Поняття та види строків у цивільному праві

Представництвобез повноважень абоз перевищенням повноважень

Представництво без повноважень — це той випадок, коли одна особа виступає від імені іншої особи без повноважень або без належних повноважень. Наприклад, особа вважає, що вона представляє інтереси довірителя за довіреністю, але довіреність не має юридичної сили (закінчився строк її дії; довіреність нотаріально не посвідчена в тих випадках, коли за законом таке посвідчення обов'язкове; громадянина, який видав дові­реність, визнано обмежено дієздатним або безвісно відсутнім тощо).

Представник може перевищити надані йому повноваження в кількісному та якісному відношенні. Так, під кількісним пере­вищенням розуміють перевищення числа, ваги речі, розміру плати. Якісне перевищення стосується властивостей предмета угоди, особи контрагента, характеру самої угоди.

За загальним правилом правочини, укладені особами без повноважень або з перевищенням повноважень, юридичних наслідків для довірителя не породжують. У випадках переви­щення повноважень укладена угода дійсна тільки в межах на­даних повноважень. Тобто якщо довіритель довірив особі придбати корову, а довірена особа купила не тільки корову, а й теля, то у довірителя виникає обов'язок прийняти як виконане тільки корову.

Правочин, який укладенено без повноважень або з переви­щенням повноважень, створює, змінює чи припиняє цивільні права та обов'язки лише в тих випадках, коли він схвалений довірителем. Відмова особи в інтересах якої вчинялися дії, схвалити дії фактичного представника за своєю юридичною природою не є угодою, оскільки вона спрямована не на встанов­лення, зміну чи припинення юридичних прав та обов'язків, а навпаки, на те, щоб відповідні правові наслідки не настали.

Глава 11 Строки

Під строком у цивільному праві розуміють проміжок часу, зі спливом якого пов'язана певна дія чи подія, яка має юри­дичні наслідки.

Термін — це певний момент в часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Так, на­приклад, із досягненням 18 років фізична особа стає повністю дієздатною, через рік, якщо невідомо місце перебування особи, заінтересовані особи можуть вимагати визнання її безвісно від­сутньою; по закінченні визначеного строку припиняється дія довіреності тощо.

За правовими наслідками строки поділяються на:

• правовстановлювальні або правостворювальні. Це строки, з
якими пов'язане виникнення правовідносин або окремих прав
та обов'язків;

• правоприпиняючі. Це строки, з перебігом яких законода­
вець пов'язує припинення певних правовідносин, окремих прав
та обов'язків. Так, по закінченні певного часу кредитор втрачає
право звернутися з претензією до поручителя;

• правозмінювальні. По закінченні цих строків припиняють­
ся одні права та обов'язки і виникають інші. Так, якщо особа
загубила річ, то по закінченні визначеного строку вона перестає
бути власником речі, і право власності на цю річ може виникнути
у іншої особи.

За підставами встановлення розрізняють строки:

• законні (тобто строки, встановлені законом чи підзаконним
актом, наприклад, законодавець встановлює шестимісячний
строк для прийняття спадщини);

• судові. Це строки, тривалість яких визначається судом
залежно від обставин конкретної справи і з урахуванням змісту
дій, які повинні виконати сторони;

• договірні. Це строки, які визначаються сторонами самос­
тійно з урахуванням індивідуальних особливостей конкретних
правовідносин. Наприклад, строк дії довіреності, договору
оренди, договору позики тощо.

За ступенем самостійності сторін у встановленні стро­ків вони поділяються на:

• імперативні, тобто такі, що не можна змінити за до­
мовленістю;

• диспозитивні, тобто такі, які хоч і передбачені законом,
але можуть бути змінені за погодженням сторін.

За призначенням розрізняють:

• строки здійснення цивільних прав, тобто строки, протягом
яких власник суб'єктивного права може реалізувати можли­
вості, закладені в суб'єктивному праві;

• строки виконання зобов 'язань;

• строки захисту цивільних прав, тобто строки, протягом
яких сторона може розраховувати на захист свого права в разі
порушення і отримати цей захист.

За способом визначення їх поділяють на строки, визначені:

• календарною датою (строк повернення боргу);

• певним періодом часу (поставка продукції — поквартальна,
щомісячна);

• вказівкою на подію, яка неодмінно має настати (початок
навігації).

За ступенем визначеності строки класифікуються на:

• визначені;

• невизначені, якщо це пов'язано з певною подією, яка
обов'язково настане, або бажанням кредитора (наприклад, строк
повернення боргу "за першою вимогою").

Дата добавления: 2015-05-10