Методичні рекомендації. Метою заняття є вивчення нової організації судової системи, принципів судочинства, вміння розпізнавати в реформуванні судоустрою елементи буржуазного та

Метою заняття є вивчення нової організації судової системи, принципів судочинства, вміння розпізнавати в реформуванні судоустрою елементи буржуазного та феодального права, з’ясування особливостей впровадження реформи та контрреформи в Україні.

Розглядаючи перше питання необхідно окреслити основні риси судової системи на українських землях у першій пол. XIX ст. Зверніть увагу на те, що вона не була територіально одноманітною. При розгляді другого питання треба виявити причини, процес підготовки реформи, принципи, за якими провадилася в Україні судова реформа 1864 р, та основні її положення. Відповідаючи на третє питання, необхідно розповісти про систему мирової юстиції: мирові судді, з’їзд мирових суддів. Слід також розібратися у компетенції, порядку обрання та утвердження мирових суддів, у відношеннях між інстанціями та у відповідальності мирових суддів. Торкаючись установ загальної юстиції: окружних суддів ‑ судових палат-сенату, окремо слід звернути увагу на суд присяжних. У четвертому питанні необхідно з’ясувати завдання, місце і роль прокуратури. При характеристиці судочинства бажано пояснити його принципи і робити посилання на текст закону.

Підводячи підсумки, основну увагу зверніть на особливості реформування судової системи в Україні, покажіть роль реформи для розвитку судової системи в цілому.

Витяги необхідних документів частково подаємо (див.: Терлюк І.Я. Історія держави і права України. Навчальний посібник-практикум. – К.: Атіка, 1999. – С. 93-98).

Розділ V.
Новітня національна українська державність і право

Тема 12. Національна державність і право на Великій Україні у період національно-демократичної революції (1917-1920 рр.).

Основні поняття: революція, національно-демократична революція, легітимна влада, Тимчасовий уряд, ради депутатів, парламентська демократія.

Варіант А.
Традиційна форма проведення семінару – співбесіди за планом:

1 -е заняття

План

1. Передумови відродження національної української державності в російській Україні.

2. Українська держава та право періоду Центральної Ради.

3. “Українська держава” гетьмана П. Скоропадського.

4. “Друга УНР”. УНР доби Директорії.

Теми рефератів:

1. Україна в стратегічних планах Німечини та Австро-Угорщини під час Першої світової війни.

2. Національно-культурна політика Центральної Ради. Дипломатія українських урядів 1917-1920 pp.

Домашнє завдання: Виписати в зошит структуру, зміст та основні положення Конституції УНР.

Методичні рекомендації

Висвітлюючи перше питання плану семінарського заняття слід наголосити на тому, що могутність поштовху національно-визвольному рухові на українських землях надала Лютнева революція в Росії. Безпосередніми наслідками Лютневої революції 1917 р. в Україні серед іншого були: тимчасовий вакуум легітимної влади, паралельна поява конкуруючих владних структур: Тимчасового уряду і Рад, у діяльності яких домінував соціальний акцент, та Центральної ради, у роботі якої надавалась перевага вирішенню питань національного розвитку.

Розкриваючи друге питання плану, студенти повинні проаналізувати процес становлення Української Центральної Ради (УЦР), звернути увагу на те, що виникла вона як міжпартійний координаційний центр, згодом перетворилася на орган національного представництва, а після включення до її складу представників національних меншин ‑ на орган територіального самоврядування, і тільки з проголошенням УНР стала вищим законодавчим органом державної влади. В основу відповіді необхідно покласти універсали Центральної Ради, рішення Українського Національного Конгресу, інструкцію Тимчасового уряду Генеральному Секретаріатові, Конституцію УНР та інші документи. Особливу увагу слід звернути на законотворчу діяльність УЦР, насамперед розробку та прийняття земельного закону, закону про громадянство УНР та закону про національно-персональну автономію. На окремий розгляд заслуговує Конституція УНР, її зміст, структура та основні положення.

