Значення й методи аналізу капіталу підприємства

Для започаткування діяльності будь-якого підприємства йому спочатку потрібно сформувати певні фінансові та матеріальні ресурси, які втілюються в понятті «капітал». Капітал – це кошти, втілені в необоротні та оборотні активи для започаткування та продовження господарської діяльності. Тобто, капітал – це кошти, якими володіє суб’єкт господарювання для здійснення своєї діяльності з метою отримання прибутку.

Згідно П(С)БО капітал – це матеріальні засоби і грошові кошти, вкладені в підприємство з метою здійснення підприємницької діяльності.

Багато дослідників вважають, що капітал – це сукупність засобів виробництва, які приносять доход їхньому власникові. А.Сміт розглядав капітал як запас, що використовується для господарських потреб і приносить доход [2, с.205]; Д.Рікардо – як ту частину багатства, що використовується у виробництві і складається з інструментів, матеріалів, машин [3, с.9-10]; Дж. С. Мілль – як попередньо накопичений запас продуктів минулої праці, який забезпечує необхідні для виробничої діяльності будівлі, знаряддя і матеріали, а також харчування та інші засоби існування для робітників на час виробничого процесу [4, с.148]; А. Маршалл – як сукупність речей, без яких виробництво не могло б здійснюватися з однаковою ефективністю, але які не є безоплатними дарами природи [5, с.234]. перелічені підходи до визначення капіталу дещо односторонні; пов’язують цю категорію з сукупністю речових факторів виробництва. Вони звертають увагу на речову форму капіталу, хоча навіть з цього боку не врахована така частина капіталу, як грошовий капітал, який ніяк не можна ототожнювати з засобами виробництва, забезпечення безперервності руху капіталу у сферах виробництва та обігу.

Так І. О. Бланк розглядає капітал як накопичений шляхом заощадження запас економічних благ у формі грошових коштів і реальних капітальних товарів, які залучаються його власниками в економічний процес як інвестиційний ресурс і фактор виробництва з метою отримання доходу, функціонування яких в економічні системі засновується на ринкових принципах і пов’язано з чинниками часу, ризику і ліквідності.

У першій в Україні за роки незалежності «Економічні енциклопедії». С. В. Мочерний розглядає капітал як сукупність виробничих відносин капіталістичного способу виробництва, за яких засоби праці, певні матеріальні блага, гроші, об’єкти інтелектуальної власності та різні види цінних паперів тощо є знаряддям експлуатації, привласнення чужої неоплаченої праці.

Л. О. Коваленко і Л.М. Ремньова під капіталом розуміють матеріальні засоби і грошові кошти вкладені в підприємство з метою здійснення підприємницької діяльності.

За трактування капіталу як категорії фінансів підприємств у науково-практичній літературі, як правило, розрізняють дві його форми:

- конкретний капітал;

- абстрактний капітал.

Вартість майнових об’єктів, які відображені в активі балансу підприємства, називають конкретним капіталом [11, 11-14].

Отже підводячи підсумки, щодо визначення поняття капіталу можна говорити про те, що на протязі всього періоду розвитку економічної науки не було єдиного підходу щодо трактування цього поняття, проте були сформовані дві основні позиції, які трактували поняття «капіталу» як сукупності ресурсів, які використовуються в процесі виробництва. Проте з цієї позиції дане поняття більш подібне на поняття «активи». З іншої точки зору під поняттям капіталу розуміли сукупність власних і залучених матеріальних, грошових та нематеріальних засобів, які інвестовані в підприємство, з метою здійснення підприємницької діяльності, що більш точно відображає сутність поняття «капіталу».

Під абстрактним капіталом розуміють сукупність усіх позицій пасиву балансу.

У сучасних умовах господарювання структура джерел формування капіталу є тим чинником, який має безпосередній вплив на фінансовий стан підприємства — його платоспроможність і ліквідність, величину доходу, рентабельність діяльності. Результати даного тематичного аналізу дають змогу підвищити ефективність управлінських рішень щодо забезпечення:

1. Максимізації прибутку. Реалізація цієї мети досягається за умови наявності у підприємства необхідної суми фінансових ресурсів, сформованої при мінімальному рівні фінансових витрат, раціонального їх розміщення та ефективного використання.

2. Фінансової рівноваги підприємства в процесі його розвитку, що сприяє тривалому безризиковому розвитку підприємства та поступальному розширенню обсягів його господарської діяльності.

3. Максимізації ринкової вартості підприємства.

