Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Колектив і його види

ЛЕКЦІЯ

 

 

Тема: Поняття про виховний колектив, його ознаки, етапи розвитку

 

 

  Викладач: Тимошкова А.С.    

 

 

Розглянуто на засіданні

предметної (циклової) комісії викладачів психолого-педагогічних дисциплін, трудового навчання та образотворчого мистецтва з методиками.

Протокол № __________ від _____________

 

Голова предметної (циклової) комісії

________________________________

 

 

м. Берислав,

2010 р.

Тема лекції: Поняття про виховний колектив, його ознаки, етапи розвитку

Знати: особливість виховного колективу, його ознаки та етапи розвитку, шляхи формування колективу

Вміти: формувати з дитячої групи колектив та особливості роботи з ним

 

Тип лекції: вступна

 

Ключові поняття: колектив

 

 

План

1. Поняття про колектив

2. Функції колективу

3. Етапи розвитку колективу

4. Чинники розвитку колективу

 

Основна література

1. Болдирєв М.І. Класний керівник. – К.: Рад. шк.., 1982

2. Иванов И.П. Методика комунарского воспитание, - М., 1990.,- Гл.4.5

3. Огородников А.А.Содержание и методика воспитательной работы в ГПД: Учебное пособие для учащихся педучилищ. – М.: Просвещение, 1988. – 208с., ст.. 120-131

4. Практична педагогіка виховання /посібник з теорії та методики виховання/. За ред. Красовицького М.Ю., - Київ - Івано-Франківськ, 2000р

Колективсоціальна значима група людей, які об’єднані спільною

метою, узгоджено діють для досягнення мети і мають органи самоврядування.

Його характеризують єдність цілей, високий рівень міжособистісного спілкування, згуртованість, внутрішня дисципліна, специфічні норми співжиття. Він є ланкою, що з’єднує особистість із суспільством. Виховання особистості в колективі є втіленням закономірностей розвитку суспільства, адже в колективних взаєминах створюються умови для соціально – психічного її розвитку. Відокремившись від колективу, людина опиняється в соціально – психологічному вакуумі, що значно ускладнює її розвиток.

Колектив є соціальною системою, яка виконує такі функції:

- організаторську (полягає в об’єднанні особистостей для виконання певних завдань);

- виховну (спрямована на створення оптимальних умов для всебічного виховання, психічного й соціального розвитку особистостей);

- стимулюючу (сприяє формуванню морально – ціннісних стимулів діяльності особистості, регулює поведінку членів колективу, впливає на формування в особистості цілеспрямованості, волі, гуманності, працьовитості, совісності, чесності, гідності тощо).

Універсальне поняття «колектив» охоплює різні його види, до яких належить:

Первинний колектив. Об’єднує людей (школярів), згуртованих у порівняно невелику соціальну групу, учасники якої перебувають у постійних ділових, товариських, побутових стосунках. Ним може бути колектив класу, виробничої бригади на підприємстві, професійної групи в установі, підрозділу у військових частинах та ін. За кількісним складом нараховує 10 -15 осіб. За більшої кількості в ньому відбувається розподіл на мікро колективи. Якщо в соціальній групі менше 7-8 осіб, вона не є колективом у соціально – педагогічному смислі. Це – замкнена група друзів, приятелів.

За якісним складом у колективі має бути приблизно однакова кількість осіб обох статей. Якщо ця вимога загалом витримується у колективах загальноосвітніх закладів, то на виробництві, в системі професійної освіти цього досягти значно складніше, що породжує значні труднощі у розвитку колективу, організації міжособистісних стосунків.

Загально шкільний колектив. Об’єднує усіх учнів і педагогічних працівників загальноосвітнього навчально – виховного закладу. Здебільшого у них перебуває 500 – 600 осіб. У таких колективах усі знають один одного, час від часу збираються разом. У нього теж бажано, щоб була однакова кількість осіб обох статей. Якщо в загальноосвітніх школах, інших навчально – виховних закладах нараховується 1500 – 2500 осіб, то колективу, по суті, немає. Особа в такому соціальному об’єднанні є анонімною, що вкрай негативно впливає на її виховання.

Тимчасовий колектив. Складається з осіб, які належать до постійних колективів для виконання тимчасових завдань, задоволення своїх пізнавальних і соціальних інтересів (танцювальний колектив, хор, туристська група та ін.) Чисельно вони невеликі, згруповані на основі соціальних інтересів.

Виробничий колектив. Це – група професіоналів, об’єднаних для науково – дослідної роботи, виробничої діяльності, охорони порядку, лікування людей тощо.

Сімейний колектив. Його складають члени однієї родини. Склався історично як важливе соціальне утворення суспільства.

Колективи можуть бути однакові й різновікові. У традиціях народної педагогіки – виховання особистості в різновіковому колективі, де старші за віком і соціальним статусом передають свій досвід молодшим, турбуються про їх захист, допомагають долати труднощі. Молодші прагнуть оволодівати соціальним досвідом старших, відчувають відповідальність перед ними.