У ході роботи над третім питанням студенти мають розглянути зміни, що сталися у державному устрої України з приходом до влади гетьмана Павла Скоропадського, дати аналіз системі органів державної влади та управління, розкрити їхню структуру та повноваження. При цьому треба опертися на “Грамоту до всього українського народу” та закон “Про тимчасовий державний устрій України” від 29 квітня 1918 p. Окремо необхідно розглянути законодавчу діяльність гетьмана та його уряду, показати її особливості та наслідки.

Працюючи над останнім питанням плану, студентам слід, спираючись на нормативний матеріал (Декларацію Директорії від 26 грудня 1918 року. Універсал Трудового Конгресу від 28 січня 1919 року та Закон про тимчасове державне управління та порядок законодавства в Українській Народній Республіці від 12 листопада 1920 року), показати ґенезу органів державної влади та управління періоду Директорії. Однак необхідно враховувати, що тогочасні політичні реалії вносили певні корективи і тому головні програмові завдання Директорії лишилися лише на папері. На особливу увагу заслуговує робота Директорії та уряду ЗУНР над об’єднанням українських земель в єдину державу.

Тому студенти, спираючись на текст Ухвали Української Національної Ради від 3 січня 1919 року та Акт Директорії від 22 січня 1919 року, мають висвітлити процес злуки УНР та ЗУНР і показати його наслідки.

Витяги необхідних документів частково подаємо (див.: Терлюк І.Я. Історія держави і права України. Навчальний посібник-практикум. – К.: Атіка, 1999. – С. 103-109).

2-е заняття

План

1. Розпад Австро-Угорщини і проголошення ЗУНР.

2. Конституційне законодавство ЗУНР.

3. Організація і структура державного апарату.

4. Військове будівництво.

5. Занепад ЗУНР.

Теми рефератів:

1. Соціальне законодавство ЗУНР.

2. Причини поразки української національної державності 1917-1920 pp.

Домашнє завдання: Виписати у зошит структуру УГА.

Методичні рекомендації

Вивчаючи перше питання, важливо простежити процес становлення Української держави в умовах розпаду Австро-Угорської монархії. Це обставини виникнення і діяльності Української Національної Ради, проголошення Української держави ЗУНР.

Конституційне законодавство ЗУНР ‑ це головні акти Західноукраїнської Народної Республіки, що визначили її політико-правовий устрій. Отож, вивчаючи це питання слід, насамперед, опрацювати Тимчасовий Основний закон держави, який накреслював головні принципи державного ладу, внутрішньої і зовнішньої політики ЗУНР, а також інші конституційні акти, зокрема ті, що гарантували конституційну парламентську систему держави.

Готуючись до третього питання семінару слід звернути увагу на такий елемент державного механізму держави якправоохоронні органи, охарактеризувати судову систему. Окремо слід охарактеризувати військове будівництво в державі. Завершуючи семінарське заняття варто зосередитися на, умовно кажучи, воєнних та дипломатичних аспектах надії ЗУНР.

Витяги необхідних документів частково подаємо (див.: Терлюк І.Я. Історія держави і права України. Навчальний посібник-практикум. – К.: Атіка, 1999. – С. 111-114).

Розділ VI.
Проблеми державності і права
на західних українських землях у міжвоєнний період
та в часі німецько-радянської війни

Тема 13. Соціально-політичне й правове становище західних українських земель в 20-30 pp. ХХ століття

Основні поняття: Західна Україна, Північна Буковина, Закарпаття, санація, пацифікація, парцеляція, анексія.

Варіант А.
Традиційна форма проведення семінару – співбесіди за планом:

1. Примусове включення західних українських земель до складу Польщі, Румунії, Чехословаччини та юридичне оформлення їх окупації.

2. Соціально-політичне становище Західної України в складі Польщі.

3. Соціально-політичне становище Північної Буковини в складі Румунії.

4. Соціально-політичне становище Закарпаття в складі Чехословаччини.

Реферат: Судово-прокурорські органи та система права в західних українських землях у період міжвоєнної окупації.

Домашнє завдання: Складіть порівняльну таблицю заходів урядів Польщі, Румунії та Чехословаччини щодо українського населення за сферами: економічною, політичною, культурною.

