МК. Коротко охарактеризуйте специфікацію атрибута класу

МК. Які відношення застосовують на діаграмі класів?

МОДЕЛЮВАННЯ КЛАСІВ

Відношення асоціації на діаграмах класів трапляються найчастіше. Асоціацію позначають суцільною лінією (може завершуватися однією чи двома стрілками), що з’єднує класи. Асоціація означає, що екземпляри одного класу взаємодіють з екземплярами іншого класу під час виконання програми. Оскільки екземплярів

класу може бути багато і кожен може взаємодіяти з декількома екземплярами іншого класу, то асоціація є дескриптором, що описує множину зв’язаних об’єктів (екземплярів асоціації).

У мові UML використовують два часткові й дуже важливі випадки відношення асоціації – агрегацію та композицію. В обох випадках йдеться про моделювання відношення типу “частина – ціле”. Відношення такого типу є відношеннями асоціації, оскільки

частини і ціле, зазвичай, взаємодіють між собою.

Агрегація (Aggregation) від класу А до класу В означає, що об’єкти (один чи декілька) класу А входять до складу об’єкта класу В. На діаграмі класу це відзначається за допомогою спеціального графічного доповнення: на полюсі асоціації з боку “цілого” (у на

шому випадку клас В) зображається порожній ромбик.

Композиція (Composition) є посиленою формою агрегації і створюється на основі бінарної асоціації. Композиція накладає дещо сильніші обмеження: композиційно “частина” може входити тільки в одне “ціле”, “частина” існує доти, доки існує “ціле”, і припиняє своє існування разом з “цілим”. Графічно відношення композиції зображають зафарбованим ромбиком.

Узагальнення (generalіzatіon) – це відношення між двома сутностями, одна з яких є частковим (або спеціалізованим) випадком іншої.

Залежність (dependency) – це найузагальненіше відношення між двома сутностями, яке вказує на те, що зміна незалежної сутності якось впливає на залежну сутність. Графічно відношення залежності зображають пунктирною стрілкою, спрямованою від

залежної сутності до незалежної (рис. 4.11). Зазвичай, семантика конкретної залежності уточнюється в моделі за допомогою додаткової інформації.

Атрибут – це позначене місце (слот), в якому може/можуть зберігатися значення. Загальний формат атрибутів такий:

[<видимість>] <назва> [<кратність>] [:<тип>]

[=<початкове значення>][<властивості>]

Видимість атрибута визначає рівень доступу до атрибута і найчастіше набуває таких значень1:

• відкритий (public) – передбачає необмежений доступ до атрибута з боку інших класів і позначається символом “+”;

• захищений (protected) – передбачає доступ до атрибута лише класам, які його наслідують, і позначається символом “#”;

• закритий (private) – забороняє доступ до атрибута всім іншим класам і позначається символом “–”.

Назва атрибута має бути унікальною для певного класу. Тип атрибута бажано задавати відповідно до типів даних у мові програмування, на якій реалізовуватимуть модель. Кратність визначає атрибут-масив для зберігання множини значень (здебільшого,

кратність обмежується квадратними дужками). Для атрибута також може бути вказано його початкове значення.

Можна задавати такі властивості атрибута:

• changeable (змінюваний) – за домовленістю;

• addOnly (тільки долучення) – можна долучати нові значення для атрибута-масиву, без можливості наступних змін;

• frozen (заморожений) – після ініціалізації значення атрибута не змінюється (відповідає слову const у С++).

Статичні атрибути (або атрибути класу) на відміну від звичайних атрибутів належать не окремим об’єктам, а класу загалом, і позначаються на діаграмах класів підкресленням.

На рис. 4.1 зображено клас Customer, який має чотири атрибути: два загальні атрибути

name і birthDate, закритий атрибут password і статичний захищений атрибут count з

початковим значенням 1.

Дата добавления: 2015-05-07