КАТЕГОРИИ: Архитектура-(3434)Астрономия-(809)Биология-(7483)Биотехнологии-(1457)Военное дело-(14632)Высокие технологии-(1363)География-(913)Геология-(1438)Государство-(451)Демография-(1065)Дом-(47672)Журналистика и СМИ-(912)Изобретательство-(14524)Иностранные языки-(4268)Информатика-(17799)Искусство-(1338)История-(13644)Компьютеры-(11121)Косметика-(55)Кулинария-(373)Культура-(8427)Лингвистика-(374)Литература-(1642)Маркетинг-(23702)Математика-(16968)Машиностроение-(1700)Медицина-(12668)Менеджмент-(24684)Механика-(15423)Науковедение-(506)Образование-(11852)Охрана труда-(3308)Педагогика-(5571)Полиграфия-(1312)Политика-(7869)Право-(5454)Приборостроение-(1369)Программирование-(2801)Производство-(97182)Промышленность-(8706)Психология-(18388)Религия-(3217)Связь-(10668)Сельское хозяйство-(299)Социология-(6455)Спорт-(42831)Строительство-(4793)Торговля-(5050)Транспорт-(2929)Туризм-(1568)Физика-(3942)Философия-(17015)Финансы-(26596)Химия-(22929)Экология-(12095)Экономика-(9961)Электроника-(8441)Электротехника-(4623)Энергетика-(12629)Юриспруденция-(1492)Ядерная техника-(1748) |
Основные законы и компоненты гемодинамики
Завдання для самоконтролю. Визначення поняття Сепсис (від грецького sepsis - гниття) - синонім понять «зараження крові», «генерализованая гнійна інфекція» - здавна вважається одним із самих небезпечних і грізних ускладнень хірургічної раневой інфекції. А.Завдання для самоконтролю (тестові завдання) 1. Хворий 40 років був прооперований з приводу флегмони поперекової ділянки. У нього знову різко підвищилась температура тіла до 380 С, з’явились явища інтоксикації, зросла кількість лейкоцитів в крові. В рані, яка майже очистилась від некротичних тканин і виповнювалась грануляціями з’явились гнилісні виділення, грануляції стали блідими. Яке ускладнення виникло у даного хворого? -*Сепсис - Гнилісна флегмона - Бешихове запалення - Алергічна реакція - Ерізіпелоїд
2. У хворої Н, 35 років, на 5 добу після оперативного втручання з приводу гнійного парапроктиту загальний стан погіршився: зросла температура тіла до 400С, частота пульсу 100 уд/хв, частота дихання 23/хв., АТ 90/50 мм рт.ст. В аналізі крові к-ть лейкоцитів 18х109/л, к-ть паличкоядерних – 16\%. Місцево: прогресують некротичні зміни тканин. Про яке ускладнення слід поміркувати? - *Сепсис - Нагноювання рани - Газова гангрена - Тазовий перитоніт - Флегмона тазової клітковини
3. Хворий К., 37 р., отримав опік 60% поверхні тіла, опікова хвороба в стадії септикотоксемії, температура тіла до 39°С, загальна слабкість, важкість дихання, загострення рис обличчя. АТ=90\50 мм рт ст., Пульс – 98 уд. на 1 хв. Про яке ускладнення слід подумати? -*Сепсис - Пневмонія - Бешиха - Лімфангоіт - Анаеробна инфекція
4 У хворого Н., 47 р. на восьмий день після операції з приводу панкреонекрозу, перітоніту з’явилось підвищення температури тіла до 39°С, анемія, лейкоцитоз, гіпопротеінемія, спленомегалія, токсична енцефалопатія. Яке ускладнення має розвиток у цій ситуації?
-*Загальна гнійна інфекція [сепсіс]. - Гостра печінкова недостатність. - Гостра ниркова недостатність - Гострий менінгіт - Внутрибрюшинна кровотеча
5. У хворої К., 29 р. після операції з приводу флегмонозного маститу на протязі трьох днів залишається високою температура тіла [ на рівні 39-40°С], відмічається озноб, Слабість, прливний піт, тахикардія >90 уд. в хв., частота дихання >20 в хв., гемоглобін 86 г/л кількість лейкоцитів 18*109/л, кількість палочкоядерних нейтрофилів 24\%, ШОЕ-34 мм/г. Має місто лімфангіт та регіонарний лімфаденіт на боці ураження. Як характеризувати стан хворої?
