Методика комплексного аналізу кредитоспроможності

Кредитоспроможність характеризує наявність у підприємства передумов для отримання кредиту і його спроможність своєчасно повернути та сплатити відсотки за користування ним.

Сучасні практичні підходи до методології аналізу кредитоспроможності позичальників ґрунтується на комплексному використанні фінансових і не фінансових методів. В літературі зустрічається класифікація моделей оцінки кредитоспроможності позичальників:

1. Класифікаційні, СЕРЕД ЯКИХ НЕОБХІДНО ВИДІЛИТИ:

- моделі бальної оцінки кредиту (рейтингові методики);

- моделі прогнозування банкрутства (прогнозні).

2. Моделі комплексного аналізу.

Класифікаційні моделі дозволяють поділити позичальників на групи залежно від їх рейтингу і є допоміжним інструментом при визначенні можливості задоволення кредиторської заявки.

Рейтингова оцінка під-ва-позичальника розраховується на основі отриманих значень фінансових коефіцієнтів і виражається в балах. Бали вираховуються шляхом добутку будь-якого показника на його вагу інтегральному показнику (рейтингу).

Найбільш відомими моделями є моделі прогнозування банкрутства. Однак відомо також спрощені моделі основані на системі показників серед яких виділяють систему показників Бівера до яких належать:

- коефіцієнт Бівера, який визначається як відношення суми чистого прибутку і амортизаційних відрахувань до загальної суми заборгованості підприємства. Характеризує здатність підприємства погасити зобов'язання перед зовнішніми кредиторами. Значення показника на рівні більше 0,15 свідчить про проблеми у фінансовому стані;

- рентабельність активів, визначається як відношення прибутку до загальної суми майна у відсотках. Характеризує рівень прибутковості при використанні активів;

- коефіцієнт фінансового лівериджу, визначається як відношення позиченого капіталу до власного капіталу. Характеризує співвідношення між позиченим капіталові власним капіталом.

- коефіцієнт покриття активів власними оборотними коштами, визначається як відношення: власних оборотних коштів до загальної суми

оборотних активів. Характеризує частку власних оборотних коштів в загальній сумі оборотних активів. Значення показника на рівні менше 0,06

свідчить про проблеми у фінансовому стані;

- коефіцієнт покриття короткострокових зобов'язань оборотними активами, визначається як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань. Характеризує частку оборотних активів, що припадають на поточні зобов'язання. Значення показника на рівні менше 1 свідчить про проблеми у фінансовому стані.

Аналіз кредитоспроможності позичальника здійснюють не тільки комерційні банки, які стикаються з необхідністю прийняття рішень про можливості та умови надання кредиту потенційному позичальнику, а й будь-які підприємства при встановленні умов розрахункових операцій із своїми покупцями, коли вивчається можливість реалізації продукції з відстрочкою платежу. Це обумовлено тим, що процес кредитування (незалежно від того, хто його здійснює) пов’язаний з впливом різноманітних чинників ризику, спроможних призвести до непогашення кредиту і відсотків по ньому. До чинників, що залежать від клієнта, належать характер кредитної угоди та кредитоспроможність.

Характер кредитної угоди диктується репутацією позичальника та його потребами в обсязі кредиту, його строках, засобах забезпечення повернення.

Кредитоспроможність — це спроможність клієнта в повному обсязі та у визначений кредитною угодою строк розраховуватися за своїми борговими зобов’язаннями. Кредитоспроможність пов’язана із платоспроможністю.

Кредитоспроможність позичальника характеризується:

· репутацією позичальника, яка відрізняється своєчасністю розрахунків за раніше отриманими кредитами, якістю наданих звітів, відповідальністю та компетенцією керівництва;

· поточним фінансовим станом і спроможністю виробляти конкурентоспроможну продукцію;

· можливістю в разі потреби мобілізувати грошові кошти з різних джерел;

· дохідністю підприємства, яка обумовлює його можливість сплачувати відсотки за кредит при здійсненні нормальної фінансової діяльності;

· метою використання кредитних ресурсів;

· сумою кредиту, яка оцінюється виходячи з проведення позичальником заходів, спрямованих на визначення ліквідності балансу, співвідношення між власними й залученими коштами;

· погашенням кредиту, вивчення якого здійснюється шляхом аналізу повернення кредиту за рахунок реалізації матеріальних цінностей, надання гарантій, використання заставного права;

· забезпеченістю кредиту з погляду визначення прав кредитора брати в заставу під видану позичку активи підприємства, включаючи цінні папери.

Метою аналізу кредитоспроможності є оцінка результатів фінансової діяльності позичальника, на основі якої кредитор приймає рішення щодо можливості надання кредиту або припинення кредитних відносин з клієнтом.

Оцінювання фінансового стану позичальника передбачає аналіз його фінансово-господарської діяльності за такими даними:

- обсяг реалізації;

- прибутки і збитки;

- рентабельність;

- коефіцієнти ліквідності;

- грошові потоки;

- склад дебіторсько-кредиторської заборгованості;

- ефективність управління позичальника;

- ринкова позиція позичальника та його залежність від циклічних та структурних змін в економіці;

- історія погашення кредитної заборгованості у минулому.

Оцінка фінансового стану здійснюється у 3 етапи:

1) обчислення значень показників, що характеризують фінансовий стан позичальника;

2) оцінка та узагальнення показників і визначення класу позичальника;

3) складання аналітичного висновку.

Дата добавления: 2015-05-07