Та використання ресурсів

Державний бюджет, проблеми формування

Розвиток будь-якої держави обумовлює необхідність централізації певної частини фінансових ресурсів суспільства у безпосередньому розпорядженні держави. Основною економічною формою утворення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів є бюджет країни.

Бюджет є вирішальною та провідною ланкою фінансової системи, через яку проводиться перерозподіл більшої частини національного доходу. Він об'єктивно необхідний для забезпечення існування держави,

звитку економіки і культури, соціального захисту населення. За Ропомогою бюджету держава акумулює грошові кошти для 1 інансування пріоритетних напрямів виробництва і соціального звитку; бюджет - одне з основних засобів макроекономічної стабілізації та економічного зростання.

Бюджетний кодекс України визначає бюджет як план нормування і використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Державний бюджет можна розглядати у 4-х аспектах:
1) як економічна категорія;2) як централізований фонд грошових коштів;

3) як провідна ланка фінансової системи;4) як основний фінансовий план держави. Держава використовує бюджет для здійснення територіального, внутрішньо - та міжгалузевого розподілу і перерозподілу ВВП і національного доходу з метою вдосконалення структури суспільного виробництва і забезпечення соціальних гарантій населення. Бюджет є фінансовою базою держави для здійснення її функцій.

Державний бюджет України - основний фінансовий план,
який розробляється і затверджується на один рік.

У державному бюджеті наведені всі атрибути фінансового плану: доходи за конкретними джерелами надходжень; витрати за конкретними напрямами та заходами; порівняння грошових витрат і доходів на основі балансових розрахунків.Центральне місце Державного бюджету в системі фінансових планів визначається рядом чинників: -у державному бюджеті концентруються основні державні
доходи;-за рахунок державного бюджету фінансуються основні державні
видатки;державний бюджет є джерелом фінансування зовнішньоекономічної діяльності країни; -державний бюджет - це інструмент фінансового контролю за формуванням і використанням грошових фондів у народному
господарстві.

24. Державний кредит.
Державний кредит є однією з ланок фінансової системи України і знаходиться в тісному зв'язку з усіма процесами, що мають місце в умовах перехідної економіки. До таких процесів належить посилення зв'язку між державними фінансами та позичковим капіталом.Кредит, як елемент загальної системи перерозподілу вартості в розширеному виробництві, відображає два взаємопов'язаних зустрічних процеси її руху в грошовій формі. З одного боку, залучення вільних грошових коштів підприємств та населення, а з іншого — використання цих коштів на фінансування державних потреб.

У кредитних відносинах беруть участь кредитор (займодавець) і позичальник як юридично самостійні суб'єкти. Держава виступає або в ролі позичальника грошових коштів, або кредитора (займодавця) відносно приватних осіб, фінансових та кредитних закладів, урядів інших держав, міжнародних фінансових та кредитних організацій.

Система державного кредиту тісно переплітається з банківською системою, але державний кредит відрізняється від банківського. Банківський кредит надається у тимчасове користування підприємствам, фірмам на виробничі цілі під заставу основних засобів і обігових коштів, домашнім господарствам у вигляді споживацького кредиту за умови дотримання основних принципів банківського кредитування.

Державний кредит використовується, в основному, для мобілізації коштів з метою фінансування державних видатків, для покриття бюджетного дефіциту, підтримки валютного курсу національної грошової одиниці, на соціальні потреби та на інші невиробничі цілі.

Використання державного кредиту є виправданою, припустимою формою мобілізації коштів у розпорядженні держави.

Державний кредит, як фінансову категорію, слід розглядати в двох аспектах: активному, коли держава відіграє роль кредитора, і в пасивному., коли вона виступає позичальником коштів. У фінансовій практиці державним кредитом називають кредит, який видається державою. Кредит, який отримує держава, на практиці визначається як державна позика, що приводить до формування державного боргу.

Державний кредит виступає, як правило, у двох формах: державні позики та ощадна справа.

25. Державний борг.
Існування державного кредиту призводить до появи державного боргу. Державний борг означає сукупність зобов'язань держави перед іноземними та внутрішніми кредиторами. Його сума складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави.Бюджетний кодекс України визначає державний борг (борг АР Крим чи борг місцевого самоврядування) як загальну суму заборгованості держави (АР Крим чи місцевого самоврядування), яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави (АР Крим чи місцевого самоврядування), включає боргові зобов'язання держави (АР Крим чи міських рад), що вступають в дію в результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору. Проблема державного боргу набула актуальності у другій половині XX століття, коли держави стали неспроможними акумулювати у бюджеті достатні фінансові ресурси для виконання своїх функцій і почали застосовувати боргову політику, позичаючи на внутрішньому та зовнішньому ринках.

Розвиток державного кредиту і, відповідно, створення державного боргу характерне для усіх країн як з розвиненими ринковими відносинами, так і з перехідною економікою. Проте факт існування державного боргу не може дати уявлення про реальний фінансово-економічний стан будь-якої держави, Зростання державного боргу - це складне явище, зумовлене цілою низкою факторів, яке в умовах окремої держави може мати свою специфіку.

Більшість країн з розвиненою економікою мають державний борг, але це не стало причиною дестабілізації їх економіки, тому що здійснюється серйозний контроль над розмірами державних почик і чітко визначаються методи їх покриття.

Видатки з обслуговування державного внутрішнього та зовнішнього боргу посідають особливе місце серед видатків державного бюджету. Державний борг в основному виникає при використанні державного кредиту для покриття бюджетного дефіциту.

Державний борг - явище, похідне від дефіциту державного бюджету.

У національній економіці існує пряма залежність між розмірами державного боргу і дефіциту бюджету. З одного боку, дефіцит бюджету збільшує державний борг, а з іншого - зростання державного бюджету потребує додаткових видатків бюджету на його обслуговування, що збільшує бюджетний дефіцит.

Розвинена система державного запозичення - невід'ємний атрибут ринкової економіки. В Україні така система почала розвиватися у середині 90-х років XX століття. Стійке зростання економіки України ім ак в майбутньому потребує залучення зовнішніх ресурсів для фінансування структурної перебудови економіки та модернізації виробництва.

Українські економісти працюють над статистико-екоиомічним аналізом державного боргу. Для з'ясування реального впливу боргового навантаження на економіку України аналізуються макроекономічнІ показники - обсяги ВВП, розміри внутрішнього та зовнішнього державного боргу, доходи і видатки держави, розглядається динаміка кількісної величини державного боргу, процедура його обслуговування, вплив державного боргу на темпи економічного зростання.

У країнах з економікою, що розвивається, фактор наявності державного боргу є одним з головних чинників, який надає специфіки функціонуванню їх фінансових відносин.

Дата добавления: 2015-05-07