Густав Гуго. Повчання» Мономаха - політична програма для київських князів

Повчання» Мономаха - політична програма для київських князів.

Політична програма Володимира Мономаха.

Воло­димир Мономах зміцнив авторитет великокнязівської влади, до­мігся внутрішнього миру в державі, зростання її міжнародного значення. Однак існувала небезпека феодальної роздробленості Русі. Ця три­вога відбилася в його «Повчанні» своїм синам.

На перше місце ставляться християнська віра і доброчинність - засади мудрого і справедливого правління, турботи про людей. Він посилається на власний досвід: охороняв християнських людей від усяких лих, не підтримував міжудільних розбратів і воєн.

Важливість слідування в управлінні державою по­літичним і моральним принципам — запорука миру в державі.

Вимога п равильної організації і здійснення влади. Він радить синам всі державні справи вирішувати з радою військової дружини, не допускати в країні беззаконня, правосуддя чинити по закону. Київський князь повинен слідувати правосуддю в державі, як Бог на небі. Проти кровопролиття і смертної кари.

Відповідаль­ність князя перед підданими. Слідуючи династичному порядку спадкування престолу, не від­ступати від найважливіших принципів моралі, справедливої соці­альної і зовнішньої політики, правосуддя.

Зміцнення єдності і миру в державі, співробітництво з церквою. При цьому питання про співвідношення держави і церкви їм вирішується однозначно: церкві відводиться почесне, але явно підлегле місце в співвідно­шенні світської і духовної влади.

69.Історична школа права (Густав Гуго, Фрідріх Карл Савін’ї, Георг Пухта)

XVIII ст. в Нім. В центрі уваги – питання виникнення та іст. розвиток права.

Для правильного розуміння державно-правових явищ визначальне значення має вивчення та осмислення їхнього історичного розвитку. В центрі уваги історичної школи права, яка виникла і розвивалася, як своєрідна реакція на Велику французьку революцію, були проблеми історії, традицій і поняття народу. Антиіндивідуалізм.

Позитивне право не є виключно теоретичною конструкцією, що твориться у процесі правотворчої діяльності законодавчих органів. Воно витворюється суспільним розвитком, як мова та звичаї. Право не встановлюється договором, не запроваджується за чиєюсь вольовою вказівкою і не дане Богом. Вчений порівнював утворення права з утворенням правил гри, які складаються незалежно від згоди гравців. Народний дух, свідомість народу є тими факторами, які визначають розвиток права. Закони тільки доповнюють, конкретизують позитивне право, а не творять його. Позитивне право є похідним від звичаєвого права, яке зумовлюється народною свідомістю.

Дата добавления: 2015-05-09