-*Загальна гнійна інфекція [сепсис]. - Гостра ниркова недостатність. - Гостра печінкова недостатність. - Інтоксикаційна енцефалопатія. - ДВЗ - синдром 6. Хворий Г. 31 року оперований з приводу флегмони голені. В Післяопераційному періоді стан хворого погіршився – температура тіла підвищилась до 39,0 С, частота дихальних рухів 25 в хвилину. При аускультації в легенях різнокаліберні хрипи. Турбують болі в рані, слабість, головокружіння. Частота серцевих скорочень – 102 в хвилину. В аналізі крові близько 10\% незрілих лейкоцитів. Чим визване погіршення стану хворого? -*Развитием сепсиса. - Развитием дыхательной недостаточности. - Развитием сердечно-сосудистой недостаточности. - Прогрессированием воспаления в ране - Пневмонией.
7. У хворої С. 37 років на 10 день після розкриття флегмони лівого стегна різко погіршився загальний стан. З’явилася жовтяниця склер та шкіри, прогресуюча анемія зі зсувом лейкоцитарної формули вліво. Репаративні і регенеративні процеси в рані сповільнені. Дослідження крові на бактеремію від’ємні. Яке ускладнення виникло у хворої?
-*Септичний шок - Блискавичний сепсис - Септикопіємія - Хронічний сепсис - септицимія
8 Хвора Б., 32 р., поступила в стаціонар зі скаргами на підвищення температури тіла до 38,50С, біль в дрібних суглобах кисті, схуднення, випадіння волосся виникнення синців на шкірі спонтанно або при невеликих травмах. ЗАК: Нв – 92 г/л, ретикулоцити – 38\%, Л-2,9*109/л, тромбоцити – 90*109/л, ШЗЕ – 40 мм/год. Ro ОГК – невелика кількість рідини в правій плевральній порожнині. Найвірогідніший діагноз? -*Системний червоний вовчак. - Гострий лейкоз - Сепсис - Ревматоїдний артрит - Апластична анемія
9. У хворого після операції з приводу остеомієліта правого стегна, ускладненого Міжм'язовою флегмоною перебіг захворювання ускладнився розвитком сепсису. Терміново проведене лікування первинного вогнища: ревізія рани, обробка її протеолітичними ферментами, видалення некротичних тканин, рана щільно ушита, проведена гіпербарична оксигенація. Які дії цього лікування первинного вогнища виконані неправильно? -*Ушивання рани - Хірургічна обробка рани - Використання протеолітичних ферментів - Гіпербарична оксигенація - Видалення некротичних тканин
10. В приймальне відділення поступила хвора зі скаргами на біль і наявність ущільнення в лівій сідниці, високу температуру тіла, які виникли через 8 діб після внутрішньом’язової ін’єкції. Про яке захворювання Ви можете перш за все подумати? -*Післяін’єкційний абсцесс - Фурункул - Карбункул - Бешиха - Гематома .
11. У хворої 60 років, яка страждає на цукровий діабет, на протязі тижня спостерігається висока гарячка з ознобами. Тиждень тому прооперована з приводу післяінєкційного абсцесу; виділень з рани немає. Запідозрено сепсис. Яке лабораторне обстеження необхідно провести в цьому випадку? -*Бактеріологічне дослідження крові тричі на протязі 45 хв. До призначення антибіотиків та бактеріоскопія крові - Бактеріологічне дослідження крові щоденно на протязі трьох днів - Бактеріологічне дослідження крові на протязі тижня - Бактеріологічне дослідження крові та реакція Відаля - Бактеріологічне дослідження крові та визначення антитіл за допомогою ІФА
12. У хворого 31 року через 3 місяці після розкриття під місцевим знеболенням гострого підшкірного парапроктиту знову з’явились клінічні прояви ішіоректального парапроктиту. Які з перечислених хірургічних втручань могли попередити рецидив парапроктиту?
-* Розкрити гнійник під загальним знеболенням з ліквідацією його внутрішнього отвору. - Розкрити гнійник під загальним знеболенням. - Розкрити гнійник і широко дренувати його порожнину. - Розкрити гнійник і налагодити активну аспірацію гною. - Застосувати пункційний метод лікування гнійника. Б.Ситуаційні задачі для самоконтролю: 1. Хворий, 22 років, ін’єкційний наркоман, звернувся до дільничного терапевта зі скаргами на лихоманку протягом 11 діб, задишку, малопродуктивний кашель, загальну слабкість, швидку втомлюваність, відсутність апетиту. Об`єктивно: стан важкий. Пульс – 110/хв. ЧД – 30/хв. АТ – 110/60 мм рт. ст. Над легенями – легеневий звук, жорстке везикулярне дихання. Серцеві тони послаблені, акцент ІІ тону над легеневою артерією, над основою груднини – систолічний шум, помірна тахікардія. Помірне збільшення селезінки і пахових лімфовузлів зліва. Рентгенологічно: розширення правих відділів серця, в легенях – дрібновогнищева дисемінація. В крові: еритроцити 2,9*1012/л, Hb 98 г/л, тромбоцити 130*109/л, лейкоцити 12,5*109/л, Е-1\%, мієлоцити-2\%. Ю-4\%, П-14\%, С-65\%, Л-11\%, М-3\%, ШОЕ 65 мм/год. Який найбільш вірогідний діагноз у хворого?
