Облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, за місцем їх роботи та місцем проживання

Кожна сім’я може перебувати на квартирному обліку за місцем роботи одного з членів сім’ї (за їх вибором) та у виконавчому органі відповідної ради за місцем проживання, де ведення квартирного об­ліку покладається на відділи з обліку і розподілу жилої площі, а там, де таких відділів нема, — на призначених службових осіб.

На квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліп­шення житлових умов, постійно проживають і прописані у даному населеному пункті. Виконавчі органи обласних, Київської і Севасто­польської міських рад разом з радами профспілок можуть установ­лювати тривалість часу постійного проживання громадян у даному населеному пункті, необхідну для взяття на квартирний облік. При визначенні потреби громадян у поліпшенні житлових умов беруться до розрахунку члени їх сімей, які прожили і прописані у відповідно­му населеному пункті не менше встановленого строку (крім по­дружжя, неповнолітніх дітей і непрацездатних батьків).

Умова про прописку не поширюється на громадян, тимчасово відсутніх у даному населеному пункті, якщо за ними за законом збе­рігається жиле приміщення. Громадяни, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, беруться на квартир­ний облік за наявності підстав незалежно від тривалості проживан­ня у даному населеному пункті.

Працівники, пов’язані за родом занять з постійним пересуван­ням, беруться на квартирний облік у тому населеному пункті, в яко­му вони прописані у встановленому порядку.

З дозволу виконавчого органу обласної ради і ради профспілок підприємства, установи й організації можуть брати на квартирний облік своїх працівників, які проживають не в тому населеному пунк­ті, в якому розташоване відповідне підприємство, установа, органі­зація, але в межах одного району; а великі будови й підприємства, що будуються, розташовані в малих населених пунктах, — своїх працівників, які проживають в інших населених пунктах області.

Виконавчий орган міської ради вправі дозволити підприємству, установі, організації брати на квартирний облік громадян, які про­живають у приміській зоні та пропрацювали на даному підприєм­стві, в установі, організації не менше як десять років.

Громадяни, які працюють у приміській зоні, а проживають у міс­ті, беруться на квартирний облік за місцем роботи нарівні з іншими працівниками відповідного підприємства, установи, організації. По­треба громадян у поліпшенні житлових умов визначається за місцем їх проживання.

Облік громадян, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, що мають житловий фонд і ведуть житлове будівницт­во або беруть пайову участь у житловому будівництві, здійснюється за місцем роботи, а за їх бажанням — ще й у виконавчому органі ради за місцем проживання. Громадяни можуть бути взяті на облік і не за місцем їх проживання.

Квартирний облік ведеться в цілому по підприємству, установі, організації. У виробничих об’єднаннях облік може здійснюватися по структурних одиницях. З дозволу підприємств і організацій їхні структурні підрозділи, розташовані в іншому населеному пункті, мо­жуть самостійно здійснювати облік своїх працівників і надавати їм жилі приміщення.

Перелік підприємств, установ, організацій, а також їхніх відпо­відних структурних підрозділів, що здійснюють облік, затверджу­ється спільним рішенням виконавчого органу місцевої ради і ради профспілок. Цей перелік уточнюється в міру необхідності. Підпри­ємства, установи, організації, що не здійснюють квартирний облік, ведуть контрольні списки своїх працівників, які перебувають на об­ліку у виконавчому органі місцевої ради.

Відповідно до статей 36 і 42 Житлового Кодексу підприємства, що мають відом­чий житловий фонд, беруть на облік (і надають жилі приміщення) у передбачених законодавством випадках, крім своїх працівників та­кож працівників медичних, культурно-освітніх, торговельних та ін­ших установ і організацій, які безпосередньо обслуговують трудовий колектив. Взяття на облік як таких, що потребують поліпшення житлових умов, інших осіб і надання їм жилих приміщень з відом­чого житлового фонду не відповідає законодавству. Черговість на­дання жилих приміщень згідно зі ст. 43 Житлового Кодексу визначається часом взяття на квартирний облік. У тих випадках, коли громадянин із за­гальної черги за його заявою береться на пільгову чергу, черговість визначається з часу взяття на пільгову, а не на загальну чергу (крім випадків, коли його помилково включили в загальну чи пільгову чергу).

