Поняття та особливості правового режиму земель с/г призначення

Призначена Гл. 7 ЗК.

Землями с/г призначення визнаються землі, надані до потреб с/господ-ва абр призначені для цих цілей. Під правовим режимом земель розуміють встановлений правовими нормами порядок та умови використання за цільовим призначенням земель усіх категорій і форм і форм власності на землю. Забезпечення прав власників землі і землекористувачів, здійснення державного управління земельними ресурсами, контролю за раціональним використанням землі додержанням зем. законодавства. Ведення зем кадастру, проведення землеустрою, моніторингу землі, справляння плати за землю і застосування юр. відповідальності за порушення зем зак-ва.

У складі земель України землі с/г призначення поставлені на перше місце.

До складу земель с/г призначення відносяться землі:

1) передані у власність або надані у користування для потреб с/г;(до них відносяться:землі, надані громадянам або юр. особам увласність або у постійне чи тимчасове користування)

2) призначені для цілей с/г.(переважно землі запасу, які не передані у власність або не надані у користування для потреб с/г).

До земель, призначених для цілей с/г відн-ся:

1) с/г землі, які надаються у тимчасове користування для видобування корисних копалин;

2) деградовані с/г угіддя, які перебувають у тимчасовій консервації і до яких здійснюються заходи щодо відновлення родючості грунтів;

3) інші с/г землі, що тимчасово не використовуються.

За видами угідь землі с/г призначення поділяються на ріллю, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження.

За конкретними цілями використання землі с/г призначення поділяються на землі:

А) для ведення особистого підсобного госп-ва

Б)для ведення товарного с/г виробництва;

В)для дослідних і навч. цілей;

Г)для ведення підсобного госп-ва нес/г підприємствами;

Віднесення землі с/г призначення до того чи іншог виду позначається їх правовим режимом, на суб’єктному складі власників чи землекористувачів, на розмірі зд, на порядку розгляду зем спорів, на розмірі плати за землю та ін.

Так, суб’єктами права приватної власності на землі с/г призначення можуть бути лише громадяни У. (ст.. 6 ЗК). Для ведення особистого підсобного господарства громадянам можуть передаватись у приватну власність зд розміром не більше 0,6 га (ст.. 56 ЗК). Додатково їм можуть надаватись зд у користування (але не більше 1 га). Збільшення розмірів зд до 2 га може провадитись за погодженням з обласною радою.

Розмір зд, що передаються у власність для садівництва, не повинен перевищувати 0,12 га (ст.. 57 ЗК). Для городництва, сінокосіння і випасання худоби зд надаються лише у користування (ст.. 59 ЗК). У залежності від якості зд визначається розмір плати за землю.

Дата добавления: 2015-05-10