Прасування

Прання

Прання білизни складається з ряду операцій, число яких визначається обраним методом прання. Розрізняють прання при кип'ятінні (90°С), гарячу (60° С) і прання в м'яких умовах (30°С). Температура прання може бути приблизно на 10° С вище або нижче зазначених значень.

Вибір методу прання визначають: волокнисті склади тканини оброблюваних виробів, ступінь їхнього забруднення, застосовувані пральні матеріали. Залежно від перерахованих факторів всі процеси обробки можеуть тривати від 30 до 80 хв і складатися з 1—3 прань тривалістю від 10 до 20 хв кожна, 2—5 полоскань по 2—5 хв і операцій заключної обробки (відбілювання, підсинювання, крохмалення). Останні найчастіше сполучають із пранням і полосканням. Іноді при обробці білизни, зараженого хвороботворними мікробами, його перед пранням дезінфікують.

Під час прання зміст забруднень у миючому розчині постійно збільшується за рахунок сходу їх із тканини виробів. Цей процес іде до моменту, поки концентрація забруднень у розчіні не досягне певної межі. Як тільки цей момент наступає, у пральній ванні встановлюється динамічна рівновага, у результаті якого кількість забруднень, що переходять із тканини в розчин, дорівнює кількості забруднень, що осідають із розчину на тканину, у зв'язку із чим продовження прання стає безглуздим, тому відпрацьований розчин зливають й заливають свіжий.

З підвищенням ступеня забруднення білизни число пральних ванн необхідно збільшувати до 3-4 за інших рівних умов

Значний вплив на тривалість і якість прання впливає на забруднення тканини, здійснювана стінками барабана, що труться шарами тканини й перемішуванням розчину. Інтенсивність його залежить від відношення обсягу миючого розчину до ваги оброблюваної білизни, називаного модулем ванни. Наприклад, якщо в 300 л розчину переться 50 кг білизни, то модуль ванни 300:50 дорівнює 6. Чим нижче модуль, тим більше механічний вплив на забруднення тканини, тим швидше вони відпирають, але тим скоріше забруднюється розчин і наступає момент динамічної рівноваги. Тому при пранні білизни по тім або іншому методі необхідно дотримувати не тільки температурний і часовий режими, але й водний, тобто модуль ванни.

Поряд з вірним вибором засоба й режиму прання велике значення для одержання гарної якості має витрата пральних матеріалів, що повинна збільшуватися з підвищенням забруднення білизни. Застосування розчинів різних концентрацій для цих цілей пов'язане з необхідністю збільшення числа ємностей для готування миючих розчинів. Тому на підприємствах звичайно готовлять розчин середньої концентрації, а регулювання витрати його при пранні білизни різного ступеня забруднення здійснюють шляхом зміни завантаження встаткування білизною, збільшуючи її на 10-20% при слабкому забрудненні (I, II ступеня) і зменшуючи на стільки ж при сильному забрудненні (IV ступінь), залишаючи нормальної для середнього забруднення (III ступінь). Тим самим домагаються зміни витрати пральних матеріалів відповідно до зміни забруднення білизни.

Після прання призводиться полоскання в декількох ваннах з поступовим зниженням температури. Тривалість і температурний режим полоскання залежать від здатності пральних матеріалів відмиватися від тканини. Температура полоскання першої ванни після прання повинна відрізнятися від максимальної температури прання не більше ніж на 10—30° С. Пояснюється це тим, що присутні на випраній білизні механічно утримувані тканиною колоїдні частки, утворені миючими речовинами, що перейшли в розчин відмитими забрудненнями, у випадку різкого зниження температури ванни, випадають на білизну у вигляді нерозчинних опадів і залишаються на ньому.

Многованность полоскання пояснюється не тільки необхідністю поступового зниження температури ванни з метою запобігання випадання на білизну нерозчинних опадів, але також і необхідністю повного видалення з білизни лугів, оскільки навіть незначна їхня кількість в умовах сушіння й прасування при температурах 80—130° С приводить до пожовтіння білої білизни із целюлозних волокон, а вовняних і напівшерстяних виробів — до сильного ослаблення їхньої міцності й руйнуванню (див. властивості волокон).

