Лекція 5. Державно-правовий устрій України в складі Російської та Австрійської імперіїй– 2 год

Криза й розклад феодально-кріпосницької системи. Зародження капіталістичних відносин.

Суспільний лад першої половини XIX ст. Дворянство. Національний склад дворянства. Духовенство. Міське населення: Міщани цехові і робочі люди. Селянство. Державні селяни. Поміщицькі (кріпосницькі) селяни. Інвентарна реформа (1847-1848). Зміни в суспільних відносинах другої половини XIX ст. Особливості проведення селянської реформи (1861) в Україні. Перетворення поміщицьких селян на “ сільських обивателів ”. Поширення селянської реформи на державних селян. Розвиток буржуазії Правове становище фабрично-заводських робітників.

Політичний лад. Росія як абсолютна й парламентська монархія. Органи центральної влади й управління. Імператор. Державна рада. Державна дума. Поширення на Україну загальноросійської системи управління. Адміністративно ‑ територіальний поділ українських земель у Російській імперії кінця XVІІІ – XІX ст. Намісництва. Губернії. Генерал-губернаторства. Повіти. Волості. Стани. Система органів самодержавного управління Україною. Губернське правління. Кримінальна цивільна й казенна палати. Верхній земський суд. Верхня розправа. Губернський магістрат. Губернський прокурор і губернський фіскал. Губернські комітети й комісії. Утворення повітових органів управління. Повітовий суд. Нижній земський суд. Нижня розправа. Дворянська опіка. Повітове казначейство. Повітові зібрання дворян та їх предводителі. Городовий магістрат. Правління городничого. Становий пристав. Система органів самодержавного правління в Україні у другій половині XIX ст. “ Положенням про заходи до охорони державного порядку і громадського спокою” (1881). Посилення царизмом національного гніту. Валуєвський циркуляр (1863) та Емський акт (1876).

Поліція в структурі державного механізму. Поліцейська держава як особлива форма організації публічної політичної влади в Росії. Функції, напрямки діяльності та кадрове забезпечення поліції. Органи політичної поліції. Поліцейська реформа (1862). Реорганізація тюремної системи та армії.

Судова система. Особливості судової системи в Україні першої пол. XIX ст. Судова реформа (1864) та особливості проведення її в Україні. Суди мирові та окружні та їх компетенція.

Органи самовлядування. Земська (1864) і міська реформи (1870) та особливості їх проведення в Україні.

Джерела права в Україні XIX ст. Кодифікація українського права початку XIX ст. “ Зібрання малоросійських прав ”. Литовський Статут видання 1811 р. “ Звід місцевих законів західних губерній ”. Скасування дії норм магдебурського права і Литовського Статуту та поширення на Лівобережну та Правобережну Україну “ Зводу законів Російської імперії ” “ Уложення про покарання кримінальні та виправні ” (1845). Основні риси кримінального і цивільного права в Україні першої половини XIX ст. Особливості правового регулювання цивільних відносин у Полтавській і Чернігівській губерніях (перша половина ХІХ століття). Розвиток права в другій половині XIX століття. Фабричне законодавство. Адміністративне законодавство. Посилення каральної політики царизму в Україні. Нові редакції Уложення про покарання кримінальні та виправні від (1866, 1885). Судові статути (1864) і специфіка їх запровадження в Україні. Основні риси цивільного й кримінального процесу за Судовими Статутами.

Державно-правовий устрій України в складі Австро-Угорської імперії

Загарбання Галичини й Буковини Австрією: правові підстави та особливості входження. Українське Закарпаття в складі Угорщини, Австрії.

Суспільний лад та соціально-економічні відносини у Галичині, Буковині та Закарпатті. Становий устрій першої половини ХІХ століття. Правовий статус шляхти, духовенства, селянства, міщанства. Національний та соціальний склад галицького міста. Реформи “ освіченого абсолютизму ”. Революція 1848-49 рр. і зміни в суспільно-політичному житті Австрії. Особливості ліквідації кріпацтва на Закарпатті, Буковині та Галичині. Конституція Австрії (1848). “ Откройована ” конституція (1849). Утворення коронних країв. Конституція для Галичини та Буковини (1850).

Політична система Австрії, а потім Австро-Угорщини. Особиста канцелярія імператора, його Придворна канцелярія. Окрема канцелярія для Галичини ‑ Галицька придворна канцелярія. Післяреволюційна (1848-49) неоабсолютиська система влади. Загальнодержавні органи влади й управління в Австро-Угорщині за австрійською конституцією (1867) і конституцією Угорщини (1848). Австро-угорська угода (1867) та утворення конституційної дуалістичної Австро-Угорської монархії. Ціслейтанія і Транслейтанія. Імператор Австрії й король Угорщини. Рейхсрат (парламент) Австрії та сейм Угорщини. Виборча система. Уряд. Спільні міністерства.

Адміністративно ‑ політичний устрій західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії (кін ХVІІІ ‑ середина XIX ст.). Утворення коронного краю Галичини в Австрії. Адміністративний поділ та управління в Галичині кінця XVIII ‑ середини XIX ст. Губернатор та його компетенція. Старости округів (циркулів). Сільське управління. Інститут мандатора. Сейм галицьких крайових станів (Постулатовий сейм) та його діяльність. Адміністративний поділ на Закарпатті. Судова система. Вотчинні (домініальні) суди. Магістратські суди. Земський (шляхетський) суд. Кримінальні суди. Апеляційний суд у Львові.

Адміністративно ‑ політичний устрій західноукраїнських земель у складі Австрійської імперії (друга половина XIX ‑ початок ХХ ст.). Крайовий міністр для Галичини. Органи урядової адміністрацій в коронних краях. Намісник і крайовий президент. Повітові старости. Громадські управи. Судово-прокурорські органи за реформою 1852 року. Крайові, окружні та повітові суди. Суди присяжних: структура та юрисдикція. Спеціальні суди (військові, промислові, третейський). Статус суддів. Державна прокуратура. Жандармерія. Адвокатура.

Організація органів самоврядування. Крайові сейми, порядок їх формування та компетенція. Виконавчий орган сейму – крайовий виділ (комітет), його структура та компетенція. Повітові міські й сільські ради. Організація управління Львова і Чернівців за Статутом 1870 р. Міська рада, її склад і компетенція. Магістрат та його структура. “Закон громадського обов’язуючого в Королівстві Галичини і Володимирії з великим Князівством Краківським” від 12 серпня 1866року.

Джерела права. Імператорські патенти. Закони рейхсрату. Цивільний кодекс (1811). Цивільно-процесуальні кодекси (1781, 1845). Кримінальні кодекси (1787, 1803, 1852). Кримінально-процесуальні кодекси (1855, 1873). Основні риси цивільного (право власності, сімейно-шлюбне, спадкове право, зобов’язальне право) кримінального і процесуального права. Конституційне законодавство. Австрійсько-імперське конституційне законодавство як джерело права забезпечення особистих свобод і прав громадян у західноукраїнських землях другої половини ХІХ – початку ХХ століття.

Національні суперечності в Австро-Угорщині та її розпад у 1918 році.

Дата добавления: 2015-05-10