Лекція 4. Культура Стародавньої Греції

досконалість, помірність, красу і спокій. Зображався він прекрасним юнаком з кіфарою* і луком.

Аполлона, як правило, супроводжували богині, покровительки поезії, мистецтв і наук - музи. Звідси і його друга назва - Мусагет. Ці красномовні дочки Зевса і богині пам'яті Мнемозіни були джере­лом поетичного натхнення, творчості людей. В давньогрецькій міфо­логії муз було дев'ять, кожна з яких опікувалась якимось одним ви­дом творчості та інтелектуальної діяльності. Кліо була музою історії, Евтерпа - поезії та музики, Талія - комедії, Мельпомена - трагедії, Терпсіхора - танків, Ерато - любовної лірики, Полігімнія - свя­щенних гімнів, Уранія - астрономії, Калліопа - епосу.

Найстаршою з дев'яти муз, покровителькою епічної поезії, була Калліопа. Вона вважається матір'ю уславленого, натхненного дав­ньогрецького співця, віртуозного музики - Орфея. Його часто згаду­ють найславетніші поети і музиканти. В останньому розділі «Євге­нія Онєгіна» О.С.Пушкін порівняв з ним славнозвісного італійського композитора Россіні. Микола Вороний у вірші «Іван Франко» по­рівняв з Орфеєм великого українського поета, а Леся Українка роз­повіла про міфічного співця в поезії «Орфеєве чудо».

За легендою, коли Орфей співав, перебираючи золоті струни своєї кіфари**, його слухала вся природа. Дикі звірі виходили з лісових нетрів і печер, щоб послухати Орфея. Звідусіль до нього зліталися птахи - вони хотіли навчитися краще співати. Навіть дерева схо­дили зі своїх місць і оточували Орфея уважною юрбою.

Одним з улюблених місць перебування Аполлона та муз був гірський масив у центральній частині Греції, який називався Парнас. Між його вершинами било Кастальське джерело, з якого пили музи і яке давало натхнення поетам. Тому інше значення слова Парнас -світ поезії та поетів.

За грецькою міфологією, це джерело вибив копитом казковий птахокінь (крилатий кінь) - Пегас. Він жив на горі серед муз. Ко­лись Пегас приносив Зевсові на Олімп грім і блискавку, а потім став

* Давньогрецький струнний щипковий музичний інструмент типу ліри, який мав чотири і більше струн.

** Ті, що фали на кіфарі та співали, називалися кіфаредами, а ті, що тільки грали, - кіфаристами.

б¹⁶⁵

______________ Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»

конем поетів, символом поезії. «Осідлати Пегаса» означає стати по­етом, писати вірші.

Загальногрецьким релігійним центром з храмом і оракулом (свя­щенним місцем) Аполлона було місто Дельфи. На храмі Аполлона був напис: «Нічого понад міру». Цей афоризм приписують Солону (близько 640-558 pp. до н.е.) - напівлегендарному законодавцю, якого вважають одним із семи мудреців стародавнього світу.

Аполлоновим сином, богом лікування в стародавніх греків був Асклепій. Греки зображали його з палицею, навколо якої обвилася змія. У Римі Асклепія називали Ескулапом. Це слово - жартівлива, іронічна назва лпсаря.

Богинею кохання та вроди була Зевсова дочка Афродіта. За од­нією з версій, вона народилася, виникла з морської піни біля ост­рова Кіпр, тому і звалася часто Кіпрідою. Афродіта стала матір'ю Ероса - бога кохання, вродливого крилатого хлопчика, що вражає серця людей і богів своїми стрілами, викликаючи кохання.

Богом вогню та ковальської справи в грецькій міфології вважав­ся Гефест - син Зевса і Гери, опікун ремісників. Він єдиний із богів не цурався фізичної праці: кував блискавки для Зевса, зробив для нього золотий трон, будував палаци на Олімпі. Незважаючи на куль­гавість на обидві ноги, потворний зовнішній вигляд, Гефест взяв в жінки прекрасну богиню Афродіту, яка любила Ареса, приносячи Гефесту страждання.

Однією з найголовніших богинь грецької міфології, улюбленою дочкою Зевса була Афіна Паллада. Вона народилася в повному озб­роєнні (шоломі та панцирі) з голови батька, яку за наказом останнь­ого розколов сокирою Гефест. Афіна - богиня війни і перемоги, а також мудрості, знання, наук і мирної праці, покровителька Афін. Греки зображали Афіну Палладу величавою жінкою у військовому вбранні, із щитом, списом і в шоломі. Грізним богом війни, симво­лом войовничості був Арей (Арес) - син Зевса і Гери.

