Студопедия

КАТЕГОРИИ:


Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748)

Право власності на землю іноземних громадян, іноземних юридичних осіб та іноземних держав




 

На відміну від громадян України, які можуть придбавати земельні ділянки усіх категорій і на різних підставах, іноземних суб'єктів права власності на землю обмежено у придбанні земель за категоріями, виборі місця їх розташування, у меті використання, умовах одержання тощо. Так, відповідно до частини четвертої ст. 22 Земельного кодексу землі сільськогосподарського призначення не можуть передаватись у власність іноземним громадянам, особам без громадянства, іноземним юридичним особам та іноземним державам. Якщо такі землі отримано іноземними громадянами, особами без громадянства, іноземними юридичними особами у спадщину, то згідно з частиною четвертою ст. 81 та частиною третьою ст. 82 Земельного кодексу вони протягом року підлягають відчуженню.

Частиною другою ст. 81 Земельного кодексу визначено, що іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на ділянки за межами населених пунктів, на яких розташовано об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності. Вони можуть придбати лише землі несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також землі за межами населених пунктів, на яких розташовано об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Враховуючи вищевикладене, є три істотні обмеження набуття права земельної власності іноземними громадянами та особами без громадянства, а саме: іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати право власності на земельні ділянки відповідно до частини другої ст. 81 у разі:

• придбання за договорами купівлі-продажу, дарування, міни та іншими цивільно-правовими угодами;

• викупу земельних ділянок, на яких розташовано об'єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності;

• прийняття спадщини.

Обмеження набуття права власності на земельні ділянки передбачено також для іноземних юридичних осіб. Так, згідно з частиною другою ст. 82 Земельного кодексу іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:

• у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;

• за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.

Отже, набуття іноземними юридичними особами права власності на земельні ділянки пов'язано з придбанням або необхідністю розміщення на відповідних землях об'єктів нерухомості. Підстави для набуття земельних ділянок у власність аналогічні підставам, передбаченим для іноземних громадян та осіб без громадянства.

Щодо регламентації права власності на земельні ділянки іноземних держав, то такі держави можуть набувати у власність земельні ділянки для розміщення будівель і споруд дипломатичних представництв та інших, прирівняних до них, організацій відповідно до міжнародних договорів (ст. 85 Земельного кодексу).

Відповідні земельні ділянки передаються іноземним державам з урахуванням міжнародного принципу взаємності, тобто наша держава має надавати їх конкретній іноземній державі на тій самій правовій основі, на якій остання надає ділянки Україні. Водночас у міжнародній практиці трапляються випадки, коли національна держава передає земельну ділянку на більш пільгових умовах, ніж іноземна держава. Така практика не суперечить нормам міжнародного права і розцінюється як акт доброї волі. Проте вона може суперечити вимогам національного законодавства, оскільки іноземний суб'єкт права власності на землю та іноземна держава не можуть мати у національній державі більший обсяг прав, ніж це передбачено для національних суб'єктів права власності на землю і національної держави в іноземній.

Крім того, продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави, іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України (ст. 129 Земельного кодексу).

Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності територіальних громад, іноземним державам та іноземним юридичним особам здійснюється відповідними радами за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Продаж земельних ділянок, що перебувають у власності держави та територіальних громад, іноземним юридичним особам допускається за умови реєстрації іноземною юридичною особою постійного представництва з правом ведення господарської діяльності на території України*.





Поделиться с друзьями:


Дата добавления: 2015-05-10; Просмотров: 9289; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы!


Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет



studopedia.su - Студопедия (2013 - 2024) год. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав! Последнее добавление




Генерация страницы за: 0.007 сек.