Охарактеризуйте особливості пізнавальної діяльності дітей з алалією, поясніть причину цієї специфіки

Артикуляторно-фонетична дислалія

Аритукуляторно-фонематична дислалія.

Акустико-фонематична дислалія.

До акустико-фонематичної дислалии ставляться дефекти звукового оформлення мовлення, обумовлені виборчої несформованістю операцій переробки фонем по їх акустичним параметрам в сенсорному ланці механізму сприйняття мови - несформованим операцій впізнання, впізнавання, звірення акустичних ознак звуків, прийняття рішення про фонемі. При акустико-фонематичної дислалии у дитини немає порушень фізичного слуху, дефект зводиться до виборчого порушення фонематичного слуху.

До артікуляторно-фонематичної дислалии ставляться дефекти обумовлені несформованістю операцій відбору фонем по їх артікуляторние параметрам а моторному ланці виробництва мови. Виділяють два основних варіанти: 1) Артикуляторная база виявляється не повністю сформованою, редуцированной (заміна на більш простий звук); 2) Артикуляторная база повністю несформована (заміни нестійкі). Фонематичний слух при даній формі дислалии сформований повністю. Дитина усвідомлює свій дефект і намагається його подолати.

До артікуляторно-фонетичної дислалии ставляться дефекти звукового оформлення мовлення, обумовлені неправильно сформованими артікуляторние позиціями. Відзначається спотворене вимова, близьке до нормативного звуку, рідше відзначається відсутність звуку.

Для позначення спотвореного вимови звуків використовуються міжнародні терміни: ротацизм / параротацізм (р, р '), ламбдацизм / параламбдацізм (л, л'), сигматизм / парасігматізм (свистячі і шиплячі звуки), йотацізм (j), каппацізм (до, до '), гаммацізм (г, г '), хітізм (х, х').

О. В. Правдіна виділяє три рівні порушення вимови звуку:

• Повне невміння правильно вимовляти звук або групу звуків;

• Неправильне вимова в мові при правильному вимові ізольовано і в легенях словах;

• Недостатнє диференціювання двох близьких за звучанням або по артикуляції звуків при умінні правильно вимовляти обидва звуку.

Залежно від того, яка кількість звуків дефектно вимовляється, дислалии підрозділяють на 2 групи:

1) прості / мономорфні порушення відносять порушення, при яких дефектно вимовляється один звук або однорідні за артикуляцією звуки;

2) складні / поліморфні порушення - порушено вимова різних груп звуків.

При алалії можуть бути порушення загальноїї та дрібної моторики сприймання та пізнавальної діяльності.

Сприймання – зорові та зорово-просторові агнозії(труднощі впізнавання предметів, зокрема зображених на малюнках. (Найбільші складнощі викликають контурні зображення предметів, особливо коли контур задано пунктиром чи крапками) Дітям важко без опори на зір визначити текстуру поверхні, впізнати за рельєфними зображеннями предмети.

Специфічні порушення впізнавальних процесів

Увага – нестійка, можливе паталогічне підвищення мимовільної уваги при зниженні стійкості уваги довільної.

Пам’ять – дещо знижена, найбільше страждає слухова.

Соботович виділила такі диспропорції у р-ку мовл. Та пізнав. Д-сті цієї категорії дітей:

1 Диспропорція між рівнем розвитку імпресивного та експресивного мовл. Імпресивне на рівні вікової норми, експресивне відсутнє чи недорозв.

2 Диспропорції між невербальним і вербальним інтелектом. Вербальний недорозвинений.

3 Диспропорції всередині невербального інтелекту. На фоні його сформованості за більшістю показників можна говорити про певні поруш. його окремих складників, що визнач. локалізацією уркори ГМ

Сенсорна алалія. Стан слухового сприймання значно залежить від попереднього слухового навантаження, новизни оточення та ситуації. Стан слухової функції може погіршитись під вечір або в незнайомому місці

Специфічні недоліки мислення притаманні більшості дітей із моторною алалією. Природу цих порушень пояснюють складною системною взаємодією мовлення та мислення в процесі онтогенезу.

Так, ураження, локалізовані в лобній долі,здебільшого проявляються в порушеннях сукцесивного аналізу та синтезу та в тих видах діяльності, що обслуговуються ними: лічба в прямому порядку, розвязування арифметичних задач та прикладів на кілька дій,навички читання та письма, планування діяльності, та виконання дій за певним планом чи складною інструкцією.

18. Визначте організаційно-методичні вимоги до навчання і виховання дітей з ФФНМ у дошкільному навчальному закладі.

Згідно з Типовим положенням визначені основні напрямки організації роботи дошкільних закладів для дітей з ФФНМ у двох вікових групах: старшій-для дітей шостого року життя і підготовчій – для дітей сьомого року життя.

Корекційний вплив у цих групах має здійснюватися відповідно до спеціальної програми навчання і виховання дітей із ФФНМ, розробленою окремо для кожної групи(наприклад,РЯбцун). В процесі навчання дітей з ФФНМ в умовах спеціального дитячого садка вирішують такі завдання:

- сформувати у дітей фонетичну систему мови, тобто уточнити і закріпити вимову збережених звуків, а також виправити вимову порушених звуків;

- розвивати у них повноцінний фонематичний слух і сприймання, тобто за допомогою спеціальних прийомів навчити дітей розрізняти звуки на слух, запам’ятовувати і відтворювати ряди звуків і складів;

- сформувати навички звукоскладового аналізу та синтезу, тобто сформувати вміння ділити слово на склади і звуки, послідовно аналізувати їх, проводити зворотні операції;

- на основі аналітико-синтетичної діяльності забезпечити засвоєння дітьми деяких елементів грамоти.

Незважаючи на цілком зрозумілі відмінності, що існують у змісті колекційного навчання і виховання для дітей старшої і підготовчої групи ці завдання є основоположними.

Програма навчання дітей з ФФНМ має включати:

- характеристику мовленнєвого розвитку дитини;

- обстеження мовлення;

- режим дня групи;

- логопедичну документацію.

Дата добавления: 2015-05-09