Теоретичні відомості

Створення програмного коду

Окрім інших способів використання, об'єкти можуть «реагувати» на дії користувача або на інші зовнішні подразники Ці дії опрацьовуються за допомогою подій. Подія відбувається кожного разу, коли користувач виконує з елементом управління деяку дію, наприклад, натискає на командну кнопку чи змінює вміст текстового вікна. Події також генеруються, коли користувач закриває форму або переключається на іншу програму.

Розміщення керуючих елементів на формі не призводить до створення готового програмного продукту, а тільки будує зовнішній вигляд його представлення — форму, яка ще не буде «реагувати» на дії користувача. Для цього необхідно написати програмний код, за допомогою якого буде опрацьовуватися відповідна подія.

Крім інтерфейсу прикладній програмі необхідний набір команд, що робить проект робочим та динамічним, а не статичним, інструментом. Опис таких команд мовою програмування називається програмним кодом.

Будь-який об'єкт можна зв'язати з набором процедур — окремих програм, які міститимуть команди, що будуть виконуватися під час здійснення деяких конкретних дій користувача. Програмний код не існує сам по собі, він не відірваний від екранної форми і зв'язаний з об'єктами форми.

Таким чином, з поняттям об'єкта вже пов'язані два поняття — властивості та події. Це можна відобразити за допомогою схеми (рис. 3).

Рис. 3

Набір команд, який використовується для опису реакції на конкретну подію та записується за правилами мови програмування, називається процедурою. Процедури поділяють на процедури загального призначення, які виконуються при виклику із програми, та процедури опрацювання подій, які пов'язані з об'єктом і відповідною подією та виконуються при відбуванні деякої події під час роботи програми.

До подій, можна віднести, наприклад, такі: клацання кнопкою мишки, зміну розміру деякого об'єкта, зміну властивостей об'єкта, натискання будь-якої клавіши, переміщення об'єкта по екрану тощо. З одним об'єктом можуть бути пов'язані кілька подій.

Події відбуваються тільки під час виконання програми, а не при її проектуванні.

Вікно екранної форми завжди має «зворотну» сторону, яка являє собою вікно програмного коду (вікно спеціального текстового редактора, в якому створюється та редагується програмний код кожної події). При запуску Visual Basic вікно коду не відображається, воно відображається тільки тоді, коли потрібно редагувати код. Для доступу до вікна коду можна двічі клацнути лівою кнопкою мишки на формі чи деякому її об'єкті, або вибрати кнопку View Code (Показати код) у вікні Project. Вікно програмного коду об'єкта також має назву, яка відповідає імені об'єкта, що свідчить про взаємозв'язок програмного коду і об'єкта. На рис. 4 відображено вікно редактора для створення програмного коду.

Рис.4 Вікно редактора коду

У полі Object (об'єкт) у верхній лівій частині вікна коду відображається ім'я активного об'єкту. Весь список складається із імен об'єктів, створених та розміщених на активній формі. Праворуч знаходиться поле процедур, де відображається назва активної процедури. Список подій, які можуть виконуватися з обраним і вказаним об'єктом, також змінюється залежно від того, який об'єкт обрано в лівому списку. За замовчуванням в середовищі Visual Basic вибирається найвірогідніша процедура (наприклад, для форми це процедура Load), яка має вигляд:

Private Sub Form1_Load() ‑ заголовок

End Sub ‑ кінець

Заголовок процедури формується наступним чином:

– ключове слово Sub — початок процедури;

– перша частина імені відповідає імені об'єкта, з яким вона зв'язана і який створений на формі;

– друга частина включає ім'я події;

– обидві частини відокремлюються одна від одної знаком підкреслення.

Таким чином, процедура Sub Form1_Load() зв'язана з об'єктом форма Form1 і призначена для опрацювання події Load.

Список подій, які можуть виникнути у програмі може бути таким:

– редагування тексту в одному з текстових вікон;

– натискання однієї з командних кнопок;

– вибір опцій із меню;

– клацання чи подвійне клацання кнопкою мишки на одному з об'єктів форми;

– згортання вікна;

– переміщення вікна;

– вихід із програми.