Громадяни, які залишили роботу на підприємствах, в установах,! організаціях, що здійснюють квартирний облік, у зв’язку з виходом на пенсію, беруться на облік нарівні з робітниками та службовцями даного підприємства, установи, організації. У такому самому поряд­ку беруться на облік працівники медичних, культурно-освітніх, тор­говельних та інших установ і організацій, які безпосередньо обслу­говують трудовий колектив відповідного підприємства, організації.

Час прийняття на квартирний облік. Громадяни беруться на квартирний облік за місцем проживання рішенням виконавчого органу відповідної ради. За місцем роботи громадяни беруться на квар­тирний облік спільним рішенням власника чи уповноваженого ним органу й відповідного профспілкового комітету.

Порядок ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов

Прізвища взятих на квартирний облік громадян вносяться до книги обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилих при­міщень.

Із числа вказаних громадян складаються списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень. Списки громадян, взятих на квартирний облік, та окремі списки осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, обов’язково оприлюднюються.

На кожного громадянина (сім’ю), взятого на квартирний облік, заводиться облікова справа з необхідними документами. Їй надаєть­ся номер, відповідний номеру у книзі обліку осіб, які перебувають у черзі на одержання жилого приміщення.

Облікові справи є документами суворої звітності. Вони зберіга­ються за місцем квартирного обліку громадян, а після надання їм жилих приміщень — у виконавчому органі місцевої ради, який ви­дав ордер на вселення. Облікові справи зберігаються протягом п’яти років після одержання громадянами жилих приміщень або зняття їх з квартирного обліку.

Виконавчі органи місцевих рад, підприємства, установи, органі­зації щороку повинні проводити перереєстрацію громадян, що пере­бувають на квартирному обліку, в ході якої перевіряються їхні облі­кові дані. Виявлені зміни вносяться до облікової справи громадян і книги обліку осіб. Зміни з питань, що належать до компетенції ви­конавчого органу місцевої ради, власника підприємства, установи, організації і профспілкового комітету, вносять після прийняття рі­шень цими органами. Про внесення змін заінтересовані особи пові­домляються письмово. На жаль, законодавством не передбачена від­повідальність за порушення строків перереєстрації громадян, які пе­ребувають на квартирному обліку. У разі, коли винною стороною є громадянин (в якого уповноважений державний орган вимагав здійснити певні дії, а він їх не здійснив), то це є підставою для знят­тя його з квартирного обліку. Якщо винною стороною є уповноваже­ний державний орган чи адміністрація підприємства, то перереєст­рація провадиться за останній рік, коли виявилась необхідність з’ясування юридичного факту для виявлення тих, хто потребує по­ліпшення житлових умов.

Підстави зняття з квартирного обліку громадян

Громадяни знімаються з квартирного обліку у випадку:

1) поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення;

2) виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту;

3) припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи;

4) засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання чи вислання;

5) подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік;

6) неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік.

Громадяни, які штучно погіршили свої житлові умови шляхом обміну займаного жилого приміщення, його псування або руйнуван­ня, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживан­ня жилого будинку (частини будинку), квартири, не беруться на квартирний облік протягом п'яти років з моменту погіршення жит­лових умов. Кількість мешканців у нового наймача може збільшити­ся після укладення шлюбу, народження чи прописки дітей, підсе-лення батьків. Це не вважається протиправним погіршенням житло­вих умов.

Громадяни виключаються із списків осіб, які користуються пра­вом першочергового одержання жилих приміщень, якщо вони необ­грунтоване потрапили до них або втратили своє законне в цьому право. Знімаються з квартирного обліку особи, якщо підставою для прийняття їх на облік були відомості, що не відповідали дійсності (не будь-які відомості, а лише такі, що стосуються суттєвих обста­вин справи і були суттєвими при прийнятті на облік). Наприклад, кількість членів сім’ї, життєвий рівень, стан здоров’я, термін прожи­вання за адресою. При цьому до уваги не береться, з чиєї вини це сталося. Підставою зняття з обліку є також випадки, коли громадя­нин був прийнятий на облік внаслідок неправомірних дій посадової особи.

