Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Основи організації і діяльності центральних органів виконавчої влади




Центральні органи виконавчої влади є важливою ланкою державно­го апарату, що забезпечує усталену, спеціалізовану, професійну діяль­ність з реалізації державної політики в різних сферах соціально-еко­номічного та політичного життя. Ці органи являють собою загальнодер­жавні єдиноначальні органи виконавчої влади спеціальної компетенції, що здійснюють галузеве та функціональне (міжгалузеве) управління. В Україні функціонують три види центральних органів виконавчої вла­ди — міністерства, державні комітети (державні служби) та центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

Головним органом у забезпеченні впровадження державної політи­ки у визначеній сфері діяльності є міністерство. Воно покликане фор­мувати та реалізовувати державну політику у відповідній сфері суспіль­ного життя. Саме між міністерствами розподіляється весь спектр уря­дової політики, за винятком тих напрямів, реалізація яких віднесена до повноважень центральних органів виконавчої влади зі спеціальним ста­тусом. Очолюють міністерства міністри, які особисто відповідають за розроблення і реалізацію державної політики, спрямовують і координу­ють здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з пи­тань, віднесених до їх відання.

Другий вид центральних органів виконавчої влади становлять дер­жавні комітети (державні служби), які, безпосередньо не формуючи урядової політики, покликані сприяти міністерствам та уряду в цілому в її реалізації шляхом виконання функцій державного управління міжга­лузевого або функціонального характеру. Ці органи вносять пропозиції щодо формування державної політики членам уряду, що спрямовують і координують їх діяльність, та забезпечують її реалізацію у визначеній сфері діяльності, здійснюють управління в цій сфері, міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до їх відання.

Центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом, третій вид центральних органів виконавчої влади, мають визначені Конституцією та законодавством України особливі завдання діяльності та пов­новаження. Щодо них встановлюється спеціальний порядок утворен­ня, реорганізації, ліквідації, підконтрольності, підзвітності, а також призначення і звільнення керівників та вирішення інших питань. До таких органів, наприклад, віднесені Антимонопольний комітет України, Державна податкова адміністрація України, Державна судова адміні­страція України.

Правову основу організації і діяльності центральних органів вико­навчої влади становлять норми Конституції України, законів України, що регулюють окремі аспекти діяльності цих органів, актів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, актів центральних ор­ганів виконавчої влади.

Відповідно до ст. 106 Конституції України, міністерства й інші цент­ральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються і ліквіду­ються за поданням Прем'єр-міністра України Президентом України в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади.

Указом Президента України від 15 грудня 2010 року «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» запровадже­на система центральних органів виконавчої влади в Україні, яку становлять 16 міністерств.

На систему центральних органів виконавчої влади покладається здійснення виконавчо-розпорядчої, нормотворчої, установчої та конт­рольно-наглядової функцій. Пріоритетною для розглядуваних органів є виконавчо-розпорядча функція, що полягає в забезпеченні реалізації державної політики, організації виконання Конституції і законів Укра­їни, актів Президента та Кабінету Міністрів України в певній галузі або сфері суспільного життя. Реалізуючи нормотворчу функцію, центральні органи виконавчої влади здійснюють у межах своїх повноважень видан­ня обов'язкових для виконання підзаконних нормативно-правових актів, а також встановлення різноманітних, в тому числі й техніко-юридичних, стандартів та нормативів. Установча функція цих органів спрямована на структурні перетворення в системі галузевого або функціонального управління. В межах контрольно-наглядової функції каті виконують спо­стереження і перевірку виконання актів законодавства, встановлених пра­вил, стандартів, нормативів і сприяють їх додержанню органами влади, підприємствами, організаціями, установами, які здійснюють діяльність у відповідній галузі або сфері суспільного життя.

Владні повноваження центрального органу виконавчої влади як єдиноначального органу реалізуються одноосібно його керівником, який несе персональну відповідальність перед Президентом та Кабіне­том Міністрів України за стан справ у дорученій йому сфері діяльності. Керівники центральних органів виконавчої влади, їх заступники призначаються на посади Президентом за поданням Прем'єр-міністра України. Керівник центрального органу за погодженням з Прем'єр-міністром, Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами України відповідно до розподілу їх функціональних повноважень затвер­джує структуру, а за погодженням з Міністерством фінансів України — штатний розпис очолюваного ним органу.

Працівників центральних апаратів міністерств призначають на по­сади та звільняють відповідні міністри, інших центральних органів ви­конавчої влади — їх керівники. Кандидатури на посади керівників структурних підрозділів центральних органів виконавчої влади за дея­ким винятком, зокрема міністерств внутрішніх справ, оборони, Держав­ної податкової адміністрації та інших, попередньо погоджуються з Прем'єр-міністром, Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами відповідно до розподілу їх повноважень, Міністром Кабінету Міністрів України.

Основними ланками організаційної будови центрального органу виконавчої влади є керівництво органу (керівник та його заступники), колегія, структурні підрозділи центрального апарату органу, патронатні служби, науково-технічна рада, робочі, дорадчі та консультативні орга­ни, територіальні органи.

Очолює центральний орган виконавчої влади керівник, який керує роботою органу, персонально відповідає перед главою держави та уря­дом за виконання покладених на цей орган завдань; бере участь у засіданнях Кабінету Міністрів України, роботі постійних і тимчасових урядових робочих органів, дорадчих та консультативних органів при Президентові; подає на розгляд уряду проекти законів, актів Президента та Кабінету Міністрів України; затверджує програми і плани роботи, звіти про їх виконання, підписує акти центрального органу виконавчої влади; приймає рішення про розподіл бюджетних коштів, головним розпорядником яких є центральний орган виконавчої влади; погоджує пропозиції щодо утворення, реорганізації, ліквідації підприємств, уста­нов та організацій, що належать до сфери управління центрального ор­гану, призначає на посади їх керівників; здійснює інші повноваження.