62.Технологія віджиму білизни.

Віджим:

Віджим білизни після прання, по суті, є першим етапом його сушіння, що зводиться до видалення вологи з білизни механічним шляхом. Найбільше поширення одержали відцентрові віджимні пристрої, як найбільш економічні й прості по своєму конструктивному рішенню.

Основним технологічним параметром віджиму є ступінь віджиму, що характеризує видалення вологи й виражається в % від ваги сухої білизни. Ступінь отжима прямо пропорційний часу віджиму, діаметру ротора центрифуги й квадрату швидкості його обертання. Тому при віджимі необхідно дотримуватись його тривалість і періодично перевіряти швидкість обертання ротора центрифуги. Від ступеня отжима значною мірою залежить продуктивність сушильного й гладильного встаткування. Вага віджатої білизни не повинна перевищувати ваги сухої білизни більш ніж на 40-45%.

63.Технологія сушіння.

Сушіння:

На сушіння надходить речове майно, не підлягаюче прасуванню (ватяне обмундирування, комбінезони, табірні намети й т.д.), і важкі прямі речі типу ковдр і килимових доріжок, які потім пропрасовуються. Все інше відразу після отжиму подається на прасування. У механізованих пральнях сушать також і білизну перед прасуванням.

Сушіння роблять у сушильних машинах, сушильних камерах, (шафах) і на вешалах (у немеханізованих пральнях). У всіх випадках сушильним агентом є повітря.

У сушильні машини й камери повітря подається нагрітим до 70—100° С. При випарі в зоні сушіння вологи білизни відбувається насичення нею повітря, що сушить, і зниження його температури. Швидкість і якість сушіння залежать від температури й вологості подаваємого на сушіння повітря підвищуються зі збільшенням їх. При постійній температурі поверхні, що гріє, калорифера й постійній кількості повітря, що сушить, швидкість сушіння можна підвищити застосуванням рецилькуляции, тобто повернення частини відпрацьованого повітря в зону сушіння шляхом підмішування його в усмоктувальну лінію вентилятора. За рахунок цього і йде прискорення процесу при одночасному поліпшенні рівномірності сушіння.

Залежно від виду оброблюваних виробів і типу застосовуваного встаткування сушіння триває від 30 до 90 хв і вважається закінченої, якщо у швів виробів не відчувається волога.

64.Технологія прасувння.

У механізованих пралень 90—95%' усьої білизни відразу після отжима надходить на прасування. Використовуєме для цієї мети встаткування дозволяє одержати гарну якість обробки при змісті залишкової вологості в білизну до 40—45% від його ваги. Пряму білизну гладять на каландрах і вакуум-ковзанках, а натільне й фасонне -на прасувальних пресах різних типів. Залежно від тиску пари, що гріє, температура прасування досягає до 135-150 С. Якість прасування й продуктивність гладильного встаткування залежать від вологості білизни, температури робочої поверхні встаткування і її завантажень білизною, а також від чистоти чохлів притискних валів, ковзанок і плит.

Білизна подається в машину (на пресах укладається на плиту) у розправленому виді лицьовою стороною до гладильної поверхні. Прямі речі з добре вираженою різницею по довжині й ширині (простирадла, підодіяльники, рушники й т.д.) гладять по довжині. Подвійні речі пропрасовують двічі. Білизна IV ступеня забруднення й кольорова обробляється наприкінці зміни.

Ручне прасування в сучасних пральнях призводиться в невеликому обсязі й застосовується для білизни із синтетичних волокон, складної конструктивної форми й при відсутності встаткування для механічного прасування. Температура прасування білизни із целюлозних волокон (крім ацетатних)— 135—150° С, із синтетичних і білкових волокон — 60—120° С, залежно від виду волокна. Вироби з вовни й шовку, а також їхніх сумішей з іншими волокнами гладять через бавовняну тканину щоб уникнути утворення лиску.

65.Порядок складання й пакування білизни.

Дата добавления: 2015-05-07