Від того, яким капіталом володіє суб’єкт господарювання, наскільки оптимальна його структура, залежить фінансова стабільність підприємства і результати його діяльності. Тому аналіз наявності джерел формування та розміщення капіталу має виключно важливе значення.

Основні завдання аналізу капіталу:

1) вивчення вихідних умов функціонування підприємства;

2) встановлення змін у наявності та структурі капіталу та оцінка змін, що відбулися;

3) пошук шляхів нарощування капіталу, підвищення його рентабельності та зміцнення фінансової стійкості.

Основними принципами формування капіталу підприємства:

¾ забезпечення мінімізації витрат по формуванню капіталу з різних джерел;

¾ забезпечення відповідності обсягів залученого капіталу і суми активів підприємства;

¾ визначення перспектив розвитку господарської діяльності підприємства;

¾ забезпечення оптимізації структури з позиції ефективного його функціонування;

¾ забезпечення високоефективного використання капіталу в процесі господарської діяльності.

В процесі аналізу капіталу та його структури важливо визначити різні його види, тому варто розглянути ті класифікаційні ознаки, за якими капітал ділиться на різні види. Це такі ознаки:

1. За належністю підприємству: власний і залучений.

Власний капітал це частка активів (майна) підприємства, яка формується за рахунок внесків засновників та власних коштів суб’єктів господарювання.

Позичковий капітал – це кошти, які залучаються для фінансування господарської діяльності підприємства на принципах строковості, повернення, платності, цільового використання. Основними видами позичкового капіталу є: банківські кредити, емісія облігацій, фінансовий лізинг. Як власний так і позичковий капітал може біти сформований за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.

2. За метою використання: виробничий, позичковий, спекулятивний.

¾ Продуктивний – це кошти, які інвестовані в операційні активи підприємства для здійснення операційної його діяльності;

¾ Позичковий капітал – та частина капіталу, що використовується в процесі інвестування в грошові інструменти (короткострокові і довгострокові депозитні вклади в комерційних банках; в боргові фондові інструменти);

¾ Спекулятивний капітал – та частина капіталу, що використовується в процесі здійснення спекулятивних фінансових операцій, основаних на різниці в цінах.

3. За формою інвестування: фінансовий (цінні папери, грошові кошти дебіторська заборгованість), матеріальний (основні засоби, виробничі запаси), нематеріальний (патенти, ліцензії, „ноу-хау”).

4. За об’єктом інвестування: основний і оборотний.

5. За формою перебування в процесі кругообігу: грошовий, виробничий, товарний.

На першій стадії капітал у грошовій формі авансується в конкретні фактори виробництва (засоби та предмети праці), перетворюючись у такий спосіб у виробничу форму. На другій стадії виробничий капітал у процесі вироблення продукції поступово перетворюється в товарну форму. На третій стадіє товарний капітал під час реалізації продукції перетворюється в грошовий капітал (рис.).

Капітал у виробничій формі

Капітал у товарній формі

Капітал у грошовій формі

Рис. 5.1 Кругооборот капіталу підприємства

6. За формою власності: приватний і державний.

7. За організаційно-правовою формою: акціонерний, пайовий, індивідуальний. Такий розподіл капіталу відповідає узагальненій класифікації підприємства та організаційно-правовими формами діяльності. Акціонерний капітал формується підприємства, що створені у формі акціонерних товариств публічного та приватного типу. Акціонерні товариства мають широкі можливості формування капіталу із зовнішніх джерел шляхом емісії акцій. При достатньо високій інвестиційній привабливості таких підприємств їх акціонерний капітал може бути сформований з участю іноземних інвесторів.

Пайовий капітал формується при створенні товариств з обмеженою відповідальністю.

Індивідуальний капітал формується під час створення індивідуальних підприємств (сімейних).

8. За характером використання власниками: споживчий і нагромаджений.

Споживчий – це капітал, який пов’язаний з виплатою дивідендів, процентів; на покриття соціальних потреба підприємства і його працівників.

До накопиченого капіталу можна віднести нерозподілений прибуток звітного та минулого років. Він характеризує різей форми його приросту в процесі капіталізації прибутку, дивідендних виплат.

9. За правовими нормами функціонування: легальний, “тіньовий”.

10. За ступенем незалежності капітал поділяється на постійний і змінний. Постійний капітал включає в себе власний капітал та довгостроковий позичений капітал. Змінний капітал включає в себе короткостроковий позичений капітал [14].

Дата добавления: 2015-05-07