вимогам СніП 2.04.08.87 з урахуванням вимог Правил для димових каналів, встановлених чинним законодавством України,

прохідність каналів (відсутність засмічення і наявність нормальної тяги),

герметичність і відокремленість,

наявність і справність протипожежних переділок від горючих конструкцій,

справність і правильність розташування оголовка відносно даху і розміщених поблизу споруд і дерев з урахуванням зони вітрового підпору,

відсутність сажі і смоли на внутрішніх поверхнях і тріщин на зовнішніх.

Періодичній перевірці і прочищенню підлягають:

-димові канали сезонно працюючих опалювальних приладів – не рідше 1 разу на рік перед початком опалювального сезону;

-димові канали опалювально-варильних печей – не рідше 2 разів на рік;

-димові канали від газових колонок, ресторанних плит – не рідше 1 разу на 6 місяців при цегляних димоходах і 1 разу на рік – при металевих, азбестоцементних димоходах.

21.Які роботи рахуються газонебезпечними. Хто призначається відповідальним за проведення газонебезпечних робіт і його обов’язки.

Газонебезпечними вважаються роботи, які виконуються в загазованому середовищі або за яких можливе витікання газу.

До газонебезпечних робіт належать:

-приєднання новозбудованих газопроводів до діючої системи газопостачання;

-пуск газу в системи газопостачання об’єктів при введенні в експлуатацію, після ремонту і і їх реконструкції, виконання пусконалагоджувальних робіт, введення в експлуатацію ГРП, ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП, резервуарів ЗВГ;

-технічне обслуговування і ремонт діючих зовнішніх і внутрішніх газопроводів, споруд систем газопостачання, надомних регуляторів тиску, газообладнання ГРП (ГРУ), газовикористовуючих установок, обладнання насосно-компресорних і наповнювальних відділень, зливних естакад ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП, резервуарів ЗВГ, а також вибухонебезпечного обладнання;

-робота на байпасі ГРП (ГРУ);

-усунення закупорок, установка і зняття заглушок на діючих газопроводах, а також від’єднання від газопроводів агрегатів, обладнання і окремих вузлів;

-відключення від діючих газопроводів, консервація і реконструкція газопроводів і обладнання сезонної дії;

-виконання зливно-наливних операцій на резервуарних установках ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗП,і АЦЗГ, заповнення ЗВГ резервуарних установок, злив ЗВГ з несправних балонів, злив невипарних залишків, заправка газобалонних автомашин і балонів;

-ремонт і огляд колодязів, видалення води і конденсату з газопроводів і конденсатозбірників;

-підготовка до технічного огляду резервуарів і балонів ЗВГ і його проведення;

-розкопка грунту в місцях витоку газу до їх усунення;

-всі види робіт, які пов’язані з виконанням вогневих і зварювальних робіт на діючих газопроводах, ГРП, установках ЗВГ і виробничих зонах ГНС, ГНП, АГЗС, АГЗ.

-технічне обслуговування і ремонт побутових газовикористовувальних приладів і апаратів.

Газонебезпечні роботи повинні проводитись під керівництвом спеціаліста або найбільш кваліфікованого працівника.

Перед початком проведення газонебезпечних робіт особа, відповідальна за їх проведення, повинна перевірити відповідність виконавчого креслення фактичному розміщенні об’єкта на місці, проінструктувати всіх робітників на робочому місці про необхідні заходи безпеки.

22.Вимоги до запірної арматури, що застосовуються на газопроводах.

На газопроводах може застосовуватись наступна запірна арматура:

крани, засувки, вентилі. Призначення – періодичне герметичне відключення окремих ділянок газопроводів, апаратури і приладів.

Запірна арматура повинна забезпечувати герметичність відключення, мінімальні втрати тиску в відкритому положенні, легкість обслуговування і ремонту, швидкість відкриття і закриття.

23.Яке обладнання встановлюється в газорегуляторному пункті.

В ГРП здійснюється очистка газу від механічних домішок, пониження тиску газу до заданої величини і підтримка його на цьому рівні, автоматичний захист газових мереж після ГРП від підвищення або пониження тиску газу.

Основне обладнання ГРП:

регулятор тиску;

запобіжно-запірний і запобіжно-скидний клапани;

фільтр;

манометри на вхідному і вихідному газопроводах;

обвідна лінія (байпас);

запірна арматура.

24.Порядок розслідування нещасних випадків, що сталися при використанні газу. Склад комісії, документація, оформлення.

Розслідування аварій і нещасних випадків проводиться відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на підприємствах, в установках та організаціях, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 10.08.93р. № 623.