Методичні рекомендації

Після Першої світової війни, розпаду могутніх імперій західні українські землі (Західна Україна, Північна Буковина і Закарпатська Україна) перебували, відповідно, у складі Польщі, Румунії та Чехословаччини. Відповідаючи на перше питання треба показати процес юридичного оформлення, тобто міжнародного визнання анексії західних українських земель сусідні ми державами.

Предметом обговорення наступних питань плану має стати соціально-політичне становище західних українських земель у складі іноземних держав. Тут слід мати на увазі, що кожна з держав, до складу якої входили українські землі, чітко визначилась у питанні про місце і роль українського.фактора у внутрішній політиці. Різновекторні коливання офіційного курсу щодо українського питання відбувались у Польщі, але навіть тут завжди незмінною залишалась її стратегічна мета – поглинання польською державою українських земель шляхом асиміляції місцевого населення. Характерно, що ключові риси польської моделі панування в українських землях (насильницька асиміляція, штучне стримування економічного розвитку, репресивні акції, національний гніт тощо) були у м’якій формі притаманні внутрішній політиці Чехословаччичи, а у більш жорсткій ‑ політиці Румунії.

Тема 14. ОУН-УПА в боротьбі за Українську державу

Основні поняття: ОУН, УПА, УГВР, бандерівці, мельниківці, нацизм, фашизм, вермахт, рейхскомісаріат.

Варіант А.
Традиційна форма проведення семінару – співбесіди за планом:

1. Виникнення ОУН і її діяльність у 30-х pp.

2. Спроби відновлення української державності: а) Карпатська Україна; б) Проголошення Української держави у Львові 30.06.1941 p.

3. Державне будівництво УПА і УГВР.

Теми рефератів:

1. Встановлення та діяльність окупаційного режиму в Україні в роки Другої світової війни.

2. Українське питання напередодні Другої світової війни.

Домашнє завдання: складіть схему організаційної структури ОУН-УПА.

Методичні рекомендації

Головне завдання цього семінару ‑ з’ясувати основні моменти в реалізації державотворчої програми, висунутої ОУН наприкінці 20-х pp. і продовженої в діяльності УПА. Насамперед слід показати обставини виникнення і діяльності ОУН, охарактеризувати суть її програми розбудови Української держави. На початок Другої світової війни припадають дві спроби відновлення української державності. Перша –Карпатська Україна ‑ здійснена не без допомоги ОУН, і друга – у Львові 30 червня 1941 року ‑ при безпосередній її участі. Покладаючись на документи необхідно охарактеризувати основні державотворчі заходи українських урядів, звернути увагу на причини ліквідації та історичне значення спроб українців відновити національну державність у період Другої світової війни.

Переходячи до останнього питання плану, слід мати на увазі, що очолений ОУН повстанський рух під назвою “Української Повстанської Армії” чи “бандерівського” мав народний, національно-визвольний характер. Він ставив благородну мету ‑ державотворення українського народу. Покажіть це, даючи характеристику організаційної структури ОУН-УПА, причин появи, структури і діяльності УГВР.

Витяги необхідних документів частково подаємо (див.: Терлюк І.Я. Історія держави і права України. Навчальний посібник-практикум. – К.: Атіка, 1999. – С. 120-128).

Розділ VII. Радянська держава і право в Україні

Тема 15. Поширення на Україну радянської державності

Основні поняття: диктатура пролетаріату, рев-ком, радянське будівництво, більшовизм, радянизація, воєнно-політичний союз, українізація, неп.

Варіант А.
Традиційна форма проведення семінару – співбесіди за планом:

1-ше заняття

План

1. Виникнення більшовицької державності.

2. Особливості радянизації України у перший радянський період: організація органів державної влади.

3. Механізм державного управління в Україні у другий радянський період.

4. Третя більшовицько-українська війна та утвердження в Україні радянської державності. Доба “договірних відносин” між УСРР та РСФРР.

5. Перебудова державного апарату УСРР після утворення СРСР.

