Основні показники фінансової стійкості: порядок їх розрахунку та методи оцінки

З метою аналізу фінансової стійкості розраховують показники:

- коефіцієнт фінансової незалежності (автономії), концентрації власного

капіталу, визначається як відношення власного капіталу до валюти балансу.

Характеризує частку власного капіталу в загальній його сумі. Рекомендоване значення цього показника більше 0,5, перевищення даної межі вказує на

зміцнення фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел;

- коефіцієнт фінансової залежності (напруги або концентрації залученого

капіталу), визначається як відношення зобов'язань до валюти базису. Характеризує частку залученого капіталу в загальній його сумі. Рекомендоване значення показника не більше 0,5, перевищення даної межі вказує на залежність підприємства від зовнішніх фінансових джерел;

- коефіцієнт фінансового ризику (коефіцієнт заборгованості, коефіцієнт

фінансового лівериджу), визначається як відношення зобов'язань до власного

капіталу. Характеризує співвідношення між, залученими і власними коштами. Рекомендоване значення показника менше 1;

- коефіцієнт фінансової стабільності (коефіцієнт самофінансування), визначається як відношення власного капіталу до зобов'язань. Характеризує

співвідношення між власним капіталом і зобов'язаннями. Рекомендоване значення більше 1;

- коефіцієнт інвестування, визначається як відношення власного капіталу

до необоротних активів. Характеризує частку власного капіталу в необоротних активах. Рекомендоване значення показника більше 1. Чим більшим є значення даного коефіцієнта, тим більше можливостей у підприємства в здійсненні незалежної фінансової політики.

- коефіцієнт маневреності: власні оборотні кошти(ВК-НА)/власний капітал. Оптимальне значення – (0,2; 0,5).

- коефіцієнт забезпечення: власні оборотні кошти(ВК-НА)/ оборотні активи. Оптимальне значення більше 1.

Існують типи фінансової стійкості залежно від забезпечення запасів загальними джерелами їх формування:

- абсолютна фінансова стійкість, коли запаси формуються лише за рахунок власних оборотних коштів;

- нормальна фінансова стійкість, коли запаси формуються за рахунок

власних оборотних коштів і довгострокових зобов'язань. Підприємство має

нормальну платоспроможність, раціонально використовує позичкові кошти,

має високу дохідність поточної діяльності;

- нестійкий фінансовий стан коли запаси формуються за рахунок власних

оборотних коштів, довгострокових зобов'язань і короткострокових кредитів,

порушується нормальна платоспроможність, виникає необхідність залучення

додаткових джерел фінансування, але відновлення платоспроможності є можливим;

- критичний стан (кризова фінансова стійкість), коли для формування

запасів не вистачає нормальних джерел їх формування. Підприємство повністю неплатоспроможне і перебуває на межі банкрутства.

При визначенні фінансової стійкості розраховується запас стійкості фінансового стану як відношення власних оборотних коштів, довгострокових зобов’язань і короткострокових кредитів до одноденної виручки від реалізації продукції. Для характеристики фінансової стійкості визначається надлишок або нестача основних джерел формування запасів, як відношення власних оборотних коштів, довгострокових зобов’язань і короткострокових кредитів до запасів.

Стійкість фінансового стану може бути відновлена шляхом прискорення

оборотності капіталу, обґрунтованого зменшення запасів до нормативу, поповнення власних оборотних коштів за рахунок підвищення прибутку тощо.

Дата добавления: 2015-05-07