Поняття про зрошення, його мета та завдання

План

Лет

Девушки юноши

Учащихся ДЮСШ гг. Сибири и Урала с 1983 года

Высшие достижения матчевых встреч

Лет

Девушки юноши

Учащихся ДЮСШ гг. Сибири и Урала с 1983 года

Высшие достижения матчевых встреч

Единый Круг Учителей.

60м с/б	Сидоренко Оксана Омск, СДЮСШОР-7	9,4	Архангельский Максим Новосибирск	8,6
60м	СИВКОВА КРИСТИНА Кормиловка	7,6	Бобин Сергей Миасс Русаков ДенисТюмень Монич Андрей Северск НАЗВАНОВ АЛЕКСАНДРОмск	7,1
300 м	КРИКУН НАТАЛЬЯ Омск, СДЮСШОР	41,26	Бобин Сергей Миасс	37,1
600м	Козина Инна Омск, СДЮСШОР	1.37,0	Гильмутдинов Денис Северск	1.27,4
1000м	Щербакова Татьяна Омск, СДЮСШОР-7	3.00,2	Гильмутдинов Денис Северск	2.42,3
2000м	Шайхутдинова Римма Новосибирск	6.39,0	Меняйлов Вадим Омск, СДЮСШОР	5.58,3
Прыж-ки в высоту	Резникова Мария Барабинск		сВЕРДЛОВ ВСЕВОЛОД Омск, СДЮСШОР 7
Прыж-ки в длину	СНИТКО ИНГА Омск, СДЮСШОР	5.61	ЛИТОВЧЕНКО ЕВГЕНИЙ Омск, СДЮСШОР	6.11
Прыж-ки с шестом	Савченко Анастасия Омск, ОблСДЮШОР	3.60	Колмаков Сергей Омск, СДЮСШОР-7	4.00
Тройн. прыжок	Володкина Татьяна Омск, СДЮСШОР-7	11.93	Золотухин Дмитрий Омск, СДЮСШОР-7	11.23
Толка-ние ядра	МОИСЕЕВА аРИНА Омск, СДЮСШОР	12.39	Пученко Виталий Омск, СДЮСШОР-7	15.82
Эстаф. 4х200	ДЕВУШКИ Омск, СДЮСШОР	1.46,49
ЮНОШИ Омск, СДЮСШОР	1.36,2

60м с/б	Урсу Алена Омск, СДЮСШОР	8,8	Смирнов константин Северск	7,8
60м	Крылова Оксана Омск, СДЮСШОР-7	7,5	Жгир Борис Омск Григорьев Евгений Красноярск	6,8
300 м	Коротя Ирина Фрунзе	39,8	Воронин Сергей Омск, СДЮСШОР-7 Сербиновский ЕвгенийСДЮШОР-7	36,6
600м	Подосенова Светлана, СДЮСШОР	1.35,1	Макеев Дмитрий Миасс	1.25,6
1000м	Подосенова светлана Омск, СДЮСШОР	2.55,2	Макеев Дмитрий Миасс	2.35,5
2000м	Оленич Анастасия Омск, СДЮСШОР-7	6.30,8	Русанов Владимир Омск, СДЮСШОР-7	5.48,6
Прыж-ки в высоту	Кряжева Анна Омск, СДЮСШОР-7		Дьяков Александр Междуречинск
Прыж-ки в длину	Кряжева Анна Омск, СДЮСШОР-7 СНИТКО ИНГА Омск, СДЮСШОР	5.71	Лупач Дмитрий Фрунзе	7.07
Прыж-ки с шестом	ФОМИНЫХ ЯНА Омск, СДЮСШОР № 7	3.10	Чекалов Виталий Омск, СДЮСШОР	4.70
Тройн. прыжок	Мадюхина Юлия Томск	11.85	Тиунов Сергей Омск, СДЮСШОР-7	13.53
Толка-ние ядра	Носонова Надежда Омск, СДЮСШОР	15.10	Пученко виталий Омск, СДЮСШОР-7	18.43

1.Поняття про зрошення, його мета та завдання.

2.Основні види зрошувальних меліорацій.

3.Спеціальні види зрошення

4.Вплив зрошення на ґрунт, мікроклімат та рослини.

Література:

Безменов А.И., Разин В.А. Сельскохозяйственные мелиорации. М.: Колос. - 1974. – 575 с.

Колпаков В.В., Сухарев М.П. Сельскохозяйственная мелиорация. – М.: Колос, 1988.. – 328 с. Сучасний стан, основні проблеми водних меліорацій та шляхи їх вирішення / За ред. П.І. Коваленка – К.: Аграрна наука, 2001. – 214 с. М.І. Ромащенко, С.А. Балюк. Зрошення земель в Україні. Стан та шляхи поліпшення. – К.: Видавництво “Світ”, 2000. – 114 с. Н.Г. Воронин. Орошаемое земледелие. - М.: Агропромиздат, 1989 – 336с. Мелиорация на Украине / Под. ред. Н.А. Гаркуши. – К.: Урожай, 1985.- 317 с. Мелиорация: Энциклопедический справочник / Под общ. ред. Мурашко А.И. – Минск: Белорус. Сов. Энцикл. –567с.