6. Становлення і розвиток радянської судово-прокурорської системи.

Реферат: Створення, структура та роль репресивно-каральних органів у поширенні та зміцненні в Україні радянської державності.

Домашнє завдання: складіть схему (порівняльну) органів державної влади і управління в радянській Україні до утворення СРСР, після його утворення і в період т. зв. репресивно-тоталітарного режиму, на кінець
1930-х pp.

Методичні рекомендації

Неупереджений розгляд питань 1-го заняття теми семінару мав би довести, що протягом семи десятиріч “українська радянська соціалістична державність” була не “місцевою”, етнокультурною, а привнесеною ззовні, урізаною автономною державністю в рамках “іншої” тоталітарної державності. Радянська (більшовицька) державність в Україні насаджувалась за допомогою зброї і терору. Від самого початку постання радянської України, вона фактично була інтегральною частиною всього радянського (російського) комплексу. Донецько-Криворізька, Галицька та інші радянські республіки були спробами поширення більшовицької державності в Україні. Доба “договірних відносин” (договори 1919 і 1920 pp.), а згодом укладення союзного договору (1922 p.) стали етапами її поширення і формою відтворення імперії.

Аналіз структури державної влади, механізму державного управління, судово-прокурорської системи, а також (як ми побачимо з розгляду наступної теми) і законодавства переконують, що від часу свого проголошення Радянський Союз як тоталітарна держава розвивався з явно російською домінантою у напрямку централізації влади і управління та уніфікації законодавства.

Разом з тим, забігаючи наперед, варто зауважити наступне. Було б також не правильним недооцінювати формальний державницький статус Української радянської республіки. Україна мала виразні ознаки державності: власну територію, державну символіку, парламент, уряд. Діяли українські університети, Академія наук, преса. Державний статус Української радянської республіки в потенції забезпечив шлях до незалежності.

Витяги необхідних документів частково подаємо (див.: Терлюк І.Я. Історія держави і права України. Навчальний посібник-практикум. – К.: Атіка, 1999. – С. 133-139).

2-е заняття

План

1. Пакт Молотова-Ріббентропа 1939 р. та його роль у поширенні радянської державності на західноукраїнські землі.

2. Похід Червоної армії в Західну Україну. Юридичне оформлення приєднання Західної України до СРСР-УРСР: а) створення тимчасових органів влади; б) державно-правові акти Народних Зборів Західної України; в) державне будівництво в західних областях УРСР.

3. Правові основи входження Північної Буковини до СРСР.

4. Особливості радянизації та юридичне оформлення приєднання Закарпаття до СРСР.

Реферат: Судово-прокурорські органи в західних областях України у перший період радянизації.

Домашнє завдання: випишіть у зошит основні акти в процесі радянизації західних українських земель, вкажіть дату їх прийняття та основний зміст.

Методичні рекомендації

Радянизація західних українських земель стала черговим етапом у поширенні на Україну радянської державності, тобто відтворення політичних і економічних структур тогочасного радянського суспільства. Входження Західної України та Північної Буковини до складу СРСР-УРСР було результатом підписання пакту Молотова-Ріббентропа. У ході семінару слід дати історико-правовий аналіз документу і, відповідно, характеру приєднання західноукраїнських земель до СРСР. Охарактеризуйте процес поширення державних структур і юридичного оформлення приєднання краю до Союзу. Слід мати на увазі, що під прикриттям спочатку тимчасових народних органів влади, а потім місцевих рад депутатів трудящих, у західноукраїнських землях встановився підкріплений військовою присутністю режим політичної тиранії. Основою цього режиму стали репресивно-каральні структури, які утверджуючи радянську владу та примусово впроваджуючи радянські нормативні акти, депортовували і розстрілювали сотні тисяч мешканців західноукраїнських земель.

