Общество и власть в период первой промышленной революции 42 страница

2. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

3. Кожен громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності Українського народу відповідно до закону.

Традиційно поділ права власності на види проводиться за формами власності або за суб'єктами права власності (що фактично є модифікованим різновидом попередньої класифікації). Відповідно до такого підходу Конституція передбачає три економічні форми власності: приватну, державну, комунальну. Ці економічні відносини опосередковуються правом приватної власності, правом державної власності, правом комунальної власності. Проте різновидів права власності у Конституції згадується більше: передбачені право власності українського народу (ст.13), право державної власності (ст.14), право приватної власності (ст.41), право власності Автономної Республіки Крим (ст.138), право комунальної власності як власності територіальних громад (ст.142). У ст.ст.324-327 ЦК не міститься спеціального правила про поділ права власності на види, але як і в Конституції, у них ідеться про право власності українського народу, право приватної власності, право державної власності та право комунальної власності. Слід звернути увагу на те, що в цьому разі критерієм є суб'єктний склад відносин власності, а не форми власності. Такий висновок випливає з того, що і Конституція, і ЦК згадують право власності українського народу, яке не є окремою економічною формою власності, але характеризується належністю майна спеціальному суб'єкту права власності. Слід зазначити, що ЦК не згадує окремо право власності Автономної Республіки Крим. З точки зору розрізнення форм власності це начебто логічно, оскільки такої економічної форми не існує. Проте власність Автономної Республіки Крим не можна вважати Державною, оскільки вказана Республіка не є державою. Водночас майно, яке належить Автономній Республіці Крим, не можна вважати таким, що перебуває у комунальній власності, оскільки зазначена Республіка не є територіальною громадою. Виходячи з того, що поділ на види права власності грунтується на виокремленні його суб'єктів, а Автономна Республіка Крим є учасником цивільних відносин (ст.168 ЦК), є підстави стверджувати, Ідо право власності Автономної Республіки Крим е відокремленим як від права державної власності, так і від права власності територіальних громад, навіть тих, що входять до складу самої Республіки.

Зокрема, залежно від кількості суб'єктів, що мають право власності на один і той самий об'єкт, варто розрізняти: 1) індивідуальне право власності; 2) право спільної власності.

Право власності українського народу. Стаття 324 ЦК відтворює положення ст.13 Конституції, у якій закріплено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу.

Стаття 328. Підстави набуття права власності

1. Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

2. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Підставами виникнення права власності є різноманітні обставини (юридичні факти), з якими норми права пов'язують встановлення правовідносин власності. Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК це можуть бути будь-які підстави, що не заборонені законом. Зокрема, події (смерть спадкодавця), договори (купівля-продаж), юридичні вчинки (вияв­лення скарбу), цивільні стани (перебування в шлюбі), а також юри­дична сукупність (заповіт і смерть спадкодавця) тощо.Ці підстави нерідко іменують "способи набуття права власності" і розділяють на первинні.

До первинних підстав набуття права власності відносять, зокрема, способи, передбачені ЦК: І) виготовлення нової речі (ст. 331); і переробка речі (ст. 332); 3) привласнення загальнодоступних дарів.природи (ст. 333); 4) набуття права власності на безхазяйну річ (ст. 335, 344), знахідку (ст.ст337С339), бездоглядну домашню тварину (ст.ст. 340С342), скарб (ст. 343); 5) набувальна давність (ї ї. 344); 6) приватизація (ст. 345) тощо.

Похідними підставами набуття права власності є: 1) договір; 2) спадкування.

Універсальними підставами виникнення права власності є: 1) отри­мання продукції, плодів та доходів (ч. 2 ст. 189 ЦК); 2) договір; 3) спад­кування за заповітом (глава 85ЦК).

Спеціальними підставами набуття права приватної власності є:І) виготовлення нової речі (ст. 331); 2) переробка речі (ст. 332);привласнення загальнодоступних дарів природи (ст. 333); 4) на­пувальна давність (ст. 344); 5) знайдення скарбу (крім випадків, передбачених ч. 4 сг. 343); 6) заволодіння рухомою річчю, від якої власник відмовився (ст. 336); 7) знайдення речі (ч. 1 ст. 338) або бездоглядної домашньої тварини (ч. 1 ст. 341); 8) приватизація (ст. 345); 9) спадкування за законом (глава 86); 10) самочинне будів­ництво, якщо це передбачено законом (ч. З ст. 376 ЦК).

Спеціальними підставами набуття права державної власності можуть пути: 1) виявлення скарбу, що є пам'яткою історії та культури (ч. 4 сг. 343); 2) викуп земельної ділянки у зв'язку з суспільною необхід­ністю органом державної влади (ст.ст. 350, 351); 3) викуп пам'ятки історії та культури (ст. 352); 4) реквізиція (ст. 353); 5) конфіскація (ст. 354 ЦК).

Дата добавления: 2015-05-07