Назва і тип Острозької школи

Через відсутність офіційно визначеного статусу Острозька Академія називалась сучасниками по-різному. Одночасно вона фігурувала і як школа, і як училище, і як ліцей, і як гімназія, і як академія.

Тип Острозької Академії як навчального закладу і на сьогодні викликає дискусії. Викликано це тим, що офіційного статусу вищого навчального закладу вона не мала, а пов'язані з організацією навчального процесу документи до нашого часу майже не дійшли (статут, програми, плани, конспекти тощо).

На думку більшості сучасних дослідників, в окремі періоди свого існування Острозька школа мала ознаки вищого навчального закладу, але цей статус їй надавали в першу чергу викладачі, котрі і становили її славу, але значну увагу надавали науковій та літературній діяльності. В Академії читались предмети, що належали до т.зв. „семи вільних (визволених за тодішньою термінологією) наук». Вони об'єднувались у два навчальні блоки: „трівіум», до складу якого входили граматика, риторика, діалектика, та „квадрівіум», в який включались арифметика, геометрія, музика, астрономія.

Занепад і ліквідація Академії були пов'язані з окатоличенням нащадків К.-В.Острозького та діяльністю єзуїтів. Ліквідувала Академію онука старого князя, дочка надії православних Олександра Острозького - Ганна-Алоїза (в заміжжі Ходкевич). Вона обмежує матеріально діяльність Академії, намагається звести її до рівня прицерковної школи, створює і матеріально забезпечує єзуїтський колегіум в Острозі (1624 р.). Остаточно ліквідувати залишки Академії, запровадити в Острозі і інших маєтках унію Ганні-Алоїзі вдалось на пасхальну ніч 1636 р., спровокувавши виступ острожан. Таким чином 1636 р. вважають останнім роком існування Острозької Академії.

КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ

На початок XVII ст. Київ стає центром українського літературного життя, центром ідеологічної боротьби. Його осередком були братство (створене в 1615 р.) та група вчених-просвітників при Печерському монастирі на чолі з Є.Плетенецьким. Особливістю братства була участь в його діяльності козацтва (П.Сагайдачний у 1620 р. вписався до нього з усім військом Запорозьким). Печерський осередок розгорнув діяльність завдяки архімандритам Є.Плетенецькому (1599 - 1624) та його наступнику З.Копистянському (1624 -1627). При монастирі збирається гурток вчених (Й.Борецький, К.Сакович, П.Беринда, Т.Земка, Л.Зизаній, Г.Дорофейович, О.Митура, Ф.Козаревич, Т.Вербицький та ін.), Є. Плетенецьким створюється друкарня та папірня. В Лаврській друкарні було надруковано „Часослов»(1616, використовувався як підручник), перша на Україні поетична збірка О.Митури „Візерунок цнот» (1618), „Анфологіон» (1619, використовувався як підручник), „Вірш на жалосний погреб... Петра Конашевича-Сагайдачного» К.Саковича (1622), „Бесіди на діяння апостолів» З.Копистянського (1624), "Лексикон" П.Беринди (1627, використовувався у навчанні), „Антологія» (1636, укладач і автор передмови П.Могила, енциклопедія моральних і житейських повчань, присвячена молоді Києво-Могилянської Академії), „Тератургіма» А.Кальнофойського (1638, є план частини Києва з Лаврою, зображення ближніх і дальніх печер) та ін. За участю членів гуртка в Києві було створено братство та Лаврську школу.

У Богоявленському братстві співпрацювали міщани, козаки, священики, печерські діячі (З.Копистенський, Т.Земка, І.Трофимович-Козловський, С.Почаський, І.Курцевич-Булига, потім - С.Косов, П.Могил та ін.). 1620 р. Київському братству надано ставропігію (самоуправління). Родоначальниками Києво-Могилянської Академії була братська школа, яка за короткий час підійшла до рівня європейських вищих закладів, чому не в останню чергу сприяло матеріальне забезпечення (надання Г.Гулевичівни 1615р., опікунство і надання П.Сагайдачного) та вчителі. Про високий рівень викладання у братській школі свідчить наявність філософських курсів, які вивчались за посібниками (про що свідчить їх форма запитань і відповідей) К.Саковича „Арістотелевські проблеми чи питання про природу людини» (1620) та „Трактат про душу» (1625). Вивчали її також за Іоаном Дамаскіном в перекладі А.Курбського та латинськими підручниками.

Дата добавления: 2015-05-07