Постріл – викидання кулі (гранати) з каналу ствола, зброї енергією газів, які утворюються під час згоранні порохового заряду

Внутрішня балістика – це наука, що займається вивченням процесів, які відбуваються під час пострілу та під час руху кулі (гранати) у каналі ствола.

Під час пострілу зі стрілецької зброї від удару по капсулю бойового патрона миттєво вибухає ударна суміш капсуля. Сильне полум’я, що виникає через отвори на дні гільзи проникає в товщу порохового заряду, запалюючи зерна пороху. Пороховий заряд, згораючи майже миттєво, виділяє велику кількість сильно нагрітих газів, які створюють у каналі ствола високий тиск на дно кулі, дно та стінки гільзи, а також на стінки ствола і затвора. Зустрічаючи опір міцних стінок ствола і дна гільзи, що упирається в затвор, порохові гази спрямованні у бік найменшого опору, штовхаючи кулю попереду себе. Остання врізається в нарізи, обертаючись, проходить з безперервно зростаючою швидкістю каналом ствола і викидається назовні. Тобто відбувається постріл.

Тиск газів на дно гільзи викликає рух зброї назад. Від тиску газів на дно гільзи і ствола відбувається їх розтяг (пружна деформація), і гільза, міцно притискаючись до патронника, перешкоджає прориванню порохових газів у бік затвора (цей процес називається обтюрацією). Водночас під час пострілу виникають коливальний рух (вібрація)ствола і його нагрівання. Розжарені гази і частинки незгорілого пороху, які виходять із каналу ствола слідом за кулею, під час зустрічі з повітрям породжують полум’я і ударну хвилю. Остання є джерелом звуку під час пострілу. Хоча постріл відбувається в дуже короткий проміжок часу (0,001-0,06с), у ньому розрізняють чотири послідовних періоди: попередній, перший або основний, другийта третій або період після дії газів (рис. 1).

Рисунок 1. – Періоди пострілу: Р0 – тиск форсування; Рм – найбільший тиск; Рк і Vк (Рд і Vд) – тиск газів та швидкість кулі в момент закінчення згорання пороху (в момент вильоту кулі з каналу ствола); Vм – найбільша швидкість кулі.

34. Періоди пострілу та їх характеристика.

Попередній період триває від початку горіння порохового заряду до повного врізання оболонки кулі в нарізи ствола. Протягом цього періоду в каналі ствола утворюється тиск газів, необхідний для того, щоб зрушити кулю з місця. Коли він досягає певної величини, достатньоїдля подолання сил опору руху (затискання кулі в дульці гільзи, урізування її в нарізи тощо), куля починає свій рух.

Цей тиск називається тиском форсування і досягає 250-500 кг/см2 залежно від будови нарізів, ваги кулі та твердості її оболонки.

Перший, або основний, період триває від початку руху кулі до моменту повного згорання порохового заряду. У цей період горіння порохового заряду відбувається ушвидко змінюваному об’ємі. На початку періоду, колишвидкість кулі по каналу ствола ще невелика, кількість га-

зів збільшується швидше, ніж об’єм закульного простору (простір між дном кулі і дном гільзи), тиск газів швидко збільшується і досягає найбільшої величини – 294 МПа (приблизно 3000 кг/см2). Цей тиск називається максимальним тиском. Він утворюється під час проходження кулею 4-6 см шляху і викликає прискорення руху кулі. Пороховий заряд повністю згорає незадовго до того, як куля вилетить із каналу ствола.

Другий період триває від моменту повного згорання порохового заряду до моменту вильоту кулі з каналу ствола. З початком цього періоду приплив порохових газів припиняється, однак сильно стиснуті і нагріті гази розширюються і, продовжуючи тиск на кулю, збільшуютьшвидкість її руху. Спад тиску в другому періоді відбувається дуже швидко і біля дулового зрізу (дуловий тиск)становить 300-900 кг/см2. Швидкість кулі в момент вильоту з каналу ствола (дулова швидкість) трохи менша за початкову швидкість (Vд < V0).У деяких видах стрілецької зброї, особливо у короткоствольних, другий період відсутній, оскільки повногозгорання порохового заряду до моменту вильоту кулі з каналу ствола фактично не відбувається.

Третій період, або період післядії газів, триває від моменту вильоту кулі з каналу ствола до моменту закінчення дії порохових газів на кулю. Протягом цього періоду порохові гази, витікаючи з каналу ствола із швидкістю, більшою за швидкість кулі (приблизно 1200-2000 м/с),продовжують діяти на кулю і надають їй додаткової швидкості. Найбільшої (максимальної) швидкості куля досягаєв кінці третього періоду (Vм > V0) на відстані декількох десятків сантиметрів (до 20 см) від дулового зрізу ствола.

Цей період закінчується в той момент, коли тиск порохових газів буде вирівняно з опором повітря. Таким чином, із просуванням кулі в каналі ствола

швидкість її безперервно зростає, досягаючи найбільшої величини в декількох сантиметрах від дулового зрізу.

35. Віддача зброї.

Під час згорання порохового заряду гази, розширюючись, тиснуть з однаковою силою на всю поверхню об’єму, який заповнюється ними. Можна сказати, що під час пострілу сили порохових газів нібито відкидають зброю і кулю в різні боки.

Віддачею зброї називається рух зброї назад у момент пострілу. Віддача відчувається як поштовх в плече,руку або ґрунт. Дія віддачі зброї характеризується величиною швидкості та енергією, яку вона має під час руху назад.

Швидкість віддачі зброї приблизно в стільки разів менша за початкову швидкість кулі, у скільки разів куля легша за зброю.

Під час стрільби з автоматичної зброї, будова якої ґрунтується на принципі використання енергії віддачі, частина її віддається для передачі руху рухомим частинам і на перезаряджання зброї. Тому енергія віддачі під час пострілу з такої зброї менша, ніж під час стрільби з неавтоматичної зброї або з автоматичної зброї, будова якої ґрунтується на принципі використання енергії порохових газів, що відводяться через отвір у стінці ствола.

Сила тиску порохових газів (сила віддачі) і сила опору віддачі (упору приклада, центр ваги зброї і т. ін.) розміщені не на одній прямій і спрямовані в протилежні боки. Вони утворюють пару сил, під дією яких дулова частина ствола зброї відхиляється вгору. Величина відхилення дулової частини ствола тим більша, чим більше плече цієї пари сил. Крім цього, під час пострілу ствол зброї робить коливальний рух – вібрує. У результаті вібрації дулова частина ствола в момент вильоту кулі може також відхилитись від початкового положення в довільну сторону (вгору, донизу, ліворуч, праворуч). Розмір цього відхилення збільшується, коли неправильно використані упори для стрільби, забруднена зброя і т. ін.

З метою зменшення шкідливого впливу віддачі на результати стрільби в деяких зразках стрілецької зброї (наприклад, автомат Калашникова) застосовують спеціальні пристрої – компенсатори.

36. Форма траєкторій, її елементи та властивості.

Дата добавления: 2015-05-07