Що стосується відповіді на останнє питання плану, то прилучення Закарпаття до СРСР відбулося за дещо інших обставин. Де-факто територія Закарпаття перебувала в складі СРСР з жовтня 1944 р., з часу його звільнення радянськими військами від німецьких загарбників, що було юридичне оформлено роком пізніше, у червні-листопаді 1945 р. На конкретних фактах, документах слід підкреслити, що характер діяльності Народних комітетів більшовицькі емісари визначали у напрямі радянизації краю (про що свідчить нормотворча діяльність Народної Ради) та “волевиявлення народу до воз’єднання”.

Підводячи підсумок заняттю не можна недооцінювати факту входження західних українських земель до складу ‑ УРСР. Важко сумніватися в тому, що у 1939-1940 і 1945 pp. відбулося об’єднання українського народу в одній державі. По-суті, створилася парадоксальна ситуація: вперше за багатовікову історію українські землі були інтегровані у складі єдиної української, але не самостійної держави.

Витяги необхідних документів частково подаємо (див.: Терлюк І.Я. Історія держави і права України. Навчальний посібник-практикум. – К.: Атіка, 1999. – С. 143-147).

Тема 16. Особливості розвитку правової системи радянської України

Основні поняття: революційна правосвідомість, соціалістична законність, ревтрибунал, кодифікація, позасудові репресії.

Варіант А.
Традиційна форма проведення семінару – співбесіди за планом:

1. Становлення основ радянського права. Перша кодифікація радянського законодавства України.

2. Надзвичайне законодавство СРСР та право УРСР в 30-ті pp.

3. Розвиток радянського права у період німецько-радянської війни.

4. Друга кодифікація законодавства УРСР.

5. Розвиток конституційного законодавства радянської України.

Теми рефератів:

1. Правове забезпечення політики українізації.

2. Особливості поширення системи радянського права на новоприєднані західні українські землі.

Домашнє завдання: використовуючи підручник і хрестоматії, випишіть у зошит ті нормативно-правові акти, що спрямовані на розгортання репресій. Зазначте дату їх прийняття та основний зміст.

Методичні рекомендації

Готуючи питання семінару слід мати на увазі наступне:

Процес організації правової системи, яка б відповідала потребам нової імперії, в Україні був тісно пов’язаний з насадженням радянської державності. Разом з більшовицькими інституціями на території України розповсюджувалися законодавчі акти Російської держави, що заміняли собою знищені нормативні акти правотворчої діяльності Української Народної Республіки. Фактично в такий спосіб і відбувалося становлення і подальший розвиток радянського права в Україні. Усе законодавство радянської України розвивалося в основному за зразком законодавства радянської Росії, а в багатьох випадках і підмінялося російським. Це стосується вже періоду формально-правової незалежності УРСР, тобто до кінця 1922 р. і впродовж наступних майже сімдесяти років.

Головне завдання семінарського заняття ‑ проглянути основні етапи розвитку радянської правової системи України. конституційного законодавства під кутом зору вище зазначеного. Частково цьому допоможуть подані окремо витяги з джерел (див.: Терлюк І.Я. Історія держави і права України. Навчальний посібник-практикум. – К.: Атіка, 1999. – С. 150-165).

Тема 17. Особливості державно-правового статусу України як союзної республіки в середині 1940-1980-х pp.

Основні поняття: сталінізм, дестапінізація, застій, перебудова, бюрократія, номенклатура, адміністративно-командна система.

Варіант А.
Традиційна форма проведення семінару – співбесіди за планом:

1. Реорганізація і функціонування державного апарату УРСР в останні воєнні та перші післявоєнні роки.

2. Національно-державний устрій і державний лад України в період десталінізації.

3. Основні тенденції державно-правового розвитку України в умовах сповільнених темпів економічного розвитку.

4. Основні тенденції державно-правового розвитку України в умовах перебудови.

Реферат: Перебудова держапарату СРСР-УРСР у період німецько-радянської війни.

Домашнє завдання: випишіть у зошит основні політико-адміністративні реформи в Україні у 50-60-х pp., подайте іх основний зміст.

Методичні рекомендації

Мета семінару ‑ простежити основні тенденції у державно-правовому розвитку України з другої пол. 40-х – до кінця 80-х років.

