Монархія – форма державного управління, за якої влада зосеред-жується в руках однієї людини (царя, короля, фараона і т.п.) і є спадковою

Метрополія – місто, переселенці з якого засновували нові поселення-колонії.

Магнати – власники латифундій, вищі чиновники та військові, чиї маєтки були звільнені від сплати податків.

Магія – сукупність релігійних уявлень та обрядів, пов’язаних з вірою у надприродну силу, здатну чудодійно впливати на хід подій у житті людей.

Магістратури – урядові посади в Римі часів Республіки. Оскільки посади магістратів (диктатора, консулів, квесторів та ін.) вважалися почесними, то жодної винагороди урядовці не отримували.

Літургія – державна повинність багатих громадян у давній Греції. Вони були зобов’язані надавати фінансову допомогу державі під час війни, нести витрати на утримання храмів і організацію свят. Пізніше, з утвердженням християнства, так стали називати обряд богослужіння.

Ліберти –особлива категорія населення римського суспільства, яке складалось з вільновідпущених. Це раби, які отримали свободу і обмежені громадянські права. Їх діти називались лібертіни.

Латифундія – велике землеробське господарство у Стародавньому Римі. Оброблялось колонами і носило переважно натуральний характер.

Кшатрії – варна воїнів у Стародавній Індії.

Курія – союз чоловіків-воїнів, підрозділ народного ополчення у Стародавньому Римі.

Шанування”. Означає шанування Бога чи людини.

Конфуціанство –етико-політичне вчення давньокитайського мислителя Кун Фу-цзи (Конфуція, 551 – 479рр. до н.е.). З 3 ст. стала державною релігією Китаю і панувала там до революції 1911р.

Консул –найвища урядова посада в Римі, що виникла в період встановлення республіканської форми правління.

Комедія – весела театральна вистава, походить від стародавніх обрядових ігор під час релігійних свят.

Колонія – поселення, утворене внаслідок масового переселення громадян з одного місця на нові землі.

Колони – орендарі землі, які обробляли землю багатих землевлас-ників за натуральну плату.

Культ – слово “культ” походить від латинського слова cultus –

Лімму – назва члена ради старійшин в Ассирії; його ім’ям називали рік.

Месіанізм – учення іудео-християнського походження про містичного спасителя людства, пришестя посланця Бога – месії; у політиці – вчення ідеологічного характеру про особливу роль певних спільнот, організацій, лідерів у історії тієї чи іншої країни або всього людства.

Матріархат – соціальна організація первісного суспільства в період від верхнього палеоліту (40 – 35 тис. років тому) до розвиненого неоліту (12 – 6 тис. років тому), початковий етап розвитку організації.

Дата добавления: 2015-05-10