Варіант № 7

1. Княгиня Ольга.

2. Скасування кріпацтва 1861 р., історичне значення.

3. Проголошення ЗУНР, її політика.

1. Княгиня Ольга. Зародки християнства.

Після загибелі Ігоря очолила державу Ольга((945-964 pp.), його дружина. Вона жорстоко помстилася за смерть свого чоловіка. Для зміцнення держави провела цілий ряд реформ.

У 946 р. за наказом Ольги винищується знать, спалюється столиця, скасовується правління місцевої династії Мала, котрий загинув чи був страчений. Деревлянська земля підпорядковується безпосередньо великій княгині. Налякані її рішучістю й жорстокістю, володарі місцевих княжінь не сміли виявити непокори.

У 947 р. Ольга здійснила мудрий крок, реформувавши систему збору данини. Були встановлені норми податків і повинностей - устави, уроки, оброки, а також новий порядок їх стягнення. Представники княгині збирали їх в адміністративно-господарських осередках -погостах. Останні ставали опорними пунктами верховної влади на місцях, де її представники виконували також адміністративні й судові функції.

Велика княгиня вжила заходів і для поповнення скарбниці добуванням хутра, полюванням на певних територіях, де встановлювалися знаки князівської власності. Ними ж позначалися й бортні дерева, звідки для держави брали мед і віск, які разом із хутром становили важливий товар для торгівлі з іншими країнами.

Реформи Ольги відіграли важливу роль у підпорядкуванні племінних княжінь безпосередньо владі великих руських князів і включенні їх теренів до територіальних меж Руської держави. Вони також започаткували нові принципи збирання податків.

2Скасування кріпацтва 1861 р., історичне значення Невдача Російської імперії у Кримській війні поставила перед владою завдання звернути увагу на селянське питання. У 1857 р. по українських губерніях створювалися комітети по підготовці реформи, щодо звільнення селян з кріпосницької залежності. 19 лютого 1861 року цар Олександр ІІ проголосив свій маніфест про скасування кріпацтва.

Згідно з реформою 1861 року: скасовувалася особиста залежність селянина від поміщика; землю селяни мали право купляти (протягом 49 років); селяни одержали право одружуватися без дозволу поміщика, укладати угоди, вільно торгувати, переходити на іншу роботу, йти вчитися, вступати на службу. Маючи підтримку держави та користуючись відсутністю земельного розмежування до реформи, поміщики Російської імперії не тільки захопили найкращі землі, а й відрізали у селян чимало їхньої: від 14% у Херсонській губернії до 37% у Катеринославській. Тому після реформи 220 тис. українських селян залишилися безземельними, майже 100 тис. мали наділ до однієї десятини і 1600 тис. — від однієї до трьох десятин. Загалом у пореформений період майже 94% селянських господарств володіли наділами до 5 десятин, що не давало змоги ефективно вести господарство. До того ж внаслідок реформи українські селяни втратили 1 млн. десятин, тобто понад 15% загальної площі земель, які раніше перебували в їхньому користуванні. Реформа проводилася за рахунок селян, які мусили сплатити поміщикам викуп. Формально цей викуп призначався за землю, а за суттю він був компенсацією за скасування феодальних повинностей. Оскільки селяни не могли одразу сплатити всю суму сплатилачувати поміщикам викупні платежі а селяни мали 49 років

Реформа не вирішила селянського питання хоч селяни були вільні але залишалися без землі, але дала особисту волю селянам.

Дата добавления: 2015-05-07