Зняття з квартирного обліку можливе тільки у випадках, прямо передбачених законом.

Зняття з квартирного обліку та виключення із списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, покладено на органи, які винесли або затвердили рішення про взят­тя громадянина на облік (включення до вказаного списку).

При розгляді цих питань на засідання відповідних органів запрошуються заінтересовані особи. Про зняття з обліку (виключення зі списку) громадяни у 15-денний строк повідомляються у письмовій формі із зазначенням підстав зняття з обліку (виключення із списку).

У разі смерті громадянина, який перебував на квартирному об­ліку, за членами його сім’ї зберігається право подальшого перебу­вання на обліку. Таке саме право зберігається за членами сімєї гро­мадянина, який перебував на обліку у виконавчому органі місцевої ради і був знятий з обліку з підстав, зазначених вище.

Не знімаються з обліку громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, народні депутати України, що перейшли на постій­ну роботу у Верховну Раду України, і члени їхніх сімей за місцем попередньої роботи чи постійного проживання.

При розірванні шлюбу між особами, які працюють на одному підприємстві, в установі, організації і перебувають на квартирному обліку за місцем роботи, облікова справа відповідно розділяється і за колишнім подружжям зберігається право перебування на обліку за місцем роботи. Якщо колишнє подружжя заявника не працює на тому самому підприємстві, в установі, організації, воно переводить­ся на облік за місцем своєї роботи, а якщо там не ведеться облік, — до виконавчого органу ради за місцем проживання.

У разі припинення трудових відносин з підприємством, устано­вою чи організацією громадянина, який перебував на квартирному обліку за місцем роботи, а також у разі тимчасового виїзду на робо­ту в іншу місцевість (якщо за тим, хто виїхав, зберігається жиле приміщення), він переводиться на облік до виконавчого органу від­повідної ради за місцем проживання.

Право громадянина перебувати на квартирному обліку за місцем попередньої роботи зберігається у випадку:

1) виходу на пенсію;

2) призову на строкову військову службу або направлення на

альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на дійсну військову службу на строк до трьох років;

3) направлення підприємством, організацією на навчання;

4) якщо на тому самому підприємстві, в установі, організації працює член його сім’ї, який перебуває разом з ним на обліку. Час перебування даної сім’ї на обліку зберігається у межах часу роботи на даному підприємстві, в установі, організації цього члена сім’ї. Законодавством можуть бути передбачені й інші випадки. У разі переводу на облік до виконавчого органу місцевої ради за громадянами зберігається попередній термін перебування на квар­тирному обліку та у списках осіб, які користуються правом першо­ чергового одержання жилих приміщень, у межах часу їх роботи на даному підприємстві, в установі, організації або часу проживання в даному населеному пункті.

Облікові справи громадян передаються до виконавчого органу відповідної ради із збереженням попереднього часу перебування на квартирному обліку та у списках осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, у разі ліквідації квартир­ного обліку за місцем роботи або переїзду з одного району міста до іншого.

Громадяни, які перебували на квартирному обліку за місцем ро­боти і перейшли на інше підприємство, в установу, організацію у то­му самому населеному пункті, беруться на облік за новим місцем роботи, а якщо там не ведеться облік, то у виконавчому органі від­повідної ради за місцем проживання, із збереженням попереднього терміну перебування на обліку та у списках осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, у випадку:

1) переведення на інше підприємство, в установу, організацію за розпорядженням вищестоящих органів або переходу на виборну по­саду;

2) звільнення у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників;

3) звільнення у зв’язку зі станом здоров’я, що перешкоджає продовженню даної роботи або

4) звільнення у зв’язку з неявкою на роботу внаслідок тривалої тимчасової непрацездатності.

Ці правила застосовуються також у випадках, коли громадяни працювали на підприємствах, в установах, організаціях, що не ве­дуть квартирний облік, і перебували на обліку у виконавчому органі місцевої ради, а потім перейшли на роботу в тому самому населено­му пункті на підприємства, в установи, організації, що ведуть квар­тирний облік, і висловили бажання перейти на облік за місцем ро­боти. Ці громадяни можуть бути знову взяті на облік у виконавчому органі місцевої ради у загальному порядку.

Дата добавления: 2015-05-10