При відповіді на перше питання зверніть увагу на розширення повноважень УРСР у сфері міжнародних відносин і оборони. Поясніть такі дії союзного керівництва. Відповідаючи на друге питання плану слід наголосити на спробах реформування держапарату, особливо на нові організаційні форми управління промисловістю. У відповіді на наступне питання варто, насамперед, охарактеризувати авторитарну командно-адміністративну систему управління. Соціально-економічна і політична ситуація, зміни в статусі УРСР як союзної республіки, зміни у законодавстві республіки ‑ ось питання, яких слід торкнутись, висвітлюючи основні тенденції державно-правового розвитку України у “перебудовний” період.

Витяги необхідних документів частково подаємо (див.: Терлюк І.Я. Історія держави і права України. Навчальний посібник-практикум. – К.: Атіка, 1999. – С. 168‑177).

Варіант Б.
Реферативна форма проведення заняття

1. Створення Донецько-Криворізької та Галицької радянських республік.

2. Державно-правовий статус України після утворення СРСР.

3. Створення, структура та роль репресивно-карального апарату у поширенні і зміцненні в Україні радянської державності.

4. Надзвичайне законодавство СРСР та право УРСР у 30-ті pp.

5. Створення та діяльність репресивно-каральних органів на Західній Україні у воєнні та перші післявоєнні роки.

6. Основні напрями розвитку законодавства в роки німецько-радянської війни.

7. Формування державної території УРСР у 40-50-х pp.

8. Територіальні, політико-адміністративні реформи в УРСР у 50-60-х pp.

9. Кодифікація та основні риси права України за часів радянської (більшовицької) влади.

Розділ VIIІ.
Держава і право незалежної України

Тема 18. Становлення сучасної української держави і права

Основні поняття: демократизація, конституційний процес, СНД, Народна рада, група “239”.

Варіант А.
Традиційна форма проведення семінару – співбесіди за планом:

1. Розпад СРСР і угода про утворення СНД.

2. Перші кроки у демократизації суспільно-політичного життя.

3. Формування органів влади в умовах незалежності.

4. Конституційний процес у незалежній Україні.

5. Формування власної правової системи.

Теми рефератів:

1. Україна в системі міжнародних відносин. Становлення незалежної міжнародної політики.

2. Українська етнонаціональна політика на сучасному етапі.

Meтодичні рекомендації

Дайте юридичну характеристику Біловезькій угоді та охарактеризуйте процес становлення держави і права України після прийняття Акту проголошення незалежності. Зверніть увагу на процес створення нового держапарату, конституційний процес та, особливо, на процес створення законодавчої системи.

Витяги необхідних документів частково подаємо (див.: Терлюк І.Я. Історія держави і права України. Навчальний посібник-практикум. – К.: Атіка, 1999. – С. 179-184).

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ
ЗАСВОЄНОГО МАТЕРІАЛУ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Вступні зауваження. З переліку поданих нижче питань викладач складає, формує завдання для поточного контролю за змістовними модулями(всього передбачається два поточних контролі: перший ‑ Держава і право в Україні від найдавніших часів і до початку ХХ століття; другий ‑ Держава і право в Україні за нового і новітнього часу), а також білети для складання заліку. Подані нижче питання можуть також розглядатися як окремі теми для написання письмових робіт (рефератів) та індивідуальних завдань (в тому числі і для самоконтролю).

Перший поточний контроль (змістовний модуль 1)

1. Виникнення Скіфської держави, її суспільно-політичний лад і право.

2. Суспільно-політичний лад і право рабовласницьких міст-полісів Північного Причорномор’я.

3. Виникнення державності у східних слов’ян. Становлення руського права.

4. Державний лад Київської Русі-України.

5. Суспільний лад Київської держави. Правове становище окремих груп залежного населення.

6. Традиції державності (особливості політичного розвитку) князівств Київської Русі у період феодальної роздробленості.

7. Особливості суспільно-політичного ладу та правової системи Галицько-Волинської держави.

8. Українська державність у монголо-татарську добу.

9. Становлення руського права. Джерела права Київської Русі-України.

10. “Руська Правда” як пам’ятка права.

