Яков Козельський про суспільний договір. Люди не на­роджуються доброчесними чи порочними, добрими чи злими

Люди не на­роджуються доброчесними чи порочними, добрими чи злими. Ціякості вони набувають під впливом виховання і суспільства.

В упо­рядкованому суспільстві всі люди повинні допомагати одне од­ному творити добро, ставитися до ін так, як би кожний бажав, щоб ставилися до нього.

Однак у силу неоднорідності людей у суспільстві існують протиріччя, при­водом до яких часто є недосконалі звичаї і закони.

Концепція при­родних прав людини і договірного походження держави.

Розділяє право і закон.Право: божественне (від Бога, вічне); загальне, яке він ділить на натуральне (природне) і всесвітнє; гро­мадянське.

Закон — правило або веління, за яким людина зобов´язуєть­ся діяти під страхом покарання чи надією нагороди. Громадяни повинні знати закони. Чим менше законів, тим їх легше знати і виконувати.

Я. Козельський згодний з концепцією суспільного договору Ж.-Ж. Руссо, але його суть і наслідки трактує по-своєму. Через договір із суспільством людина втрачає природну свободу, рів­ність, але набуває моральну свободу, моральну і законну рів­ність, що робить її паном над собою.

Юриспруденцію Козельський визначав як «знання всіх мож­ливих прав.

Юриспруденція вчить бути доброчесним. Він розрізняє юриспруденцію як знання права, що грунтується на справедливості, і легіспруденцію як знання законів, що не завжди відповідають справедливості.

Спочат­ку був прихильником освіченої монархії, потім – республіки. Виступав за демократію. Але реалії російського самодержавства змушують Козельського об­межитися побажанням справедливих законів.

85.Юридичний позитивізм другої половини XIX сторіччя /Карл Бергбом і Пауль Лабанд (Німеччина), ліберальний позитивізм Адемара Есмена (Франція)/

Панівним напрямком буржуазної юриспруденції залишався юридичний позитивізм.

Бергбом проти теорії природного права, іст школи права.

Наука повинна вивчати, а не оцінювати, мати справу тільки з реальними предметами і дослідж їх методом досвіду. Відповідно теорія права повинна займатися тільки об'єктивно існуючих правом, заснованим законодавч діяльністю дер-ви. Позитивне право забезпечує порядок в державі. Оскільки природне право являє собою не більш ніж припущення, суб'єктивне і фіктивне, воно тягне за собою за собою анархію. Не можна вирішувати юридичні справи, виходячи з природно-правової доктрини, що поділяє право на природне і позитивне. Будь-яке дуалістичне вчення про право є неможливим. Єдине реальне право те, що виражено в законі. За межами закону немає іншого права. Право логічно закінчене. Завдання суду - на основі логічного тлумач тексту закону визначити рішення по справі.

Як і Остін, Бергбом бачив джерело права в суверенній владі; верховенство закону, підпорядкування суддів закону. Юр. позитивізм довів до досконалості розробку прийомів тлумачення правових норм, особливо логічних, граматичних, систематичних.

Існув. с-матизованого права, що відповідає потребам громадянського сус-тва, породило потребу у звільненні юриспруденції від ідеології, етики, філософії, політики, що вносять в практику реалізації права "метаюридичні" начала, що відносяться до галузі інших наук. Формально-догматичний метод лежить в основі законності правозастосовчої практики.

Есмен - представник юр школи державознавства, виведення держави з конституції формально-правовими способами, ототожнення держави з правопорядком, з с-мою держ-пр норм, відрив державознавства від соціології.У книзі "Загальні основи конституц права " стверджував, що конст право і соціологія мають абсолютно різні галузі знання.

Поділ влади. Відповідальність виконавчої влади перед парламентом.

Національний суверенітет вираження знаходить у представницькому і парламентському правлінні, яке може здійснюватися при Республіці і конституц монархії. Обгрунтовуючи верховенство парламенту як законод влади, Есмен висловлювався проти його повновладдя. Тому виступав за двопалатну систему, що скл з с-ми партій: консервативної та прогресистської.

Велике значення індивідуальних прав: рівність, особисту свободу тощо. Вважав,що ці індивід. права обмежують права держави, але не вимагають від неї жодних позитивних послуг. Тому він проти права на матеріальне забезпечення,на освіту, на працю та ін. прав, що покладають на державу позитивні обов'язки.

Відкидав безпосередню демократію. Волю нації формують тільки депутати представницьких зборів. Це воля нації в цілому, а не сума воль виборчих округів.

Есмен визнає загальне виборче право, але він проти надання виборчих прав жінкам, за ценз осілості, високий віковий ценз, тому що це важл соц. ф-кція

Концепція установчої влади, що скликається спеціально для перегляду конституції або внесення до неї змін.

Аналогічних поглядів на державу, як на "юридичну організацію народу", дотримувався німецький державознавець Пауль Лабанд.

Пауль Лабанд чітко визначив, що держави поділяються на два види – унітарні та об’єднані. Проте цінним у його науковій спадщині є те, що він одним із перших західноєвропейських учених використав термін «унітарна держава» у своїй праці «Державне право Німецької імперії».

Дата добавления: 2015-05-09