До прибуття представника Держнаглядохоронпраці і членів комісії для розслідування обставин і причин аварій або нещасного випадку власник підприємства, громадяни зобов’язані забезпечити збереження всієї обстановки аварії (нещасного випадку), якщо це не загрожує здоров’ю та життю людей і не порушує режим роботи підприємства.

25.Призначення і вимоги до одоризації газу.

Оскільки природний газ не має запаху, то для виявлення його в приміщенні при витіку газу одорують, тобото надають йому специфічного запаху. Запах газу при цьому повинен відчуватись при концентрації його 15 в газоповітряній суміші. Одоризують гази в спеціальних установках перед подачею в магістральні газопроводи. Одоранти і продукти їх згоряння повинні бути безвредні для людей, апаратури і трубопроводів.

26.Порядок випробовувань газопроводів на міцність і щільність.

Після закінчення монтажних робіт по будівництву газопроводів проводиться їх випробовування на міцність і щільність. Випробовування проводить будівельно-монтажна організація з участю замовника і представника підприємства газового господарства. Норми випробовувань наведені в ПБСГ.

Спочатку випробовують газопроводи на міцність, витримують визначений час, понижають тиск до необхідного для випробовування на герметичність і перевіряють щільність з’єднань.

27.В які терміни проводиться освідоцтво підземних резервуарів зрідженого

газу.

Періодичність проведення освідоцтва підземних резервуарів зрідженого газу:

Зовнішній і внутрішній огляд – 1 раз в 4 роки;

Гідравлячне випробовування – 1 раз в 8 років.

28.Надання першої допомоги при отруєнні.

Перші ознаки отруєння організму: слабість, рвота, можлива втрата свідомості. При отруєнні необхідно винести потерпілого з загазованого середовища, розстібнути одяг, при потребі зробити штучне дихання. Доставити потерпілого в лікарню.

29.Вимоги до стаціонарних і пересувних постів газової зварки і різки металу.

Стаціонарні газорозбірні пости повинні розміщатись в металевих шафах з отворами для вентиляції. Робоче місце газополум’яних робіт повинно бути обладнане газорозбірним постом горючого газу. Стаціонарні газорозбірні пости повинні бути обладнані запобіжними затворами закритого типу, затворами сухого типу або зворотніми клапанами і відповідно запірною арматурою.

Тиск газу, який подається газопроводом до робочого поста не повинен перевищувати 0,15 МПа.

Переносні пальники і пересувні агрегати приєднуються до газопроводів і балонів ЗВГ за допомогою гумовотканинних рукавів. Перед початком робіт рукава підлягають огляду і не рідше одного разу в 3 місяці – випробовуванню.

Роботи з газополум’яної обробки металів відкритим полум’м допускаються на відстані по горизонталі не менше:

10 м- від групових газобалонних установок;

5 м- від окремих балонів з киснем і горючими газами;

3 м- від газопроводів і гумотканних рукавів, а також від газорозбірних постів при ручних роботах і 1,5 м- при механічних роботах.

30.Основні вимоги при переводі котлів і іншого обладнання з твердого палива на газове.

При переводі котлів, печей та інших агрегатів на газове паливо необхідно перевірити розрахунком січення димоходів для відводу продуктів згоряння. Димоходи повинні бути оглянуті і при необхідності почищені. Придатність димохода підтверджується відповідним актом, що представляється замовником.

Перед переводом котла на спалювання газу повинна бути проведена перевірка спрацювання ЗЗК і працездатності технологічних захистів і блокувань.

31.Можливі причини появи чадного газу в приміщеннях і його дія на людину.

Чадний газ- продукт неповного згоряння природного газу. Неповне згоряння відбувається по причині недостатньої кількості повітря і кисню. В приміщення чадний газ може попасти при відсутності тяги в димоходах при працюючих проточних чи ємкісних водонагрівачів або котлів місцевого опалення. На організм людини чадний газ діє отравляюче.

32.Призначення газорозподільчого пункту та його обслуговування.

В ГРП здійснюється очистка газу від механічних домішок, пониження тиску газу до заданої величини і підтримка його на цьому рівні, автоматичний захист газових мереж після ГРП від підвищення або пониження тиску газу.

При технічному огляді стану ГРП виконуються:

Перевірка приладами величин тиску газу перед і після регулятора, перепаду тиску на фільтрі, температури повітря в приміщенні стану герметичності системи за допомогою приладів або мильної емульсії;

контроль за правильністю положення молоточка зчеплення важелів ЗЗК4

перевірка справності КВП і Д;

перевірка стану роботи олектроосвітлення і електрообладнання, вентиляції, системи опалення;

візуальне виявлення тріщин і нещільностей стін;

зовнішній і внутрішній огляд будівлі.

