Родовим та основним безпосереднім об’єктом злочину, передбаченого ст. 295 КК, є громадський порядок

Заклики до вчинення дій, що загрожують громадському порядку (ст. 295).

Пригадаємо, що вчинення масових заворушень з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, потребує кваліфікації за сукупністю злочинів: за ст. 295 та ст. 161 КК “Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності або релігійних переконань”.

Умисне знищення або пошкодження чужого майна під час масових заворушень, яке спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки слід кваліфікувати за сукупністю злочинів за ч. 2 ст. 294 КК й ч. 2 ст. 194 КК.

Умисне знищення або пошкодження чужого майна під час масових заворушень, вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпечним способом, або заподіяння майнової шкоди в особливо великих розмірах необхідно кваліфікувати за сукупністю злочинів за ч. 1 ст. 294 КК й ч. 2 ст. 194 КК.

Заподіяння при масових заворушеннях умисного тяжкого тілесного ушкодження, яке вчинене способом, що має характер особливого мучення, або вчинене групою осіб, а також з метою залякування потерпілого або інших осіб, чи з мотивів расової, національної або релігійної нетерпимості, або вчинене на замовлення, або таке, що спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст. 121 КК), не охоплюється ч.1 ст. 294 КК, а тому потребує кваліфікації за сукупністю з ч. 2 ст. 121 КК. Таке саме правило кваліфікації ми можемо застосувати й щодо вбивства, яке вчинене учасником масових заворушень: ч.1 ст. 115 КК та ч. 1 ст. 294 КК.

Умисне знищення або пошкодження чужого майна (ч.1 ст. 194 КК) під час масових заворушень повністю охоплюється ч.1 ст. 294 КК.

Суспільна небезпека проголошення публічних закли­ків до вчинення дій, що загрожують громадському порядку, полягає у: виникненні обстановки тривоги і навіть паніки в населення, особливо тих його прошарків, яким загрожує заподіяння шкоди внаслідок вчи­нення таких дій; дезорганізації роботи органів управління; у порушенні нормального режиму праці, навчання, відпочи­нку широких верств населення.

Його факультативним додатковим безпосереднім об’єктом можуть висту­пати життя та здоров'я особи, відносини власності, авторитет органів державної влади, громадсь­ка безпека та ін.

Об’єктивна сторона злочину полягає в двох формах: 1) публічні заклики до вчинення погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд, насильницьке виселення громадян, що загрожує громадському порядку; 2) розповсюдження, виготовлення чи зберігання з метою розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, якщо ці дії загрожують громадському порядку або безпеці громадян(41).

Заклик, про який говориться в ст. 295 КК – це активний вплив (усно чи письмово, з використанням магнітофона, радіо, телебачення, інших технічних засобів тощо) на невизначену кількість людей (слухачів, читачів, глядачів) або на членів певної партії, організації чи інше угрупування, пов’язане зі схиленням їх до здійснення погромів, підпалів, знищення майна, захоплення будівель чи споруд. Такий заклик має бути публічним. Це означає, що він повинен бути відкрито звернений до багатьох осіб (не менше двох), що реально сприймають або, на думку розповсюджувача, можуть сприймати ці заклики. Тому заклик до вчинення цього злочину, звернений до окремих конкретних осіб повинен розглядатися як підбурювання до злочину (ч.4 ст. 27 і ст. 295 КК або ч.1 ст. 14 і ст. 295 КК – при невдалому підбурюванні). Заклики можуть бути розраховані на невизначене коло громадян, можуть бути цілеспрямовано звернені до тих або інших прошарків населення, етнічних груп; до членів тих чи інших рухів, партій, інших громадських організацій, але в будь–якому випадку вони мусять бути пов’язані з цілеспрямованим схиленням невизначеного числа осіб до вчинення будь–якої з дій, згаданих у ст. 295 КК.

Дата добавления: 2015-05-10