Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Оцінка ефективності управління




При оцінці ефективності управління як комплексу процесів, необхідна система показників, що характеризують ефективність окремих сторін управління. Можливо також знаходження загального критерію оцінки ефективності системи управління.

Оцінка рівня ефективності передбачає порівняння окремих варіантів систем управління. Тому при виборі показників, потрібно враховувати їх порівнянність і відповідність стосовно до різних виробничих умов. У реальній управлінській практиці існує безліч факторів, явищ і подій, що виникають як в результаті різних комбінацій елементів даної системи управління та їх внутрішніх взаємозв'язків, так і впливу зовнішнього середовища, що впливає на ефективність управління. У цілому все різноманіття чинників можна розбити на групи: політичні, правові, організаційні, економічні, технічні, соціальні та психологічні. У реальній дійсності ці фактори діють не відокремлено, а в тісній взаємодії один з одним.

Рівень ефективності управління не є постійним, у зв'язку з чим необхідно вивчити основні тенденції розвитку підприємства та взаємозв'язку його економічних показників. При дослідженні ефективності визначальним є положення про управління як основному елементі виробничо-господарської діяльності, що активно впливає на результати роботи підприємства, внаслідок чого ефект управління виражається в його техніко-економічних показниках.

Оцінка ефективності управління базується на:

критеріях ефективності управління;

показниках ефективності витрат на управління;

узагальнюючих показниках ефективності управління;

приватних показниках ефективності управління;

показниках співвідносності управлінських і виробничих ресурсів.

Методологічно визначення ефективності управління раніше зводилося лише до оцінки ролі управління у підвищенні ефективності виробництва, в умовах ринкової економіки роль управління оцінюється в успішності організації на ринку в цілому. Для цього необхідно знайти такі показники, які з одного боку, відображали б ефективність виробничо-господарської діяльності організації на ринку, а з іншого - були б наслідком ефективності управління.

Різноманітність пропонованих критеріїв та показників ефективності зумовлено не тільки складністю проблеми, - але й відмінністю функцій, що виконуються окремими критеріями та показниками в процесі оцінки управління. Для аргументації цього положення приведемо систему показників ефективності суспільного виробництва, що передбачає:

узагальнюючі показники;

показники використання ресурсів виробництва:

трудових - продуктивність праці;

матеріальних - матеріаломісткість;

основних фондів - фондовіддача;

оборотних коштів - оборотність оборотних коштів;

3) коефіцієнти ефективності і терміни окупності капітальних вкладень у виробництво.

Визначення ефективності управління можна розглядати як процес, що складається з взаємопов'язаних етапів, що включають оцінку досягнення мети, досягнення ефекту, ефективність використання виробничих ресурсів, (потенціалу), ефективність використання управлінських ресурсів (потенціалу).

 

На підставі цього підходу виділимо алгоритм оцінки ефективності управління, що складається з трьох етапів. Кожен наступний етап оцінки виступає конкретизацією попереднього етапу, доповнюючи й уточнюючи його.

На першому етапі виявляється якісна і кількісна визначеність, критерію ефективності управління. Досягнення мети служить якісною, а величина соціально-економічного ефекту - кількісною характеристиками критерію ефективності управління виробництвом.

На другому етапі оцінки визначається ефективність витрат на управління.

На третьому етапі визначається ефективність управління виробничим (ринковими) потенціалом. Показники формуються на базі узагальнюючих показників ефективності використання виробничих ресурсів і питомих (наведених) витрат на управління.

Управління - найважливіший фактор комплексного використання всіх виробничих ресурсів. Саме управління відводиться провідна роль в перекладі економіки на нові ринкові форми розвитку.

Проблема визначення ефективності системи управління виробництвом значно ускладнюється тим, що процес управління є невід'ємною частиною виробничо-господарської діяльності, і кінцеві його результати виражаються в підсумкових показниках роботи підприємства, що складаються під впливом ряду факторів. Крім того, управлінські рішення залежать і від суб'єктивних якостей керівників і виконавців.

При системному підході управління на будь-якому рівні розглядається, з одного боку, як система, що включає ряд підсистем більш низького рівня, а з іншого - як підсистема в більш складних утвореннях - виробництві і в системі управління вищого рівня. Для побудови показників ефективності управління це означає:

необхідність методологічної ув'язки показників ефективності управління з показниками ефективності виробництва (інтегральний показник ефективності управління повинен одночасно бути параметром інтегрального показника ефективності виробництва);

при оцінці ефективності управління необхідна система показників, яка повинна охоплювати всі рівні і аспекти управління, але в той же час бути оптимально компактною. Вершиною системи повинен стати узагальнюючий показник кількісного вираження загального критерію ефективності.

Для реалізації зазначеного підходу можуть бути використані статистичні методи, апарат сучасної кібернетики. Зокрема, представляється перспективним використовувати для визначення ефективності управління апарат виробничих функцій в поєднанні з факторингу та кореляційно-регресійним аналізом.

Особливо важлива структуризація критеріїв та показників ефективності управління відповідно до багаторівневим і багатоаспектним характером відносин і процесів управління, інтеграції приватних і локальних критеріїв і показників у єдину систему, можливості «включення» запропонованих показників у сформовану систему інформації про господарські процеси.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-09; Просмотров: 582; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.011 сек.