*Сепсис
2. Хвора 65 років скаржиться на біль в прямій кишці, який відмічає 6 діб. Оглянута прок-тологом, діагностована хронічна анальна тріщина з інфільтратом. Рекомендовано консервативне лікування: антибіотики, компрес на анальну ділянку, свічки. Через 2 доби оглянута повторно – інфільтрат збіль-шився, з’явилась флюктуація та крепітація. Діагностовано гострий анаеробний пара-проктит. Хворій необхідно провести:
*Розкриття гнояка під в/в знеболенням в ургентному порядку
Лiтература: 1. Трещинский А.И., Саенко В.Ф. Сепсис и антибактериальная терапия. Сборник статей и рефератов // К.: Норапринт, 1997. - 144 с. 2. Возіанов О.Ф., Пасечніков С.П., Андреєв А.О. Проблеми антибактеріальної терапії грам-негативного сепсису // Урологія, №4, 1998. -С. 39-45.
3. Белобродов В.Б. Сепсис // Москва, 2000. -13 с. 4. Гельфанд Б.Р. Антибактериальная терапия при отдельньїх формах абдоминальной хирургической инфекции // Соnsilicum medicum, приложение "Хирургия" - Меdіа Меdіса, 2000. - С. 3-6. 5. Тюрин В.П., Тихонов Ю.Г. Антибактериальная терапия инфекционного эндокардита // Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия, №2, т. 2, 2000. - С. 31 -40. 6. Рекомендации Американского общества инфекционнных болезней. Приложение "Микозы" - Практические рекомендации по лечению системного кандидоза // Медицина світу, 2002 - С. 12-30. 7. Гельфанд Б.Р., Гологорский В.А. Гельфанд Е.Б. Кандидозная инфекция в хирургии и интенсивной терапии // Инфекции и антимикробная терапия, №1, т. 2., 2000. - С. 24-30. 8. Мальцев Л.А., Усенко Л.В., Мосенцев Н.Ф. // Сепсис // Днепропетровск, 2004 -158 с. 9. Зарцкого Я.Л. // Хирургическая Инфекция // Киев, 2009-295с. 10.Саенко В.Ф., Десятерик В.Н., Перцева Т.А., Кривицкий Ю.М., Шаповалюк В.В. // Сепсис и нозокомиальная инфекция // Кривой Рог, 2002 -225 с. 11.Катерина Дж.М., Кахан С. Медицина неотложных состояний. -М.:МЕДпресс-информ, 2005.-336с. 12.Руководство по скорой медицинской помощи/ Под ред. Верткина А.Л., Хубутий М.Ш. - М.: ГОЗТАР-Медиа, 2006. - 784с. 13. Бунин К.В. Неотложная терапия при инфекционных болезнях. – Спб., 1983 14. Возианова Ж.И. Инфекционные и паразитарные болезни. В 3-х томах – К., 2002 15. Грачева Н.М. клиническая химиотерапия инфекционных болезней. – Спб., 1991 16. Чайцев В.Г. Неотложные состояния при основных инфекциях. – Спб., 1982 17. Черкасский Б.Л. Инфекционные и паразитарные болезни: справочник эпидемиолога. – М., 1994 18. Чернов Б. Фармакотерапия неотложных состояний: справочник/пер. с англ. – М., 1999 19. Шувалова Е.П. Ошибки в диагностике инфекционных болезней. – Спб., 1985 20. Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д., 2001. 21. Войно-Ясенецкий В.Ф. Очерки гнойной хирургии – М, - Спб.: ЗАО «Издательство БИНОМ» 2000 – 704с, ил.
Функция сосудов состоит в регуляции объема периферического русла, его соответствия с объемом циркулирующей крови, обеспечении постоянного и адекватного кровоснабжения органов и тканей. Достигается это за счет свойств сосудов: эластичности стенок, поддержания тонуса, проницаемости стенок. Эти свойства характерны почти для всех сосудов, но в отдельных участках сосудистой системы выражены они по-разному, может преобладать одно из свойств.
Дата добавления: 2015-05-07; Просмотров: 391; Нарушение авторских прав?; Мы поможем в написании вашей работы! Нам важно ваше мнение! Был ли полезен опубликованный материал? Да | Нет |