Лекція № 4. Поняття, особливості, види, класифікація

Список літератури

1. Аваков А.В. Долі лібералізму. М., 2000.

2.ГаджиевК.С. Політологія: Підручник для ВНЗ. М., 2003.Гл. 14.

3. Горєлов А.А. Політологія. -М.:ЭКСМО, 2006

4. Громико А.А. Перемоги, і поразки сучасної соціал-демократичної Європи // Полис. 2000. № 3.

5.Гуторов В.А. Сучасна російська ідеологія, як система і політичний реальність // Поліс. 2001. № 3.

6. Короткий філософськийсловарь/Под ред. О.П. Алексєєва. - М.: Проспект, 2000.

7. Макаренка В.П. Головні ідеології сучасності. Ростовн/Д., 2000.

8.МухаевР.Т. Політологія. - М.:ЮНИТИ -ДАНА, 2008

9.Мисливченко О.Г. Західна соціал-демократія: тенденції відновлення і технологічної модернізації // Питання філософії. 2001. № 11.

10. Політологія: Підручник для вузів / Під ред. М.А.Василика. М., 2004.Гл. 14.

11. Пугачов В.П. Політологія. Вища ж освіта: Навчальний посібник. М., 2003.Гл. 17.

12.Перегудов З. Західна соціал-демократія межі століть // Світова економіка і впливові міжнародні відносини. 2004. № 7.

13. Соловйов А.І. Політична ідеологія: логіка історичної еволюції // Поліс. 2001. № 2.

План

1. Поняття правовідносин по соціальному забезпеченню

2. Особливості соціально забезпечувальних правовідносин

3. Класифікація за видам забезпечення

4. Правовідносини за терміном дії

5. Правовідносини з приводу виплати допомог та компенсацій

6. Юридичні факти

7. За строком дії правовідносини з соціального забезпечення поділяють Соціально страхові правовідносини

8. Об’єкти соціально-забезпечувальних правовідносин.

9. Система та класифікація соціальних стандартів та нормативів

Пенсія- це щомісячна довготривала виплата, яка призначається та виплачується особам у випадку настання пенсійного віку, інвалідності чи втрати годувальника за рахунок коштів пенсійного фонду чи бюджету та виступає основним джерелом доходи особи. Пенсії бувають страхові, державні та соціальні. Страхова пенсія– щомісячні страхові виплати, які здійснюються застрахованим громадянам при досягненні пенсійного віку, інвалідності, чи втраті годувальника з коштів соціального страхування. Ознаки страхової пенсії: основна умова виплати такої пенсії – наявність трудового (страхового) стажу; і участь у загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванні. Страхові пенсії бувають: за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника. Державна пенсія- пенсія, яку призначають громадянам у зв’язку із роботою на певних посадах, пов’язаних із виконанням державних обов’язків, виплачуються як правило, з бюджету. Ознаки: наявність спеціального стажу (вислуги років), підвищений розмір пенсії, право на їх отримання регулюється спеціальними законами. Соціальна пенсія– пенсія, яка призначається незалежно від трудового (страхового) стажу та причин його відсутності і в розмірах,пропорційних до мінімального розміру пенсії за віком. Соціальна допомога– це короткострокова (одноразова або періодична) виплата, цільовим призначенням якої є компенсація втраченого заробітку чи додаткова підтримка громадян випадку настання соціального ризику за рахунок коштів соціальних страхових фондів чи бюджету. Бувають страхові та не страхові. Ознаки страхових: за рахунок коштів соціальних страхових фондів, право на їх отмраиння мають застраховані особи, основна мета призначення – компенсація втраченого заробітку, розмір залежить від заробітку. Ознаки державних: право на їх отримання мають незастраховані особи, фінансування – за рахунок бюджету, мета – матеріальна підтримка осіб. Соціальна пільга – це передбачене законом повне або часткове звільнення певних категорій громадян від виконання обов’язку, або надання додаткових прав при настанні соціального ризику. Соціальне обслуговування – це діяльність державних органів та установ щодо надання громадянам соціально-побутових, медичних, психологічно-педагогічних, соціально-правових послуг та матеріальної допомоги, проведення їх соціальної адаптації та реабілітації. Формами соціального обслуговування є: соціальні послуги, які надаються за рахунок фондів соціального страхування; соціальне обслуговування громадян похилого віку та одиноких непрацездатних громадян на дому, стаціонарне соціальне обслуговування; санаторно-курортне лікування; соціальна реабілітація та адаптація інвалідів; забезпечення засобами пересування. матеріальна підтримка (надання особі речей,одягу, засобів пересування і т.д.) Зміст соціально-забезпечувальних правовідносин.

