Культура в часи перебудови та становлення незалежності України

Українська культурна парадигма ІІ половини ХХ ст.

60-80 роки ХХ століття пов’язують із поняттям «застою» і навіть «неосталінізму». У 1964 р. до влади в СРСР прийшов Л.Брежнєв. У цей час відбувається русифікація (теорія «зближення націй»). Знову поширюються репресії та утиски культурних діячів з боку влади (особливо за часів В.Щербицького – з 1972 до 1989 рр.).

Освіта. Українська мова фактично не вивчалася.

З 1966 р. введено загальну 10-річну освіту, збільшено кількість вузів (у 60-ті роки відкрито університети в Донецьку, Запоріжжі, Сімферополі).

З 1984 р. – реформа шкільної освіти: навчання з 6 років; пізніше 8-річна школа стає 9-річною, 10-річна – 11-річною.

У галузі науки поширюється ідеологізація, застій. Наука відстає від світової, хоча офіційно про це не згадується.

У літературі поширюється ідеологізація: із спілки письменників виключають І.Дзюбу, висилають за кордон В.Некрасова тощо. Григорій Тютюнник, В.Близнець покінчили життя самогубством. Олеся Гончара критикували за роман «Собор», у концтаборах опинились В.Стус, І.Світличний, О.Бердник.

У музиці передусім розвивається естрада, з’являються нові імена: С.Ротару, В.Зінкевич, Н.Яремчук, В.Івасюк, ансамбль «Смерічка».

«Перебудова» починається після приходу до влади М.Горбачова. Відбуваються позитивні зміни у суспільстві. 1989 р. – ухвалено Закон УРСР «Про мови в Українській РСР», за яким українську мову проголошено державною. З’являються нові імена в літературі, починають публікувати твори, що раніше заборонялися (М.Хвильового, В.Винниченка тощо), інакше оцінюються історичні події (Переяславська Рада, діяльність Мазепи, Петлюри та ін.), розвивається публіцистика. Змінюється ставлення до релігії.

24 серпня 1991 р. було проголошено незалежність України. Цей факт впливає на подальший розвиток національної культури. Скажімо, 19 лютого 1992 р. Верховна Рада України ухвалила «Основи законодавства про культуру», у тому ж році створена Державна національна програма «Українська освіта в ХХІ ст.», «Закон про освіту» (Верховна Рада). З’являються альтернативні навчальні заклади; школи та інші навчальні заклади поступово переводяться на українську мову. 2000 р. – реформа шкільної освіти (12-бальна система оцінювання, 12-річне навчання тощо).

У науці: в системі АН України створено нові інститути (Інститут української мови, Інститут народознавства, Інститут української археографії).

Вільний розвиток отримала релігія. Зараз в Україні поширені найрізноманітніші релігійні конфесії, провідною залишається православна церква Київського та Московського патріархату.

Розвивається кіномистецтво: «Сад Гетсиманський», «Пастка», «Роксолана», «Чорна рада», «Вогнем і мечем», телебачення, радіо, театр (Р.Віктюк, Б.Шарварко, С.Донченко).

У цей час у галузі літератури працюють як письменники старшого покоління (Л.Костенко, Ю.Мушкетик, І.Драч, Д.Павличко, П.Загребельний, Б.Олійник), так і письменники молодого покоління:

Ø літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, “Нова дегенерація”, “Пропала грамота”, “ЛуГоСад” та ін.);

Ø поети Римарук (“Різдво”, “Зірка”, “Обнови), Юрій Андрухович (“Пісня мандрівного спудея”, “Казкар”, “Балада повернення”), Віктор Неборак (“Сад”, “Генезис літаючої голови”, “Гра”), Олександр Ірванець (“До французького шансоньє”, “Тінь великого класика”);

Ø прозаїки Галина Пагутяк (новели “Ранок без вечора”, “Потрапити в сад”, “Душа метелика”); Оксана Забужко (“Казка про калинову сопілку”) тощо.

Методичні рекомендацації до виконання самостійної роботи студентів

Опрацювавши теоретичний матеріал, дайте письмові відповіді на контрольні запитання за варіантами

Дата добавления: 2015-05-10