Керівник центрального органу виконавчої влади має перших заступ­ників та заступників, кількість яких визначає Президент. Заступники здійснюють повноваження згідно з розподілом функціональних обов'язків, а також виконують доручення керівника органу.

Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції центрального органу виконавчої влади за рішенням його керівника утворюється колегія, яка є дорадчим органом. До її складу входять керів­ник (голова колегії), перші заступники та заступники керівника (за по­садою), інші керівні працівники центрального органу виконавчої вла­ди; в разі потреби — керівники інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління центрального органу, керівники його територіальних ор­ганів, народні депутати України, представники інших органів держав­ної влади (за згодою). Члени колегії затверджуються та звільняються від обов'язків Кабінетом Міністрів за поданням керівника центрального органу виконавчої влади. Кількісний склад колегії центрального орга­ну виконавчої влади визначається урядом.

У складі апарату центральних органів виконавчої влади утворюють­ся структурні підрозділи, які поділяються на функціональні та обслуго­вуючі. Функціональні підрозділи забезпечують виконання функцій та повноважень, спрямованих на досягнення основної мети діяльності цього органу. Обслуговуючі — виконують роботу, пов'язану із забезпе­ченням належних умов функціонування органу незалежно від напряму та характеру його завдань. Залежно від ступеня складності покладених на ці підрозділи завдань, функцій та повноважень, обсягу роботи у складі апарату центральних органів виконавчої влади утворюються, як правило, департаменти, управління, відділи та сектори.

Керівник центрального органу виконавчої влади в межах гранич­ної чисельності центрального апарату органу та його штатного розпису має право формувати патронатну службу. До її складу включаються посади помічника, радника, керівника прес-служби та інші посади. Ця служба здійснює підготовку необхідних матеріалів та документів для керівника органу, організацію його зустрічей з громадськістю, пред­ставниками засобів масової інформації, посадовими особами інших органів, прийому відвідувачів та іноземних делегацій, надання окре­мих фахових консультацій та роз'яснення з питань діяльності керівни­ка або органу в цілому.

Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо головних напрямів розвитку науки і техніки, обговорення найваж­ливіших програм та інших питань у центральних органах виконавчої влади можуть утворюватися науково-технічні (наукові) ради з учених і висококваліфікованих фахівців. Склад і положення про них затверджує керівник центрального органу виконавчої влади. З урахуванням спе­цифіки діяльності можуть утворюватися й інші дорадчі, робочі та кон­сультативні органи.

Важливою рисою структурної організації центральних органів ви­конавчої влади є наявність територіальних органів, що утворюють так звану «систему центрального органу виконавчої влади». Ці органи спри­яють підвищенню ефективності здійснення державної політики Уряду на територіальному рівні, гармонійному поєднанню загальнодержавних та місцевих інтересів, розширенню видів управлінських послуг та підви­щенню їх якості. Територіальні органи утворюються, реорганізуються і ліквідуються у встановленому законодавством порядку.

Кабінет Міністрів України в межах коштів, передбачених на утри­мання органів виконавчої влади, може утворювати урядові органи дер­жавного управління (департаменти, служби, інспекції), які діють у складі центрального органу виконавчої влади і підпорядковуються йому.

Очолює урядовий орган державного управління керівник, який при­значається на посаду і звільняється з посади Кабінетом Міністрів за поданням керівника центрального органу виконавчої влади. Він персо­нально відповідає за виконання покладених на цей орган завдань; за­тверджує за погодженням з керівником центрального органу виконав­чої влади структуру і положення про структурні підрозділи урядового органу; призначає та звільняє з посад керівників цих структурних підрозділів, крім своїх заступників; підписує видані в межах компетенції накази, організовує перевірку їх виконання; здійснює інші повноважен­ня. Керівник урядового органу за посадою є членом колегії централь­ного органу виконавчої влади.

Керівник урядового органу державного управління має заступників (не більше трьох), у тому числі одного першого, які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за подан­ням керівника центрального органу виконавчої влади, погодженим з керівником урядового органу.

У структурі урядового органу державного управління утворюються підрозділи, організаційні вимоги щодо яких є такими ж, що і до струк­турних підрозділів апарату центрального органу виконавчої влади. Для реалізації покладених на нього завдань за погодженням з керівником центрального органу виконавчої влади урядовий орган державного управління може утворювати свої територіальні органи в межах гранич­ної чисельності працівників урядового органу, а також колегію у складі керівника урядового органу, його заступників та керівників структурних підрозділів. її персональний склад затверджується керівником цент­рального органу виконавчої влади.

Урядовий орган державного управління в межах своєї компетенції бере участь у реалізації державної політики та здійснює управління у відповідній підгалузі або сфері діяльності центрального органу виконав­чої влади, зокрема в межах, визначених центральним органом, здійснює управління майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління цього органу; виконує контрольно-наглядові функції у відповідній підгалузі або сфері діяльності; здійснює регуля­тивні та дозвільно-реєстраційні функції; узагальнює практику застосу­вання законодавства. Урядовий орган державного управління може ви­давати накази організаційно-розпорядчого характеру.




Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 1505; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.014 сек.