При технічному обслуговуванні повинні виконуватись:

перевірка роботи засувок і запобіжних клапанів;

змащення тертьових частин і перенабивка сальників;

визначення щільності і чутливості мембран регуляторів тиску і управління;

продувка імпульсних трубок до регуляторів тиску, КВП і ЗЗК.

При поточному ремонті слід виконувати:

розбирання регуляторів тиску, запобіжних клапанів з очищенням їх від корозії і забруднень;

перевірку щільності прилягання клапанів до сідла, стану мембран;

змащення тертьових частин;

ремонт або заміну зношених деталей;

перевірку надійності кріплень конструкційних вузлів, які не підлягають розбиранню.

33.Причини проскоку полум’я в пальниках.

Відрив полум’я виникає, коли швидкість виходу газоповітряної суміші більша ніж швидкість поширення полум’я. При цьому полум’я, відриваючись від пальника повністю або частково погасає.

Проскок полум’я- це проникнення полум’я всередину пальника. Він виникає коли швидкість виходу газоповітряної суміші з пальника менша ніж швидкість поширення полум’я.

34.Основні типи автоматики котельних агрегатів, що працюють на газовому паливі.

Автоматичні системи управління забезпечують ефективну і безпечну експлуатацію котельних агрегатів. Включають в себе автоматику безпеки і автоматику регулювання. Автоматика безпеки відключає подачу газу до пальників при:

-відсутності електроенергії;

-погасанні полум’я в грубці котла;

-нагріванні теплоносія більше допустимої температури;

-відсутності циркуляції води в котлах;

-порушенні визначеного тиску газу;

-падінні розрідження нижче допустимих величин.

Автоматика регулювання забезпечує:

-регулювання температури теплоносія в залежності від температури зовнішнього повітря;

-необхідний тиск газу;

-необхідний тиск води в системах опалення.

По типу енергії, яка використовується для роботи, застосовуються електричні, пневматичні, гідравлічні та комбіновані автоматичні системи управління.

35.Обслуговування запірної арматури на газопроводах.

Встановлена на газопроводах запірна арматура повинна підлягати щорічному технічному обслуговуванню і при необхідності – ремонту. Відомості про заміну засувок, а також виконані при капітальному ремонті роботи повинні заноситись до паспорту газопроводу, а про технічне обслуговування до журналу стану запірної арматури.

36.Яким інструментом необхідно користуватися при виконанні газонебезпечних робіт.

При ремонтних роботах в загазованому середовищі повинні застосовуватись інструменти з кольорового металу, який би унеможливив іскроутворення. Інструменти і пристрої з чорного металу повинні бути обміднені або густо змазуватись солідолом.

37.Порядок відключення газифікованих об’єктів при виконанні ремонтних робіт.

На роботу по відключенню газифікованого об’єкту видається наряд. Газопровід повністю звільняється від газу, відділяється від діючої мережі металевими заглушками. Здійснюється продувка газопроводу повітрям або інертним газом.

38.Виключення котлоагрегатів від газопостачання.

На відводі газопроводу до кожного котлоагрегата слід передбачати швидкодіючий запірний клапан, котрий припиняє подачу газу до пальників протягом 3-х секунд.

39.Якими приладами вимірюються витрати газу.

Вимірювання витрати газу проводиться за допомогою лічильників. Лічильники газу поділяються на ротаційні і мембранні.

Великі витрати газу можуть вимірюватись витратомірами.

40.Захист газопроводів від корозії.

Напідземні газопроводи найбільший вплив має електрохімічна корозія: грунтова і корозія блукаючими струмами. Для захисту газопроводів від грунтової корозії застосовують ізоляційні покриття. Методи захисту газопроводів від корозії блукаючими струмами: дренажний захист, катодний захист, протекторний захист, електричне секціювання газопроводів.

Всі види захисту від електрохімічної корозії, передбачені проектом повинні бути введені в дію до здавання побудованих підземних споруд в експлуатацію.

Експлуатація засобів захисту споруд систем газопостачання населених пунктів, як правило, повинна здійснюватись спеціалізованими службами.

41.Якими контрольно-вимірювальними приладами забезпечуються котли і печі, що працюють на газовому паливі.