Зміст правовідносин складають суб’єктивні права та обов’язки. Зміст матеріальних правовідносин: право особи на конкретний вид соціального забезпечення у встановленому розмірі і у визначені терміни та обов’язок компетентного органу прийняти рішення про надання чи відмову у наданні певного виду соціального забезпечення. Зміст процедурних правовідносин: право особи на встановлення юридичних фактів, необхідних для виникнення права на конкретний вид соціального забезпечення та обов’язок державного органу зробити перевірку і винести рішення про задоволення права особи або відмову у задоволенні. Зміст процесуальних правовідносин: право особина відновлення порушеного права та обов’язок державного органу розглянути спір по суті і винести рішення. Система та класифікація соціальних стандартів та нормативів 1. За характером задоволення соціальних потреб соціальні нормативи поділяються на: нормативи споживання - розміри споживання в натуральному виразі за певний проміжок часу (за рік, за місяць, за день) продуктів харчування, непродовольчих товарів поточного споживання та деяких видів послуг; нормативи забезпечення - визначена кількість наявних в особистому споживанні предметів довгострокового користування, а також забезпечення певної території мережею закладів охорони здоров'я, освіти, підприємств, установ, організацій соціально-культурного, побутового, транспортного обслуговування та житлово-комунальних послуг; нормативи доходу - розмір особистого доходу громадянина або сім'ї, який гарантує їм достатній рівень задоволення потреб, що обраховується на основі визначення вартісної величини набору нормативів споживання та забезпечення. 2. За рівнем задоволення соціальних потреб соціальні нормативи поділяються на: нормативи раціонального споживання - рівень, що гарантує оптимальне задоволення потреб; нормативи мінімального споживання - соціально прийнятний рівень споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг виходячи з соціальних або фізіологічних потреб; статистичні нормативи - нормативи, що визначаються на основі показників фактичного споживання або забезпеченості для всього населення чи його окремих соціально-демографічних груп. 3. За сферою застосування соціальні стандарти та нормативи поділяють на: Державні соціальні стандарти у сфері доходів населення встановлюються з метою визначення розмірів державних соціальних гарантій у сфері оплати праці, виплат за обов'язковим державним соціальним страхуванням, права на отримання інших видів соціальних виплат і державної соціальної допомоги та їх розмірів, а також визначення пріоритетності напрямів державної соціальної політики. Державні соціальні нормативи у сфері соціального обслуговування встановлюються для визначення розмірів державних гарантій соціальної підтримки інвалідів, осіб похилого віку, дітей, які залишилися без піклування батьків, та інших осіб, які потребують соціальної підтримки: 1) перелік послуг, які надаються закладами соціального обслуговування і фінансуються за рахунок державного та місцевих бюджетів і соціальних фондів; 2)норми соціального обслуговування пенсіонерів, інвалідів та дітей, які перебувають на утриманні держави; 3) норми харчування та забезпечення непродовольчими товарами у державних і комунальних закладах соціального обслуговування. Державні соціальні нормативи у сфері житлово-комунального обслуговування Гранична норма оплати послуг з утримання житла, житлово-комунальних послуг залежно від отримуваного доходу; соціальна норма житла та нормативи користування житлово-комунальними послугами, щодо оплати яких держава надає пільги та встановлює субсидії малозабезпеченим громадянам; показники якості надання житлово-комунальних послуг. Державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування та зв'язку включають: норми забезпечення транспортом загального користування; показники якості транспортного обслуговування; норми забезпеченості населення послугами зв'язку. Державні соціальні нормативи у сфері охорони здоров'я включають: перелік та обсяг гарантованого рівня медичної допомоги громадянам у державних і комунальних закладах охорони здоров'я; нормативи надання медичної допомоги, що включають обсяг діагностичних, лікувальних та профілактичних процедур; показники якості надання медичної допомоги; нормативи пільгового забезпечення окремих категорій населення лікарськими засобами та іншими спеціальними засобами; нормативи забезпечення стаціонарною