11. Врегулювання цивільно-правових відносин в Києво-руській державі за “Руською Правдою”.

12. Кримінальне право в Києво-руській державі за “Руською Правдою”.

13. Судоустрій та судочинство (основні риси судового процесу) у Києво-руській державі.

14. Особливості литовського проникнення в Україну. Природа Литовсько-руської держави.

15. Державний лад Литовсько-руської держави.

16. Суспільний лад Великого князівства Литовського. Правове становище основних соціальних груп населення.

17. Судоустрій та судочинство (основні риси судового процесу) на українських землях в часи Великого князівства Литовського.

18. Джерела права на українських землях часу Великого князівства Литовського. Законодавча діяльність станово-представницьких органів влади.

19. Кодифікація права у Литовсько-руській державі. Статути Великого князівства Литовського.

20. Основні риси цивільного права у Великому князівстві Литовському.

21. Основні риси кримінального права у Великому князівстві Литовському за Литовськими Статутами.

22. Особливості правового регулювання в українському середньовічному місті. Виникнення Магдебурзького права в Україні.

23. Правові форми організації сільського самоврядування в Україні XIV – початку XVI століття.

24. Виникнення українського козацтва. Соціальні джерела його формування.

25. Військово-політичний устрій Запорозької Січі.

26. Звичаєве (“козацьке”) право. Особливості правового регулювання в Запорозькій Січі.

27. Створення реєстрового козацтва, його державно-правовий статус у Речі Посполитій.

28. Основні етапи формування (юридичного оформлення) української національної державності в ході Національної революції середини XVII століття.

29. Хмельниччина як Національна революція. Зміни у соціально-економічних (суспільних) відносинах в Україні часу Хмельниччини.

30. Зміни у системі права у період Української Національної революції середини XVII століття.

31. Правові умови входження України під протекторат Московської держави (“Березневі статті ”).

32. Формування державної території у період Національної революції середини XVII століття.

33. Формування і розвиток політичного устрою Козацько-гетьманської держави.

34. Збройні сили козацько-гетьманської України.

35. Суспільний лад Козацько-гетьманської держави другої половини XVII – XVIII ст.

36. Ліквідація російським царизмом автономного устрою України.

37. Російські адміністративно-політичні інституції в Україні (середина XVII – XVIIІ ст.).

38. Державно-правовий статус Запорозької Січі у складі Гетьманщини.

39. Судоустрій та судочинство (основні риси процесуального права) у козацько-гетьманській державі.

40. Джерела права козацько-гетьманської держави. Місце звичаєвого права та законодавчих актів автономної (гетьманської) влади у правовій системі Гетьманщини.

41. Кодифікація права в Україні‑Гетьманщині: причини та наслідки. “Права, за якими судиться малоросійський народ”.

42. Основні риси кримінального права в Україні‑Гетьманщині.

43. Основні риси цивільного права у козацько-гетьманській державі.

44. Адміністративно-політичний устрій Слобідської України (друга половина XVII – XVIII ст.).

45. Суспільний лад російської України.

46. Судова система у російській Україні першої половини ХІХ ст.

47. Судова реформа 1864 року в Україні, особливості її проведення.

48. Кодифікація права в російській Україні на початку ХІХ століття.

49. Селянська реформа 1861 року та особливості її проведення в Україні.

50. Земська реформа 1864 та контр реформа 1890 рр.

51. Міська реформа 1870 та контр реформа 1892 рр.

52. Система органів самодержавного управління російською Україною XIX ст.

53. Джерела та розвиток права в російській Україні у пореформений період (друга половина ХІХ століття).

54. Особливості правового регулювання цивільних відносин у Полтавській і Чернігівській губерніях (перша половина ХІХ століття).

55. Формування робітничого класу в Україні у другій половині ХІХ століття. Фабричне законодавство.

56. Місцеві органи управління на західноукраїнських землях часу Австро-Угорської монархії.

57. Адміністративно-політичний устрій західноукраїнських земель в складі Австрійської імперії (кінець XVIII – сер. XIX ст.).