Сутність, зміст, функції виховного колективу

 

Колектив як людська спільнота, що утворює систему колективістських стосунків, є основним чинником формування громадської сутності особистості, розвитку її індивідуальності. Виховний колектив відзначається розмаїттям видів, форм суспільно корисної праці та спілкування. Його сутність реалізується в різних аспектах.

Економічний аспект передбачає залучення дитини в економічні відносини, активну участь в них, знання економічних проблем. Це забезпечує виховання колективізму, творчого ставлення до праці.

Політичний аспект означає залучення дітей до шкільного самоуправління, політичних кампаній (переписку населення, підготовки до свят, фестивалів), участь у громадському житті.

Соціальний аспект є виявом турботи про розвиток, побудові умови дитини. У її свідомості закладаються прагнення до соціальної справедливості, гуманізму, ініціативності, відповідності, зближення колективних і власних інтересів.

Моральний аспект передбачає розуміння моралі як суспільного явища, усвідомлення суспільної моралі як відповідальність перед іншими людьми, самим собою, колективом. Аналіз стосунків у колективі переконує в необхідності чесної, добросовісної праці, формує основи моральності.

Громадсько – ціннісний аспект переконує, що колектив – це ідейна, ціннісно – орієнтована єдність людей, для яких організаційна структура є засобом досягнення спільних цілей.

Культурно – естетичний аспект виявляється у вільному спілкуванні дітей, що забезпечує їх новими враженнями, знаннями, сприяє підвищенню естетичного рівня їх повсякденних стосунків, естетичної організації всього життя. Художня творчість у колективі є засобом змістового використання вільного часу, розвитку дітей.

Юридичний аспект свідчить, що взаємини в колективі торкаються і правового аспекту життя. Усвідомлення дитиною мотивів моральних та аморальних вчинків, правова освіта, поєднана з практичним засвоєнням дітьми прав а обов’язків – важливий чинник формування правосвідомості.

Психологічний аспект означає, що колектив – організоване соціальне середовище. Цілеспрямованість його діяльності породжує здоровий моральний клімат, мажорний тон у відносинах, добровільну участь у суспільних справах, відчуття потреби у колективному спілкуванні, психологічний сумісності з товаришами.

Організаційний аспект свідчить про інтуїтивне прагнення дітей до об’єднання в певній організації. Педагогічно організована діяльність колективу ставить дітей у ділові стосунки керівництва й підлеглості, взаємо вимогливості та взаємодопомоги.

Індивідуально – особистісний аспект враховує можливість тимчасового відокремлення дитини від колективу, можливість оглянутись навколо, зазирнути в себе, осмислити свої взаємини з оточуючими. Це сприяє самосвідомості, формуванню внутрішнього морального світу особистості.

Педагогічний аспект реалізується через врахування вікових та індивідуальних особливостей дітей, формування суспільно – цінної сутності особистості й яскравої індивідуальності.

Виховний колектив – педагогічно організована система відносин. Він має органи самоврядування й координації, що уповноважені представляти інтереси дітей і суспільства, традицій, громадську думку, об’єднує учнів спільною метою та організацією праці. Він необхідний як середовище взаємодії й ефективного впливу на дітей, формування колективістських якостей, як форма організації життя, що виховуючи впливає на всіх членів колективу й кожного зокрема. Тому організація виховного колективу в школі й класах – першочергове завдання вихователів. Виховні колективи бувають загально шкільними (єдина організація навчально – виховного закладу, що має загальні органи управління життям школи) й первинними (формуються за віковою ознакою. Діють як навчальні групи бригади, загони, гуртки). Первинний колектив також має органи самоврядування, актив, своїх представників у загально шкільних органах. Така структура виховного колективу сприяє врахуванню вікових особливостей та інтересів дітей, налагодженню взаємозв’язків між первинними колективами старших і молодших учнів, різновіковими загонами й групами.

Виховний колектив виконує такі функції:

- залучення дітей до системи суспільних відносин, набуття ними досвіду таких відносин. Колектив акумулює основні риси й вимоги суспільства, передає практичний досвід використання існуючих суспільних відносин;

- організація самостійної діяльності дітей: начальної, трудової, громадської, ігрової. Колективна діяльність сприяє формуванню ділових стосунків (взаємозалежності, відповідальності, контролю, взаємодопомоги, керівництва, підлеглості, вимогливості, дружби, товариськості, симпатії). Чим міцніша організаційно – ділова структура колективу, тим краще умови для створення у нього високоморальної атмосфери;

- формування моральної сутності особистості, її морально – естетичного ставлення до світу й самої себе. Колективістські стосунки сприяють формуванню гуманістичних якостей особистості, колективістської свідомості;

- ефективного педагогічного засобу впливу на особистість, групу дітей. Завдання цього відвідується коригування й регулювання їх поведінки та діяльності. Сформована в колективі громадська думка є дієвим інструментом педагогічного впливу, сила якого залежить від рівня розвитку колективу

 

<== предыдущая лекция | следующая лекция ==>
Лекція № 4. Поняття, особливості, види, класифікація | 
Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 857; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.019 сек.