медичною допомогою; нормативи забезпечення медикаментами державних і комунальних закладів охорони здоров'я; нормативи санаторно-курортного забезпечення; нормативи забезпечення харчуванням у державних і комунальних закладах охорони здоров'я. Державні соціальні нормативи у сфері забезпечення навчальними закладами перелік та обсяг послуг, що надаються державними і комунальними закладами дошкільної, загальної середньої, професійно-технічної та вищої освіти; нормативи граничного наповнювання класів, груп та співвідношення вихованців, учнів, студентів і педагогічних працівників у навчальних закладах; норми матеріального забезпечення навчальних закладів та додаткових видів соціального матеріального забезпечення учнів. Державні соціальні нормативи у сфері обслуговування закладами культури перелік та обсяг безоплатних послуг, які надаються населенню закладами, підприємствами, організаціями та установами культури; показники якості надання населенню послуг закладами, підприємствами, організаціями та установами культури; нормативи забезпечення населення закладами, підприємствами, організаціями та установами культури Державні соціальні нормативи у сфері обслуговування закладами фізичної культури та спорту; перелік та обсяг безоплатних послуг, які надаються населенню закладами фізичної культури, спорту, а також дитячо-юнацькими спортивними школами; нормативи забезпечення населення закладами фізичної культури та спорту. Державні соціальні нормативи у сфері побутового обслуговування, торгівлі та громадського харчування нормативи забезпечення населення побутовими послугами; показники якості надання побутових послуг; нормативи забезпечення торговельною площею та місцями у закладах громадського харчування; показники якості та безпеки товарів і послуг підприємств громадського харчування. Основні державні соціальні гарантії Основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; розміри державної соціальної допомоги та інших соціальних виплат. Основні державні соціальні гарантії, які є основним джерелом існування, не можуть бути нижчими від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Основні державні соціальні гарантії визначаються виключно законом. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності. Органи місцевого самоврядування при розробці та реалізації місцевих соціально-економічних програм можуть передбачати додаткові соціальні гарантії за рахунок коштів місцевих бюджетів. Інші державні соціальні гарантії Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо: рівня життя населення, що постраждало внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС; рівнів оплати праці працівників різної кваліфікації в установах та організаціях, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів; стипендій учням професійно-технічних та студентам вищих державних навчальних закладів; індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін; надання гарантованих обсягів соціально-культурного, житлово-комунального, транспортного, побутового обслуговування та обслуговування у сфері освіти, охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, торгівлі та громадського харчування; забезпечення пільгових умов задоволення потреб у товарах та послугах окремим категоріям громадян, які потребують соціальної підтримки.

Список використаної літератури:

Болотіна Н.Б. Право соціального забезпечення.: Навч. посіб. –К.: Знання, 2005

Сташків Б.І. Юридичні факти в праві про допомоги //Проблеми права: науково практичний збірник. – Вип. 1. – Чернігів: Юрист, 1997

ЗАТВЕРДЖЕНО Указом Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010

СХЕМА
організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади

I. Міністерства:

Міністерство аграрної політики та продовольства України

Міністерство внутрішніх справ України

Міністерство доходів і зборів України

Міністерство екології та природних ресурсів України

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

Міністерство закордонних справ України

Міністерство інфраструктури України

Міністерство культури України

Міністерство молоді та спорту України

Міністерство оборони України

Міністерство освіти і науки України

Міністерство охорони здоров'я України

Міністерство промислової політики України

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

Міністерство соціальної політики України

Міністерство фінансів України

Міністерство юстиції України

Дата добавления: 2015-05-10