ОУММ. Архітектурний базис UML

ОУММ. Загальна характеристика UML

ОМтаАПЗ. Дайте визначення об’єкта.

Об’єктом називають екземпляр відповідного класу. Об’єкти, які не мають ідентичних властивостей чи не володіють однаковою поведінкою,

за визначенням не можуть належати одному класу.

ОСНОВИ УНІФІКОВАНОЇ МОВИ МОДЕЛЮВАННЯ (UML)

Уніфікована мова моделювання (Unified Modeling Language, UML) – це графічна мова для специфікації, візуалізації, конструювання і документування програмних систем. За допомогою UML можна розробити детальний план такої системи, який відображатиме і концептуальні елементи системи (системні функції та бізнес-процеси), і особливості її реалізації (класи, схеми баз даних, програмні компоненти багаторазового використання тощо).

Авторами мови є Грейді Буч (Grady Booch), Джеймс Рамбо (James Rumbaugh) і Айвар Якобсон (Ivar Jacobson). У січні 1997 року внаслідок об’єднання розробок цих авторів випущено версію UML 1.0, а в листопаді 1997 року – версію UML 1.1. Наступні версії: UML 1.3 – квітень 1999 року; UML 1.4 – жовтень 2001 року.

Сьогодні UML є загальновизнаним стандартом, який використовує більшість розробників системного та прикладного програмного забезпечення. Знань UML вимагають не лише від системних аналітиків та проектувальників, але й від звичайних програмістів і тестувальників програмного забезпечення. Постійно збільшується ринок UML-орієнтованих інструментальних засобів, призначених для автоматизації процесу розробки програм.

Безперечно, UML відіграватиме важливу роль у галузі розробки програмного забезпечення і в майбутньому. Розвиток UML буде спрямований на спрощення розв’язку однієї з найскладніших задач в галузі інформаційних технологій – задачі проектування

програмного забезпечення.

UML призначено для моделювання програмних систем. Самі автори UML визначають її як графічну мову моделювання загального призначення, яку використовують для специфікації, візуалізації, конструювання і документування усіх артефактів1, які створюються під час розробки програмних систем.

Архітектурний базис UML визначає базові поняття, якими оперує мова: сутності, відношення та діаграми.

Сутності – це певні абстракції, які є базовими елементами моделей. В UML є чотири типи сутностей:

- структурні (актори, класи, інтерфейси, компоненти, вузли),

- поведінки (преценденти, діяльності, стани і повідомлення),

- групування

- анотаційні.

Структурні сутності – це статичні поняття, які відповідають концептуальним, логічним чи фізичним елементам системи. Структурні сутності, зазвичай, позначають іменниками. Розрізняють п’ять головних структурних сутностей: актори, класи, інтерфейси,

компоненти, вузли. Кожна з сутностей може мати свої підвиди.

Відношення – це відображення семантичного зв’язку між сутностями. У мові UML визначено чотири основні типи відношення: залежності, асоціації, узагальнення та реалізації.

Діаграма UML – це графічне зображення елементів cистеми у формі зв’язаного графа з вершинами (сутностями) і ребрами (відношеннями). Діаграми можуть містити будь-яку комбінацію сутностей, однак у практиці моделювання застосовують порівняно

невелику кількість типових комбінацій

Дата добавления: 2015-05-07