Стаття 329. Обов'язки присутніх у залі судового засідання

Якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений продату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з'ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою12цього Кодексу.

Стаття 325. Наслідки неприбуття потерпілого

1. Потерпілим у кримінальному провадженні може бути як фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральну, фізичну або майнову шкоду, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнову шкоду (див. ч. 1 ст. 55 КПК). Для захисту своїх законних прав та інтересів потерпілий під час судового провадження наділений такими правами: бути завчасно поінформованим про час і місце судового розгляду, брати участь у судовому провадженні, у безпосередній перевірці доказів, підтримувати обвинувачення в суді у разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення, висловлювати свою думку під час вирішення питання про призначення покарання обвинуваченому, а також висловлювати свою думку про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, ознайомлюватись з судовими рішеннями, журналом судового засідання і технічним записом кримінального провадження в суді, оскаржувати судові рішення в порядку, передбаченому КПК, примиритися з обвинуваченим і укласти угоду про примирення (див. частини 3, 4 ст. 56 КПК).

2. Потерпілий у кримінальному провадженні є унікальною процесуальною фігурою. З одного боку, він являє собою скривджену особу, якій кримінальним правопорушенням завдано певної шкоди, порушено її права, свободи й законні інтереси і яка в зв'язку з цим одержує незаперечне право на публічний захист, в цьому разі - у судовому порядку, а з іншого - він, як правило, володіє широкою інформацією про обставини вчинення правопорушення і осіб, причетних до нього. До того ж у п. 1 ч. 1 ст. 57 КПК зазначено, що потерпілий зобов'язаний прибути за викликом судді. Отже, є всі підстави вважати, що явка потерпілого для участі в судовому провадженні є обов'язковою. Водночас, потерпілий має право відмовитись давати показання (п. 6 ч. 1 ст. 56 КПК), що на цій підставі начебто дає йому право не з'являтись в судове засідання, і тому за неприбуття до суду він не повинен нести ніякої відповідальності. Більше того, закон забороняє до потерпілого застосовувати такий захід забезпечення кримінального провадження, як привід (ч. 2 ст. 139, ч. З ст. 140 КПК). Граматичне тлумачення названих норм КПК підводить до висновку про наявність правової колізії, яку треба обов'язково розв'язати, оскільки в іншому разі не можна ставити питання про наслідки неприбуття потерпілого в судове засідання.

Виникла колізія вирішується шляхом застосування системно-логічного тлумачення правових норм. По-перше, потерпілий - учасник судового провадження, що має особистий інтерес щодо захисту своїх порушених прав, який він повинен задовольнити як суб'єкт доказування безпосередньо в судовому засіданні - свої процесуальні претензії він повинен обгрунтувати і довести їх достовірність (onus probandi), позаяк сторона захисту доказувати безпідставність цих претензій не зобов'язана. По-друге, величезний комплекс прав, який має потерпілий під час судового провадження (ч. З ст. 56 КПК), однозначно вимагає його безпосередньої участі в судовому засіданні. По-третє, рішучість законодавця у забезпеченні участі потерпілого обумовлюється тим, що (а) за невиконання процесуального обов'язку прибути за викликом судді без поважних

причин на потерпілого ухвалою суду за клопотанням прокурора та за власною ініціативою може бути накладено грошове стягнення (п. 1 ч. 1 ст. 57, ч. 1 ст. 139, ст. 144 КПК); (б) неявка потерпілого в судове засідання без поважних причин, де серед іншого обов'язково розглядаються питання, пов'язані зі встановленням виду і розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (п. З ч. 1 ст. 91 КПК), цілком може бути розцінене судом як перешкоджання встановленню обставин вчинення кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 57 КПК); (в) у разі відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення потерпілий має право підтримувати обвинувачення в суді (п. 4 ч. З ст. 56 КПК), в зв'язку з чим його присутність у судовому засіданні є неодмінною.

Таким чином, прибуття потерпілого до суду, якщо йому належним чином було повідомлено про дату, час і місце судового засідання, є обов'язковим, попри будь-які перестороги.

Якщо ж потерпілий не з'явився до суду з тих чи інших причин, питання про розгляд справи має вирішуватись залежно від того, чи можливо у його відсутності, на думку суддів та учасників кримінального провадження, з'ясувати всі обставини і захистити його права і законні інтереси. При цьому суду необхідно мати інформацію про те, що потерпілий був повідомлений про дату, час і місце судового засідання в порядку, передбаченому КПК, а також по поважність причин неприбуття за викликом суду, перелік яких встановлено ст. 138 КПК.

3. У результаті обговорення в судовому засіданні питань, пов'язаних з неприбуттям потерпілого, суд приймає одне з двох рішень: подовжити судовий розгляд за відсутності потерпілого або відкласти судовий розгляд. У першому випадку суд і учасники переконані в можливості з'ясувати всі обставини в суді за відсутності потерпілого, в другому - суд, відкладаючи судовий розгляд, доручає встановити можливість прибуття потерпілого, а потім залежно від цього додатково призначає та повідомляє учасників про день і годину продовження судового засідання.

1. Особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Сторони кримінального провадження допитують свідків та заявляють клопотання, подають заперечення стоячи і лише після надання їм слова головуючим у судовому засіданні. Свідки, експерти, спеціалісти дають показання, стоячи на місці, призначеному для свідків. Особи, присутні в залі, заслуховують вирок суду стоячи. Відхилення від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні.

2. Сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані додержуватися порядку в судовому засіданні і беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.

3. Сторони та учасники кримінального провадження звертаються до суду "Ваша честь" або "Шановний суд".

4. Матеріали, речі і документи передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника.

1. Приписи ст. 329 КПК спрямовані на забезпечення дотримання порядку судового засідання, встановленого законом. Дотримання порядку в судовому засіданні є необхідним для того, щоб забезпечити належний рівень здійснення правосуддя, сприяти встановленню істини, провести швидкий і об'єктивний розгляд у кримінальному провадженні, підтримуючи при цьому на належному рівні авторитет суду.

Відправлення правосуддя, особливо у кримінальному судочинстві, завжди пов'язано з певним ритуалом. Так, ч. З ст. 318 КПК передбачається, що судове засідання відбувається у спеціально обладнаному приміщенні - залі судових засідань. У частині 1 ст. 16 ЗУ "Про судоустрій і статус суддів" закріплено положення про символи судової влади, до яких належать державні символи України - Державний Герб України і Державний Прапор України, якими мають бути обладнані зали судового засідання в приміщеннях судів. Згідно з ч. 2 ст. 16 цього Закону суддя здійснює правосуддя в мантії та з нагрудним знаком. Виконання передбачених законом умов відправлення правосуддя є свого роду запорукою того, щоб забезпечити повагу до суду.

Ураховуючи те, що правосуддя у кримінальному судочинстві здійснюється в певній процесуальній формі, законодавець передбачив чіткі та зрозумілі правила поведінки для учасників судового розгляду і присутніх у залі судового засідання осіб.

Так, особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Сторони кримінального провадження, допитуючи свідків та заявляючи клопотання, а також заперечення, зобов'язані робити це стоячи і лише після того, як їм надасть слово головуючий у судовому засіданні. Оскільки у залі судового засідання є місце, спеціально відведене для допиту свідків, то вони, а також експерти, спеціалісти дають показання, стоячи на цьому місці. Усі особи, присутні в залі, заслуховують вирок суду стоячи. Утім такі вимоги закону не ставлять за мету приниження людської гідності. У тому випадку, коли через похилий вік або за станом здоров'я хтось із присутніх у залі судового засідання не може виконувати приписи цієї норми, то відхилення від цих правил допускається лише з дозволу головуючого в судовому засіданні.

2. Нормі про те, що сторони та учасники кримінального провадження, а також інші особи, присутні в залі судового засідання, зобов'язані додержуватися порядку в судовому засіданні, кореспондують положення ст. 321 КПК про роль головуючого у судовому засіданні. Так, головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності та порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками кримінального провадження їхніх процесуальних прав і виконанню ня ними обов'язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення з'ясування всіх обставин кримінального провадження, усуваючи із судового розгляду все, що не має значення для кримінального провадження. На нього покладається обов'язок щодо вжиття необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку. Саме тому всі присутні у залі судового засідання зобов'язані беззаперечно підкорятися відповідним розпорядженням головуючого у судовому засіданні.

3. Установлена законом форма звернення до суду сторін та учасників кримінального провадження: "Ваша честь" або "Шановний суд" також має сприяти тому, щоб підтримувати на належному рівні авторитет суду.

4. У чинному кримінальному процесуальному законодавстві вперше з'явилася така процесуальна фігура, як судовий розпорядник. Повноваження судового розпорядника передбачені ч. 2 ст. 74 КПК. Судовий розпорядник забезпечує належний стан зали судового засідання і запрошує до неї учасників кримінального провадження; оголошує про вхід суду до зали судового засідання і вихід суду із неї; стежить за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання; приймає від учасників кримінального провадження та передає документи і матеріали суду під час судового засідання; виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги свідка, експерта; виконує інші розпорядження головуючого, пов'язані із забезпеченням умов, необхідних для здійснення судового провадження.

Згідно з ч. З ст. 74 КПК вимоги судового розпорядника, пов'язані із виконанням обов'язків, передбачених цією статтею, є обов'язковими для всіх осіб, присутніх у залі судового засідання. Ураховуючи те, що саме на судового розпорядника покладено обов'язок приймати від учасників кримінального провадження та передавати документи і матеріали суду під час судового засідання, таке саме правило закріплено і у ст. 329 КП

Дата добавления: 2015-05-10