Предметом психології є закономірності розвитку і проявів психічних явищ та їх механізми

Об'єктом психології є найскладніша сфера життєдіяльності людини — психіка.

Складність психіки як явища зумовлена тим, що вона є вищим продуктом біологічного та суспільного розвитку живих істот. Вона є засобом орієнтування організму в навколишньому світі й регулятором поведінки в динамічних умовах середовища.

3. Методи психологічного дослідження

Спостереженн я як метод об'єктивного дослідження широко застосовується у психології, педагогічній практиці, соціологіч­них дослідженнях.

Об'єктом спостереження є поведінка особистості в найрізно­манітніших її зовнішніх виявах, коли реалізуються усвідомлювані та неусвідомлювані внутрішні психічні стани, переживання, праг­нення. За особливостями мовлення, виразними рухами — жестами, мімікою, виразом обличчя, пантомімічними актами (позами) то­що — можна виявити й простежити особливості уваги, емоції та вольові якості, особливості темпе­раменту і риси характеру. Тому вміле спостереження за по­ведінкою дитини та дорослого дає можливість з високою вірогід­ністю робити висновки про їхні внутрішні, духовні особливості.

Спостереження може бути звичайним (бачення, слухання) та інструментальним, коли бачене й почуте в поведінці людини фіксується за допомогою фото-, кіноапарата або магнітофона. Інструментальне спостереження дає можливість документувати все, що спостерігається, а тому й глибше аналізувати, порівнювати.

Психологічне наукове спостереження потрібно відрізняти від побутового. Наукове спостереження не обмежується описом зов­нішньо виявленого, а проникає в сутність явищ, з'ясовує причини тих чи інших актів поведінки і цим розкриває їх психологічну природу. Щоб навчати й виховувати дитину, потрібно на основі спостереженого розкривати психологічні механізми, спиратися на них у навчально-виховній роботі, розвивати і вдосконалювати їх.

Одноразового спостереження за якимось явищем у поведінці та діяльності особистості недостатньо для того, щоб робити вис­новки про її психічний склад, розум, почуття, волю, риси харак­теру, темперамент, цілеспрямованість, моральні якості. Для того, щоб уникнути випадкових суджень, потрібні кількаразові спосте­реження тих чи інших морально-психологічних особливостей у різних умовах і на різноманітному матеріалі. За одноразовим або випадковим виявленням успіхів не можна судити, скажімо, про здібності особистості, силу її пам'яті чи мислення.

Щоб спостереження набрало наукового характеру, воно має відповідати певним вимогам:

- бути цілеспрямованим, а не випадковим;

- здійснюватися планомірно й систематично;

- бути забезпеченим достатньою інформацією про спостережу­ване явище (якомога більшою кількістю фактів);

- точно фіксувати результати спостереження.

Наукове спостереження висуває певні вимоги й до особистих якостей дослідника. Зокрема, він повинен мати такі якості:

• бути об'єктивним при фіксації, словесному описі та кла­сифікації спостережень;

• володіти собою, тобто його настрій та особисті характеро­логічні якості не повинні впливати на спостереження та по­значатися на ньому та висновках;

• не бути тенденційно упередженим в організації спостережен­ня та очікуванні його наслідків, щоб не зробити безпідставних висновків;

• не піддаватися першим враженням про піддослідного;

• не бути поблажливим щодо піддослідного;

• не приписувати піддослідному власних якостей і не поясню­вати його поведінку з власної позиції.

Об'єктивність має характеризувати весь процес дослідження й бути визначальним чинником для висновків.

Спостереження потребує чіткості й точності фіксації даних. Для цього використовують певні бланки. Наведемо один з них.

Дата добавления: 2015-05-10