Для кожної з таких подій програміст може написати процедуру у вигляді програмного коду, за яким така подія буде опрацьовуватися. У середовищі Visual Basic розрізняють два типи подій, які можуть зустрічатися в програмі: користувацькі та системні події.

Розглянемо приклади деяких подій та відповідні процедури їхнього опрацювання:

Подія	Пояснення	Об'єкти, для яких може застосовуватися подія
Click (Натиснення лівою клавішею мишки)	Подія відбувається при встановленні курсору мишки на зображенні об'єкту та клацанні лівою клавішею мишки	Form, CommandButton, TextBox, PictureBox, Image Label. CheckBox, Option Button, ListBox, ComboBox
DblClick (Подвійне натиснення лівою клавішею мишки)	Подія відбувається при встановленні курсору мишки на зображенні об'єкту та подвійному клацанні лівою клавішею мишки.	TextBox, Form, PictureBox, Image, Label, ListBox, ComboBox
Load (Завантаження)	Подія відбувається при завантаженні форми (наприклад, під час виконання прикладної програми). Вона використовується для зміни властивостей об'єкта та змінних при завантаженні програми.	Form
Resize (Зміна розміру)	Подія відбувається при першій появі вікна форми на екрані і при зміні розмірів або за допомогою мишки, або при зміні розмірів в програмі.	Form
KeyPress (Натиснення деякої клавіші з клавіатури)	Подія відбувається при натисненні довільної клавіші. Процедура, що пов'язана з цією подією, має параметр KeyAscii, який набуває значення коду натисненої клавіші. Найчастіше використовується для розпізнавання натиснення клавіші Enter.	Form, TextBox, CommandButton
DragDrop (Перетягнути і відпустити)	Подія відбувається, коли завершується операція "перетягнути - відпустити" як результат переміщення об'єкта на екранній формі	Form, Label, TextBox, CommandButton, Frame, ListBox
MouseMove (переміщення за допомогою лівої клавіші мишки)	Подія активна весь той час, коли вказівник мишки рухається на екрані через зони, які займають об'єкти управління. Якщо не було захвату мишки іншим об'єктом, то активний об'єкт розпізнається за допомогою події MouseMove, поки вказівник мишки знаходиться в його межах.	Form, Label, ListBox, Image
Scroll (прокру тка за допомогою лінійки)	Дозволяє динамічно відслідковувати позицію повзунка на лінійці прокрутки.	HScrollBar, VScrollBar
MouseDown, MouseUp (натиснення чи відпускання кнопки мишки)	Подія відбувається, коли користувач натиснув клавішу мишки (MouseDown) чи відпустив її (MouseUp).	Form, CommandButton, Label, Image
Change (зміна)	До програми надходить сигнал про зміну користувачем чи програмою властивості Text (для тексту) чи переміщення бігунка на лінійці	TextBox, HScrollBar, VScrollBar
LostFocus (загублення активного статусу об'єкта)	Подія відбувається коли об'єкт в результаті дій користувача чи програмної дії із застосуванням методу SetFocus перестає бути активним.	TextBox, CommandВutton, ListBox, OptionBotton. Image

Перехід із режиму роботи з формою та її об'єктами до редактора програмного коду виконується клавішею F7.

Процес написання програмного коду складається з двох етапів:

– Проектування.

– Написання власне коду програми.

На етапі проектування будується структура проекту, визначаються типи об'єктів для використання, об'єкти розміщуються на формі, вибираються їхні розміри та інші властивості.

На другому етапі необхідно спеціальною мовою описати, як при виконанні програми система повинна реагувати на різні дії користувача — події. Для цього у вікні редактора програмного коду достатньо вибрати потрібний об'єкт із спеціального списку об'єктів активної форми, що знаходиться в лівому верхньому кутку вікна, та створити код для кожної з вибраних подій, які під час робот«програми можуть відбуватися з об'єктом.

Таким чином, прикладна програма в середовищі Visual Basic складається з інтерфейсу та окремих процедур, написаних для кожного окремо створеного об'єкта. Для одного об'єкта може бути написано кілька процедур, кожна з яких повинна опрацьовувати окрему подію. Зрозуміло, що не всім об'єктам повинні відповідати ці події.

