Держава в політичній системі суспільства

Держава як центральний елемент політичної системи

Це визначається тим, що лише держава:

1) має суверенну владу;

2) є офіційним представником населення;

3) є результатом реалізації національного суверенітету;

4) має механізми реального захисту прав людини;

5) реалізує загально соціальні функції по управлінню суспільством;

6) має спеціальний апарат, що забезпечує реалізацію функцій в суспільстві;

7) є суб'єктом створення та реалізації правових норм;

8) є представником суспільства як всередині країни та і за її межами.

Держава як центральний елемент політичної системи певним чином впливає на діяльність інших суб'єктів політичної влади. Вона:

1) створює умови для функціонування елементів політичної системи;

2) створює нормативні документи, що регулюють процес створення та функціонування елементів політичної системи;

3) визначає можливості та межі впливу елементів політичне системи на процес створення і реалізації політичних рішень;

4) легалізує діяльність елементів в політичній системі шляхом реєстрації їх установчих документів;

5) контролює рівень законності в процесі діяльності елементів політичної системи;

6) надає заходам громадського впливу юридичного значення.

Однак, держава як центральний елемент політичної системи знаходиться під постійним впливом інших суб'єктів суспільних відносин, що і забезпечує умови та створює перешкоди авторитарної діяльності держави в процесі прийняття та реалізації нею політичних рішень.

Елементи політичної системи:

• Беруть участь у формуванні представницьких органів держави.

• Забезпечують реалізацію функцій держави.

• їх представники входять до складу деяких колегіальних органів держави з правом вирішального голосу.

• Приймають рішення нормативного та індивідуального характеру з відома держави.

• Впливають на реальність та ступінь соціальної гарантованості рішень держави.

Таким чином, держава як центральний елемент політичної системи є основним суб'єктом владного впливу на суспільство, що в своїй діяльності є підконтрольною суспільству через спеціальні структури, які ним створюються та є елементами політичної системи суспільства.

Визначення особливостей взаємодії держави та соціальне неоднорідного суспільства передбачає необхідність характеристики взаємодії держави та політичної системи суспільства. Саме завдяки наявності політичної системи, суспільство зменшує можливість авторитарного тиску на населення, оскільки діяльність створених

суспільством структур передбачає участь населення в процесі прийняття та реалізації державне владних рішень.

В юридичній літературі склалося 2 підходи до визначення політичної системи:

1. Теоретичний підхід, характеризує політичну систему як сукупність органів та організацій, що здійснюють владу.

2. Функціональний підхід. Визначає політичну систему як взаємодію таких 3-х структурних елементів як суб'єкти(органи та організації), мету, що складає вплив на політику держави та сукупність норм, що регламентують діяльність суб'єктів в процесі досягнення мети.

Суб'єкта ми полі тичної системи є:

1. Держава, що функціонує шляхом діяльності спеціальних органів.

2. Політичні партії як добровільні об'єднання громадян, що створюються на основі спільності їх інтересів з метою спричинення впливу на політику держави відповідно до програми та статусу.

3. Політичні рухи - добровільні об'єднання громадян, що здійснюють діяльність шляхом проведення масових заходів.

4. Громадські об'єднання - добровільні об'єднання населення, що створюються для реалізації спільних інтересів в економічній, соціальній та політичній сферах.

5. Трудові колективи.

Місце держави в політичній системі суспільства характеризується:

а) визначенням держави як центрального елементу політичної системи;

б) впливом держави на процес функціонування політичної системи; впливом
елементів політичної системи на діяльність держави.

Дата добавления: 2015-05-10