Теорії мотивації

Розрізняють.

1. Змістовні теорії мотивації.

2. Процесійні теорії мотивації.

До змістовних належать.

1. Теорія потреб М. Туган-Барановського. Він виділяв 5 основних груп потреб:

1) фізіологічні потреби;

2) статеві потреби;

3) симптоматичні потреби та інстинкти;

4) альтруїстичні потреби;

5) потреби практичного характеру.

2. Теорія (піраміда, ієрархія) потреб А. Маслоу (Маслова).

Для здійснення мотивації насамперед необхідно визначити потреби людей. А. Маслоу безліч людських потреб розділив на п´ять груп за пріоритетністю їхнього задоволення;

1) фізіологічні - вода, їжа, житло;

2) безпека, захищеність і впевненість у майбутньому. Захист від фізичних і фізіологічних небезпек і впевненість, що фізіологічні потреби будуть задоволені в майбутньому;

3) соціальні, потреба у соціальних контактах - соціальне визнання, взаємодія, прихильність і підтримка;

4) потреба у визнанні - самоповага, особисті досягнення, визнання, повага з боку оточуючих;

5) потреба у самовираженні - реалізація своїх потенційних можливостей не переступаючи своїх життєвих принципів, ідеалів, виховання тощо.

Перші дві групи - первинні потреби, інші - вторинні, задовольнити які людина прагне після задоволення первинних. Більшість людей, в основному, дотримується наведеної послідовності потреб, хоча в конкретних обставинах якась з потреб може домінувати.

З теорії Маслоу випливає, що мотивація людей залежить від безлічі їхніх потреб. З ростом матеріального добробуту і стабільності в суспільстві на перший план виступають вторинні потреби. Однак потреби людей змінюються. Тому керівнику необхідно стежити за способами мотивації в кожному конкретному випадку. Все-таки в умовах управління людьми варто виходити з того, що чіткого розмежування потреб не існує. Крім того, керівник повинен враховувати індивідуальні якості людей. Особливо варто враховувати попередній досвід, що впливає на потреби сьогодення.

3. Концепція споживчих потреб Девіда МакКлелланда. Він вважав, що в людей є три потреби: влади, успіху та причетності.

Потреба влади виражається як бажання впливати на інших людей. Люди з потребою влади найчастіше проявляють себе як відкриті та енергійні люди, не бояться конфронтації і намагаються відстоювати початкові позиції.

Потреба успіху знаходиться посередині між потребою в повазі й потребою в самовираженні. Ця потреба задовольняється не проголошенням успіху якоїсь людини, а процесом доведення роботи до успішного завершення.

Мотивація на основі потреби в причетності за МакКлелландом подібна до мотивації за Маслоу. Такі люди зацікавлені в компанії знайомих, налагодженні дружніх стосунків, допомозі іншим. Люди з розвинутою потребою в причетності будуть зацікавлені такою роботою, яка даватиме їм широкі можливості соціального спілкування. їхні керівники повинні зберігати атмосферу, яка не обмежує міжособові стосунки і контакти.

4. Концепція споживчих потреб К. Алдерфера (по-іншому, Теорія СВР, від англійських слів existence - існування, relatedness - взаємозв´язок і growth - зростання). Він виділяв три категорії потреб:

1.Потреби в існуванні, у фізичному здоров´ї та благополуччі.

2.Потреби у взаємозв´язках, у взаєминах, що доставляють задоволення, з іншими людьми.

3. Потреби в зростанні, зв´язані з розвитком внутрішнього потенціалу індивіда, прагненням до особистого зростання, розширення компетенції.

Дата добавления: 2015-05-10