Утворення імен об'єктів та властивості об'єктів

Імена об'єктам надаються під час створення об'єктів за допомогою властивості Name у вікні Propertis. Якщо програміст не надає об'єкту нове нестандартне ім'я, то за замовчуванням ім'я такого об'єкту лишається стандартним, наприклад, для форм це будуть Form1, Form2 тощо; для текстового поля — Text1, Text2 тощо, для мітки — Label1, Label2 тощо. Кожний об'єкт має свій список властивостей. Можна змінювати їх стандартне значення на інше (якщо воно необов'язкове), використовуючи для цього спеціальне вікно властивостей. Існує й інший шлях для зміни значень властивостей об'єкта — за допомогою команди присвоювання в програмному коді. У цьому випадку значення властивості буде змінюватися тільки після запуску програми на виконання. Для того, щоб при написанні програмного коду вказати, що значення властивості слід змінити саме для такого об'єкту, а не для іншого, необхідно в команді присвоювання крім назви властивості ще вказувати об'єкт, до якого такі зміни відносяться. Саме це обумовлює такий спосіб звернення до властивостей об'єктів в програмному коді.

Якщо розглядаються об'єкти активної форми, то не обов'язково вказувати ім'я форми.

Так, наприклад, якщо об'єкт Label1 має ім'я Pidpus, то до його властивостей можна звернутися таким чином:

Pidpus.Width (ширина мітки Pidpus);

Pidpus.Alignmeht (тип вирівнювання тексту для мітки Pidpus);

Pidpus.Visible (тип відображення мітки Pidpus на екрані — видима чи ні);

Pidpus.Caption (текст мітки Pidpus);

Pidpus.BackColor (колір фону мітки Pidpus).

Зазвичай значення будь-якої властивості у програмному коді визначається за допомогою вказівки присвоювання:

ім'я об'єкту. ім'я властивості = значення

Наприклад, для розглянутого об'єкта можна записати такі команди присвоювання:

Pidpus.Width=2500;

Pidpus.Visible =False;

Pidpus.Caption = ”Введіть дату дня свого народження ”;

Pidpus.BackColor = Red.

Увага! У випадку, якщо після створення процедури ім'я елемента керування буде змінено, а ім'я пов'язаної з ним процедури залишиться колишнім, процедура стане загальною і може не виконуватись.

Visual Basic надає допомогу при написанні коду. Ця технологія називається Intellisence і полегшує „життя” в процесі програмування на VB. Ця технологія виводить невелике спливаюче вікно з корисною інформацією про поточний об'єкт (такі вікна бувають 3-х видів):

1. QuickInfo. Видає інформацію про синтаксис поточного оператора Visual Basic. Де б ви не ввели ім'я оператора (функції) і поставили після імені пропуск або відкрили круглу дужку, то Visual Basic покаже інформацію про синтаксис цього оператора. Наприклад:

2. List Properties/Methods. Після того, як поставити точку після імені об'єкта, VB покаже вам список всіх доступних властивостей і методів цього об'єкта (рис.5):

Властивості мають іконку: , а методи –

Рис.5

3. Available Constants. Ця функція виводить вікно доступних констант.

4. Якщо натиснути комбінацію клавіш Ctrl+J, то VB видасть список усіх визначених у програмі властивостей, методів, констант, типів тощо, включаючи вбудовані в сам Visual Basic.

Visual Basic має корисну функцію Auto Syntax Check, яку можна включити в меню Tools ® Options (за замовчуванням ця функція активна). Якщо прапорець стоїть, то Visual Basic буде стежити за правильністю набраного коду в Visual Basic. Якщо наберемо рядок неправильно, то VB попередить, при цьому, видавши вікно з повідомленням.

Visual Basic підсвічує кольором деякі ділянки коду. Синім кольором виділяються зарезервовані слова Visual Basic. Зеленим кольором – коментарі, інше чорним. Коментарі ‑ це усе, що знаходиться після символу ' (апостроф). При компіляції коментарі ігноруються, але при перегляді коду вони дуже корисні. Краще завжди коментувати код, особливо в складних місцях.

Дата добавления: 2015-05-09