Поняття та види транспортних договорів

Транспортне законодавство

Транспортне законодавство — це сукупність нормативних актів, які визначають основні правові, економічні та органі­заційні засади діяльності транспорту, правовий статус тран­спортних підприємств, їх взаємовідносини з клієнтурою і орга­нами виконавчої влади, умови перевезення, порядок викорис­тання транспортних шляхів сполучення, організацію безпеки руху на транспорті.

Крім законів України від 10 листопада 1994 р. "Про тран­спорт", від 4 липня 1996 р. "Про залізничний транспорт", від 15 травня 1996 р. "Про трубопровідний транспорт", від 5 квітня 2001 р. "Про автомобільний транспорт", основними норматив­ними актами є Повітряний кодекс України; Кодекс торговель­ного мореплавства України; Статут автомобільного транспорту України від 27 червня 1969 p.; Статут залізниць України від 6 квітня 1998 p.; Статут внутрішнього водного транспорту Союзу РСР від 15 жовтня 1955 р.

На кожному виді транспорту затверджені спеціальні правила перевезень — вантажів, пасажирів, пошти, багажу. На окремих видах транспорту затверджені спеціальні правила перевезень, які враховують специфіку об'єктів, що перевозяться (швидко­псувний, небезпечний, негабаритний вантаж, тварини тощо).

Транспорт є однією із найважливіших галузей суспільного виробництва. Особливість цієї галузі полягає в тому, що в процесі діяльності транспорту не створюється нова вартість, оскільки продукція транспорту — це сам процес переміщення вантажів, багажу, пасажирів.

Транспортними договорами є договори із перевезення ванта­жів, пасажирів і багажу, а також інші договори з надання тран­спортних послуг, які пов'язані із перевезенням або спрямовані

на переміщення вантажів іншим способом. Транспортну сис­тему України становлять залізничний, річковий (внутрішньо-водний), морський, автомобільний і повітряний транспорт. Крім цього виділяють особливий різновид транспорту — трубопровід­ний. Природа зобов'язань, які виникають при переміщенні това­рів по трубопроводу, має змішаний характер: тут поєднуються елементи зобов'язань із передачі майна (нафти, газу) і на надання послуг (транспортування, зберігання). Тому до трубопровідного транспорту застосовується особливе законодавство, включаючи правила щодо постачання енергоресурсами.

Транспортні договорі поділяються на основні та допоміжні.

Основні транспортні договори регулюють відносини, які ви­никають між транспортними підприємствами і клієнтурою з приводу предмета перевезення, тобто надання послуг, які стосу­ються безпосередньо перевезення. До основних транспортних договорів належать договори: перевезення вантажів, пасажирів, пошти, багажу, вантажобагажу і буксирування.

Допоміжні договори лише сприяють належному виконанню основного і самостійно існувати не можуть. До допоміжних транспортних договорів відносять договори поштової і вантажної експедиції, на експлуатацію під'їзних шляхів, на подачу і при­бирання вагонів, на очистку вагонів та ін.

Дата добавления: 2015-05-10