Мета та основні завдання з/п-них інституцій незалежної України

Становлення зовнiшньополiтичної служби України пов'язано iз створенням самостiйної держави i проголошенням 10 червня 1917 року I Унiверсалу Української Центральної ради. Пiсля ухвалення iсторичного Акту про незалежнiсть України 24 серпня 1991 року перед вiтчизняним МЗС постали новi вiдповiдальнi завдання, якi вимагали нових професiйних пiдходiв, реформування структури МЗС, формування вiдповiдної законодавчої бази.

Україна встановила дипломатичнi вiдносини з 166 державами свiту, має розгалужену мережу дипломатичних і консульських установ (80 у 60 державах), уклала i виконує понад двi тисячi мiжнародних правових документiв.

Згiдно зi статтею 106 Конституцiї України, керiвництво зовнiшньополiтичною дiяльнiстю держави здiйснює Президент України, який представляє країну в мiжнародних вiдносинах, веде переговори та укладає мiжнароднi договори України, приймає рiшення про визнання iноземних держав, приймає вiрчi грамоти дипломатичних представникiв iноземних держав. Верховна Рада України призначає глав дипломатичних представництв України в iнших державах i при мiжнародних організаціях.

Згiдно з постановою Кабінету Міністрів центральним органом виконавчої влади України, який забезпечує вiдповiдно до наданих йому повноважень проведення зовнiшньої полiтики держави i координацiю дiяльностi у сферi зовнiшнiх зносин, є Мiнiстерство закордонних справ України.

В основі структури Міністерства закордонних справ України - керівництво МЗС України. Міністерство очолює міністр, якого призначає Верховна Рада України.

Структурними підрозділами МЗС є:

§ Дипломатична академiя при МЗС, створена у 1995 р. Основним завданням Дипломатичної академiї України є пiдготовка на базi вищої освiти та пiдвищення квалiфiкацiї кадрiв дипломатичних, консульських, зовнiшньоекономiчних та iнших представництв України за кордоном для роботи в мiжнародних органiзацiях та в держаних органах, що займаються питаннями зовнiшнiх зносин України, а також проведення науковоаналiтичних дослiджень у галузi мiжнародних вiдносин.

Дипломатична академiя України при МЗС України є провiдним навчальним закладом IV рiвня акредитацiї ВНЗ у системi пiдготовки, перепiдготовки та пiдвищення квалiфiкацiї спецiалiстiв для роботи у сферi мiжнародних вiдносин. Професорсько викладацький склад: 55 висококвалiфiкованих фахiвцiв академiки, професори, доценти, вiдомi дипломати, юристипрактики.

В Академiї дiють постiйнi короткотермiновi курси для керiвних працiвникiв мiнiстерства та iнших осiб, призначених на посади послiв, радникiвпосланникiв i генеральних консулiв. За десять рокiв iснування Aкадемiя пiдготувала 373 квалiфiкованих спеціалістів.

Дипломатична академiя України при МЗС України бере участь у багатьох мiжнародних програмах, має творчi зв'язки з провiдними вищими навчальними закладами. Свiдченням мiжнародного визнання Дипломатичної академiї України як центру пiдготовки фахiвцiв для зовнiшньополiтичної дiяльностi є постiйна участь науковцiв та викладачiв Академiї у мiжнародних наукових конференцiях та семiнарах в провiдних країнах свiту.

§ посольства. На сьогодні 126 посольств по всьому світу.

§ постiйнi представництва i мiсiї. На сьогодні вони існують у Відні, при Європейських співтовариствах (Європейському Союзі), місія при НАТО, представництво при координуючих інститутах СНД, при ООН, при відділені ООНта інших міжнародних організаціях в Женеві, при ЮНЕСКО, при Конференції з роззброєння у Женеві

§ генеральні консульства,, яких є 22 шт.

§ представництва МЗС у регiонах. На сьогодні таких міст є кілька. Це Донецьк, Львів, Одеса, Сімферополь, Ужгород

48. Постанова ВРУ «Про осн. напрямки з. п-и України»

На сьогодні можемо сказати, що великого значення мав документ, ухвалений ВРУ 2 липня 1993 р., - «Про Основні напрямки з. п-и України». Він визначав базові нац. інтереси відповідно до яких формувалися принципи, напрями, пріоритети та функції її з. п-и. У цьому документі підкреслювалося, що базовою вимогою у здійснені з/п є якнайповніше і якнайефективніше забезпечення нац.. інтересів держави.

Ці інтереси становлять три основні групи: 1. стратегічні та геополітичні інтереси, які пов’язані з гарантуванням нац. безпеки України та захистом її пол. незалежності. 2. екон. інтереси, пов’язані з інтегруванням ек-и України у світ. госпо-во 3. регіональні, субрегіональні, локальні інтереси, пов’язані із забезпеченням різноман. спец. потреб вн. розвитку України.

Головним із завдань з/п-и було утвердження і розвиток України як незал.демокр.д-и (стабільність м. становища України, забезпечення територ. цілісності, недоторканості кордонів д-и тощо.)

Дата добавления: 2015-05-07