Відомо, що для нормальної вегетації рослин потрібна наявність та взаємодія ряду факторів, головні з яких світло, тепло, елементи живлення, повітря та вода. Всі вищезгадані фактори для отримання максимальних врожаїв повинні знаходитись в оптимальних кількостях. Крім того, всі вони згідно основних законів землеробства взаємопов’язані між собою і незамінні. Але підвищення рівня врожайності культури обмежується перш за все, фактором, який в даний момент знаходиться в мінімумі.

Для посушливих регіонів лімітуючим фактором розвитку є водозабезпечення рослин. З метою усунення природного ліміту вологості ґрунту застосовують зрошення, яке разом із обводненням території та осушенням належить до гідротехнічних меліорацій, основною задачею яких є регулювання водного режиму активного шару ґрунту, а кінцевою метою – забезпечення високих та стійких урожаїв сыльськогосподарських культур.

Таким чином зрошення або іригацію можна кваліфікувати – як комплекс інженерних, організаційних та господарських заходів, спрямованих на штучне зволоження ґрунту для підтримання його оптимального водно-повітряного режиму з метою забезпечення високих та стійких урожаїв сыльськогосподарських культур.

Вже чотири тисячі років тому існували перші іригаційні системи. До числа “Семи чудес Давнього Світу – належали “Висячі сади Семіраміди” у Вавилоні – особлива зрошувальна система, таємниця якої досі не розгадана

ЛЕГЕНДА

Згідно легенди – могутній правитель Навуходоноссер ІІ взяв за дружину прекрасну дочку царя лісистої країни Мідії – Семіраміду.

Вавилон – тодішня столиця держави Навуходоноссера ІІ був брудним, галасливим та курним містом, де не можна було знайти ані деревця, ані кущика, т. я. розміщувалось воно на випаленій сонцем місцевості ще й висушуваній гарячими вітрами, що приносилися з Аравійської пустелі.

Прекрасна Семіраміда не6забаром після переїзду до Вавилону почала сумувати та марніти. Закоханий Навуходоноссер зігнав тисячі рабів та велику кількість інженерів та будівельників для створення надзвичайної східчастої піраміди з чотирма уступами на кожен з яких був завезений шар родючого ґрунту та висаджені найдивовижніші рослини. Уступи з’єднувались мармуровими сходами. Інженерам довелось довго попрацювати над водопідйомними пристроями (зрошувальною системою). Споруда спиралася на велику кількість колон, т ому здалеку здавалося, що вона неначебто висить у повітрі. Через це дістала назву Висячі сади Семіраміди. Проіснувала вона на жаль не довго – близько 200 років.

Рештки цієї системи не так давно знайдені археологами під товщею навіяного піску в пустелі на території сучасного Іраку

Особливо швидких темпів розвитку зрошення набуло у 20 ст. Нині у світі зрошується понад 260 млн. га. При цьому зрошувальні землі забезпечують 40% світового виробництва продовольства, займаючи лише 16% площі с.-г. угідь.

Необхідність у зрошені обумовлюється в першу чергу погодно-кліматичними особливостями території.

За даними Гідромету України за останні 100 років (20 ст.) було зареєстровано 43 посушливих, 14 з яких видалися надзвичайно неврожайними. Найдовший бездощовий період спостерігався в 1934р. в Полтаві. Він тривав 115 діб (майже чотири місяці з 11 березня по3 липня). Для Києва максимальний бездощовий період становив 64 доби у 1907 році.

Закономірно, що такі тривалі перерви без “живильної вологи” негативно впливають на урожай сільськогосподарських культур.

Тому одним із напрямків реформування земельних відносин в Україні стала реалізація державної програми “Продовольча безпека” значення зрошувальних меліорацій в якій важко переоцінити.

Закономірно, що основні площі зрошуваних земель в світі знаходяться в південних регіонах. В Україні 85% із 2,6 млн. га зрошуваних площ розташовані в арідній зоні хоча останнім часом прослідковується загальносвітова тенденція просування зрошення на північ (внаслідок нерівномірності розподілу опадів), так бездощові періоди протягом 15-20 діб приводять до значних втрат урожаю культурних рослин.

Пошуком нових шляхів вирішення питань, що пов’язані зі зрошувальними меліораціями в світі займається (МКІД) Міжнародна комісія по іригації і дренажу (створена у 1950 році) Ця неурядова організація об’єднує 85 країн світу, а в 1996 році до її складу була прийнята Україна.

Дата добавления: 2015-05-10