Газифіковані котли і печі повинні бути обладнані КВП, автоматикою безпеки і автоматичним регулюванням. Газифіковані агрегати повинні бути обладнанні КВП для виміру:

-тиск газу перед пальником після останнього відключаючого пристрою;

-тиску повітря в повітроводі біля пальників після останнього шиберу і при необхідності біля вентиляторів;

-розрідження в грубці і при необхідності в димоході перед шибером.

Розташування КВП слід передбачати в місці регулювання параметру, що вимірюється або на спеціальному приладному щиті.

42.Умови нормального спалювання газу.

Для спалювання 1 куб. м. Природного газу необхідно 10 куб.м. повітря і 2 м.куб. кисню. Недостатня кількість кисню або повітря приводить до неповного згоряння газу з утворенням окису вуглецю. Температура запалювання газоповітряної суміші –

650 -750 град.

43.Заходи обережності при виявленні витоку газу.

В приміщенні необхідно відкрити вікна і двері, перекрити контрольні крани перед газовими приладами, не запалювати вогню, не користуватись електроприладами, попередити оточуючих і викликати аварійну службу по тел.04.

44.Періодичність обслуговування систем газопостачання.

Газопроводи, які експлуатуються повинні бути під систематичним наглядом, підлягати перевіркам технічного стану, поточним і капітальним ремонтам.

Періодичність обходу трас підземних газопроводів повинна встановлюватись власником залежно від технічного стану газопроводів, небезпеки корозії і ефективності роботи електрозахисних установок, але не рідше:

Обхід трас підземних газопроводів:

1.Новозбудовані і введені в експлуатацію – безпосередньо в день пуску і наступного дня.

2.Які експлуатуються за нормальних умов і технічний стан яких задовільний:

-низький тиск – 2 рази на місяць;

-високий, середній тиск – в забудованій частині – 1 раз на тиждень,

-в незабудованій частині – 2 рази на місяць.

3.Прокладені в зоні дії джерел блукаючих струмів і не забезпечені мінімальним захисним електропотенціалом:

-низький тиск – 1 раз на тиждень;

-високий і середній тиск – в забудованій частині – 2 рази на тиждень;

-в незабудованій частині – 1 раз на тиждень

4.Технічний стан яких незадовільний і які підлягають заміні:

-низький, середній і високий тиск в- забудованій частині-щоденно;

-незабудованій частині- 1 раз на тиждень.

Технічне обстеження підземних сталевих газопроводів повинно проводитись:

-при тривалості експлуатації до 25 років- не рідше 1 разу на 5 років. Уперше- через рік

після вводу в експлуатацію.

-при експлуатації понад 25 років – не рідше 1 разу на 3 роки;

-при включенні в план кап.ремонту – не рідше 1 разу на рік.

45.Дії обслуговуючого персоналу при аварії в котельні.

У випадку аварії необхідно терміново припинити подачу газу до агрегатів. Аварійне відключення слід виконувати оперативно. В першу чергу необхідно припинити роботу пальників, після чого відкрити кран на свічу безпеки і закрити крани запальників.

Пуск агрегатів можливий тільки після ліквідації наслідків і причин аварії з дозволу відповідального за газове господарство.

46.Порядок проведення земляних робіт поблизу газопроводів та над ними.

Будівельні і земляні роботи на відстані менше ніж 15 м від газопроводу допускається тільки на підставі письмового дозволу СПГГ, у якому повинні бути зазначені умови і порядок їх проведення. До дозволу додається схема розташування газопроводів з прив’язками. Перед посчатком робіт ударних механізмів і землерийної техніки поблизу підземного газопроводу організація, яка виконує земляні роботи, зобов’язана виявити фактичне місцезнаходження газопроводу шляхом відкриття шурфів вручну і в присутності представника газового господарства.

47.Порядок демонтажу газового обладнання при зносі будівель.

Газопроводи, які підлягають відключенню при зносі будівель повинні відрізатись від діючої мережі, звільнятись від газу, продуватись повітрям і зварюватись наглухо. Внутрішні газопроводи повинні демонтуватись.

48.Прилади пошуку витоку газу.

Для виявлення наявності і концентрацію газу використовуються газоаналізатори, шахтні інтерферометри (ШІ), високочутливі газоіндикатори типу ВГІ, “Варіотек”. Для постійного автоматичного контролю за загазованістю повітря приміняють газосигналізатори.

49.Розриви між спорудами і газопроводами.

Відстані по горизонталі від фундаментів будинків і споруд:

-низького тиску – не менше 2м;

-середнього тиску – не менше 4м;

-високого тиску (до 0,6 МПа)- не менше 7м.;

-високого тиску (більше 0,6МПа) – не менше 10м.

Дата добавления: 2015-05-07