Кожна галузь господарської діяльності мала свого бога-покрови-теля. Деметра, рідна сестра Зевса, Посейдона і Аїда, дружина Зевса, була богинею родючості, хліборобства та шлюбу («Мати хлібів»). Во­на подарувала людям зерно і навчила їх вирощувати хліб. Богом ро­дючості, живих сил природи, розкутості і свободи, помірності, інстинктів, неспокою та надмірності, виноградарства, вина, радісного сп'яніння був Діоніс (Вакх). Він навчив людей вирощувати вино-

Лекція 4. Культура Стародавньої Греції

град і робити вино. В античних народів на честь богів вина і весе­лощів відбувалися святкування та обряди - оргії. Інше значення цього слова - бучний, розгульний бенкет. Звідси відповідник Діоніса в римській міфології Бахус інколи вживається як синонім пияцтва. Вісником богів, богом торгівлі та ремісництва, опікуном подорожніх, гімнастів, провідником душ померлих до підземного царства Аїда став Гермес - син Зевса і німфи* Майї. Він вважався неперевершеним у спритності та красномовстві. За легендою, Гермес винайшов азбуку, математику, астрономію та бокс. У Гермеса і Афродіти був син не­звичайної краси - Гермафродит. Він злився в одне ціле з німфою Солмакідою і став двостатевою істотою - напівчоловіком-напівжінкою, особою з ознаками чоловічої та жіночої статі.

За грецькою міфологією, всі олімпійські боги зберігали вічну мо­лодість та безсмертя. Підтримували вони це за допомогою нектару -напою богів і амброзії (амвросії) - їжі богів.

Крім загальногрецьких богів, свого бога-покровителя мав кожний поліс. Як вважалось, такий бог захищає певну місцевість. Наприклад, Афіна, як вже згадувалось, була богинею-покровителькою Афін. Храм бога-покровителя споруджувався, як правило, в міській фортеці.

Значне місце у грецькій міфології посідали легенди про героїв, титанів - дітей богів і смертних**. Найбільшою пошаною користу­вався син Зевса і смертної жінки Алкмени - Геракл (гр. Негакіез, лат. Негсиіез). Наділений незвичайною силою, мужністю, відвагою, всіма найкращими рисами грецького народу, він уславився своїми неймовірними подвигами, зокрема звільнив землю від чудовиськ. Геракл переміг, умертвив Гідру - потвору, дракона з дев'ятьма голо­вами. Це був один з перших його подвигів. Інший подвиг Геракла полягав в тому, що він за один день вичистив занедбані, брудні стайні, що належали царю Авгію, який мав дуже багато худоби. Його бать­ком був бог Сонця Геліос, так зване «усевидюще божество». У су­часній мові зберігся вислів «авгієві стайні», тобто вкрай занедбана справа, що потребує великих зусиль. Геракл здолав велетня Антея -

* В грецькій міфології німфи - юні та прекрасні, безжурні та веселі істоти, напівбогині, що втілювали різні сили та явища природи. Античним німфам у слов'янській міфології відповідають русалки, мавки.

Титан - у давньогрецькій міфології - велетень, що вступає у боротьбу з богами, люди виняткового розуму, таланту, духовної сили. 6*

______________ Кордон М.В. «Українська та зарубіжна культура»-

найвродливішого і наймогутнішого серед гігантів. Антей був сином бога морів Посейдона і богині землі Геї, яка давала йому невичерпну силу. Антей був непереможним, доки торкався матері-землі, беручи від неї нові сили. Геракл відірвав Антея від землі і задушив у повітрі. Образ Антея став символом людини, яка черпає силу в своєму на­роді. Одним з Гераклових подвигів є приборкання триголового пса Кербера, який стеріг підземне царство мертвих. Всього Геракл здійснив дванадцять подвигів, чим здобув вічну славу й безсмертя.

Багато грецьких героїв були учасниками Троянської війни. Про це описує в «Іліаді» та «Одіссеї» Гомер.

Одним з найхоробріших, найвизначніших грецьких героїв, учас­ником Троянської війни був Ахіллес (Ахілл) - син царя Пелея і морської богині Фетіди. В єдиноборстві з ним загинув один з голо­вних троянських героїв - Гектор. Ахіллес мстився Гектору за вбив­ство свого друга. Мати Ахіллеса, бажаючи зробити сина безсмерт­ним, скупала його в священних водах підземної річки Стікс. Вода ця робила людину невразливою. Але п'ята, за яку в дитинстві богиня його тримала, не торкнулась води і залишилась єдиним вразливим місцем. Ахіллес загинув від стріли, яка вразила його п'яту. Звідси вислів «ахіллесова п'ята» (вразливе місце).

Багатьох смертних дітей мала богиня вроди і кохання Афродіта. Одним з них був троянський герой, міфічний предок, прабатько рим­лян Еней. Сином бога Гермеса є й інший троянський герой - Одіссей.

Створена греками надзвичайно багата і захоплююча міфологія стала найважливішим елементом грецької культури. На її основі пізніше розвивались література, філософія, наука. Міфи стали неви­черпною скарбницею сюжетів для античного мистецтва і літератури. Грецька міфологія зробила великий вплив на інші народи і є вже протягом багатьох століть джерелом натхнення поетів і художників.

Міфологічні оповідання стародавніх греків систематизував пер­ший відомий нам по імені давньогрецький поет Гесіод, який жив у VIII-VII ст. до н.е. і став відомим рапсодом*. Зробив він це на межі VIII—VII ст. до н.е. в поемі «Теогонія», тобто родовід богів. Крім ро­доводу богів, в ній розповідається про походження світу з хаосу.

* Рапсоди - давньогрецькі декламатори, мандрівні співці, які заробляли собі на життя виконанням без музичного супроводу на релігійних святкуваннях, бенкетах, поетичних змаганнях епічних поем (переважно Гомера).

Дата добавления: 2015-05-09