Смакові рецептори

Екстремуми функцій

Означення. При значенні х1 аргументу х функція f (х) має максимум f (х1), якщо в деякому околі точки х1 виконується нерівність . Аналогічно: при значенні х2 ар-гументу х функція f (х) має мінімум f (х2), якщо в деякому околі точки х2 має місце нерівність

Максимум або мінімум функції називається екстремумом фу-нкції, а ті значення аргументу, при яких досягаються екстремуми функції, називаються точками екстремуму функції (відповідно точками максимуму або мінімуму функції).

Екстремум функції, у загальному випадку, має локальний ха-рактер — це найбільше або найменше значення функції порівняно з ближніми її значеннями.

.

Смак у фізіології — один із видів хеморецепції; відчуття, що виникає в ротовій порожнині під дією різних речовин, переважно на рецептори смаку. У людини відчуття смаку виникає за участю інших рецепторів.

У всіх людей різні смаки. Один починає кривитися від запаху трохи пригорілого м’яса, а інший із задоволенням їсть стручок перцю або п’є нудотне вино.
У процесі свого розвитку людина навчилася розрізняти чотири типи смаку: солоний, гіркий, солодкий і кислий. Чутливі клітини (тобто смакові рецептори) сприймають смак. Вони знаходяться в особливих цибулинах, розташованих у сосочках мови.

Смакові рецептори язика бувають 4 видів. Вони відрізняються один від одного локалізацією і формою:

– желобкові (розташовані на передній частині мови);
– грибоподібні (на кінчику);
– листоподібні (розташовані на бічній поверхні);
– ниткоподібні (сприймають тільки механічний вплив і температуру, а також дають відчуття їдкого, терпкого, в’язкого смаку).

Деякі види тварин (коні, собаки, свині) наділені здатністю відчувати на смак звичайну воду. Люди, на відміну від них, можуть сприймати тільки смак домішок і різних хімічних сполук, що містяться в рідині. Смакові рецептори існують нетривалий час – близько десяти днів. Потім вони відмирають і формуються нові. Даний процес непомітний для людини і неперервний.

Різні ділянки поверхні язика мають різну чутливість до речовин. Корінь чутливий до гіркого, кінчик – до солодкого, краї – до солоного та кислого. При цьому смак більшості кислих і гірких речовин відчувається людиною майже однаково.

Як формується відчуття смаку? Спочатку на мову надходить речовина. Потім виникає дотик, а потім людина починає відчувати смак. Певні речовини здатні підсилювати відчуття, які переробляють смакові рецептори. Наприклад, смак якісного вина посилюється після сиру, а після солодкого воно може здатися дуже кислим.

На жаль, іноді рецептори язика, що відповідають за смак, дають збій. Може розвинутися чутливість підвищена – гіпергевзія (при цьому їсти їжу стає неможливим), знижена – гіпогевзія і авгезія, що означає повну відсутність смаку. Всі ці стани можуть розвинутися при запаленні мови (глоситі). Саме воно може призвести до того, що смакові рецептори перестануть правильно функціонувати. Також зміна сприйняття спостерігається при деяких захворюваннях травної системи (солоне здається солодким). Це може бути цукровий діабет, гастрит, запалення міхура жовчного.

Визначення людиною смаку залежить не тільки від рецепторів, але також і від нюху. Для того, щоб відчути смак без нюхової системи можна затиснути ніс і постаратися не дихати. Однак смак в цьому випадку може кардинально змінитися. Наприклад, цибуля стане солодким, практично не відмінним від яблука. Смакові рецептори найбільш чутливі в межі 20-38 градусів. Якщо охолодити мову, наприклад, льодом, то смак солодких страв можна вже не відчути. Теж саме стосується і нагріву. Смак може різко змінитися в залежності від поєднання речовин.

Дата добавления: 2015-05-10