Демократичні режими підрозділяються на три різновиди: ліберальний, демократичний, ліберально-демократичний

Класифікація політичних режимів

Існують різні класифікації політичних режимів. Більшість авторів пропонують двочленні класифікації. При такому підході всі режими поділяються на демократичні і недемократичні (по іншій термінології - тоталітарні).

Демократичний режим — це спосіб здійснення державної влади, характерними рисами якого є:

а) формування органів влади виборним шляхом;

б) політичний плюралізм, тобто воля діяльності різних політичних партій, рухів і союзів;

в) державне існування політичних прав і воль громадян.

Антидемократичний режим характеризують такі ознаки, як:

а) формування органів влади в результаті псевдо виборів, шляхом фальсифікації виборів або без виборів;

б) наявність єдиної державної ідеології і відсутність політичного плюралізму;

и) безправ'я громадян і сваволя влади при формальному проголошенні законності, прав і воль громадян.

Подібну класифікацію дає професор А.И. Коваленко. Автор виділяє два політичних режими: демократичний і терористичний. У свою чергу терористичний режим підрозділяється на три різновиди: фашистський, тоталітарний і авторитарний.

Фашистський режим характеризується як національно-демагогічний, тоталітарний - як казармений, основним ознакою авторитарного режиму є репресивний метод здійснення державної влади.

Багаточленна класифікація містить перелік і характеристику широко відомих режимів, таких як:

а) деспотичний режим, що припускає повна сваволя монарха;

б) тиранічний режим, заснований на узурпації влади тираном і жорстокими методами її здійснення;

в) тоталітарний, основу якого складає всевладдя держави, тобто повний контроль над суспільством;

г) фашистський режим, ідеологією якого є крайній шовінізм і нелюдськість стосовно ворогів нації, насамперед, до євреїв і комуністів;

д) авторитарний режим, характерною рисою якого є опора на культ особистості партійного лідера і його обожнювання;

е) ліберально-демократичний режим, що припускає здійснення влади найбільш гуманними і демократичними методами;

ж) власне демократичний - це режим, що проголошує і гарантує народовладдя, можливість обирати представницькі органи державної влади (активне право) і бути обраним (пасивне право).

Комбінована класифікація (Г.В.Назаренко) передбачає розподіл режимів на демократичні та антидемократичні з їх наступною деталізацією.

До числа антидемократичних режимів відносяться: деспотичний, тиранічний, авторитарний, тоталітарний, фашистський і мафіозно-кримінальний режим. Останній характеризується як режим здійснення влади кримінально-терористичними методами.

Найбільш ранні класифікації форм держави проводилися з інших методологічних позицій.

Платон (427—347 р. до н.е.) класифікував форми держави аналогічно щиросердечному складу людини і виділяв: аристократію (справедливість), тимократію (войовничість), олігархію (жадібність), демократію (волелюбність) і тиранію (лютість). Відповідно до принципу ізономії.

Платон розрізняв:

· законну монархію, чи царську владу;

· протизаконну монархію, чи тиранію;

· законну владу деяких — аристократію;

· незаконну владу деяких — олігархію, а також

· демократію з законами і без законів.

Характеризуючи демократію, Платон відзначав, що серед держав, заснованих на законності, демократія — найгірший вид, серед держав без законів демократія — найкращий вид державності. Відповідно до вчення Платона про деградацію ідеальна аристократична держава вироджується, і на зміну йому приходять зіпсовані форми держави, що переміняють один одного.

Аристотель (384-322 р. до н.е.) виділяв шість форм держави, з них три правильні:

- монархія,

- аристократія,

- політія і

три неправильні:

- тиранії,

- олігархії,

- демократія.

Дата добавления: 2015-05-10