58. Організація органів самоврядування на західноукраїнських землях часу австрійського панування.

59. Судово-прокурорські органи на західноукраїнських землях часу австрійського панування.

60. Загальнодержавні органи влади на західноукраїнських землях часу Австро-Угорської монархії.

61. Джерела та основні риси права на західноукраїнських землях періоду австро-угорського панування.

Другий поточний контроль (змістовний модуль 2)

1. Передумови виникнення новітньої національної української державності 1917-1920-х рр.

2. Організація державної влади (центральної, місцевої) Української Центральної Ради.

3. Військове будівництво в УНР доби УЦР.

4. Судова система УНР доби УЦР.

5. Законодавча діяльність Української Центральної Ради: законодавство у сфері соціально-економічних відносин.

6. Конституційне законодавство УНР доби УЦР. Конституція УНР, її структура та основні положення.

7. Законодавча діяльність УНР (конституційне та культурно-освітнє законодавство).

8. Організація державної (законодавчої, виконавчої) влади в Україні доби Української Центральної Ради.

9. Правоохоронні структури УНР доби УЦР.

10. Організація державної влади (центральної, місцевої) “Української держави” гетьмана Павла Скоропадського.

11. Організація правоохоронних органів та військове будівництво в Українській державі гетьмана П.Скоропадського.

12. Правова політика та законодавство “Української держави” гетьмана Павла Скоропадського.

13. Законодавча діяльність “Другої” УНР (Директорії).

14. Законодавча діяльність УНР доби Української Центральної Ради (конституційне, соціально-економічне та культурно-освітнє законодавство).

15. Організація державної влади, територіальний устрій та законодавство в Україні періоду Директорії УНР.

16. Передумови утворення ЗУНР.

17. Проголошення ЗУНР, її центральні та місцеві органи влади і управління.

18. Військове будівництво ЗУНР.

19. Конституційне законодавство та законодавча діяльність ЗУНР.

20. Судово-прокурорські органи ЗУНР.

21. Місцеві органи влади і управління ЗУНР.

22. Примусове включення західних українських земель до складу Польщі та юридичне оформлення їх окупації.

23. Соціально-політичне становище Західної України у складі Польської держави у міжвоєнний період.

24. Соціально-політичне становище Північної Буковини в складі Румунії у міжвоєнний період.

25. Примусове включення західних українських земель до складу Чехословаччини та юридичне оформлення їх окупації.

26. Соціально-політичне становище Закарпатської України в складі Чехословацької республіки.

27. Спроба побудови української держави – Карпатської України у 1938‑1939 рр. та її історичне значення.

28. Розчленування території України та органи управління окупаційного режиму (1941‑1944 рр.).

29. ОУН-УПА в боротьбі за Українську державу (проголошення Української держави у Львові 30 червня 1941 року, структура та державне будівництво УПА-УГВР).

30. Жовтневий переворот більшовиків та його вплив на Україну. Поширення радянської державності.

31. Система формування представницьких органів влади (виборча система) за Конституцією УСРР 1919 року.

32. Поширення на Україну радянської (більшовицької) державності і права. Режим “воєнного комунізму” – модель будівництва соціалізму у Другий радянський період.

33. Становлення в Україні радянської судової системи (1917-1920).

34. Повноваження органів влади і управління радянської України після утворення СРСР.

35. Реформування судової системи і правоохоронних органів в Україні часу НЕПу.

36. Створення в Україні радянських (більшовицьких) надзвичайних органів і міліції в 1917-1920 рр.

37. Відносини між УСРР та РСФРР до проголошення утворення СРСР.

38. Адміністративно-територіальний устрій радянської України та його зміни.

39. Становлення основ права радянської України. Перша комплексна кодифікація законодавства УРСР.

40. Основні напрямки Першої комплексної кодифікації законодавства УРСР.

41. Правові основи політики українізації.

42. Перші радянські конституції України 1919‑1929 рр., їх структура та основні положення.

43. Становлення основ цивільного права радянської України.

44. Становлення і розвиток цивільного права УСРР-УРСР.

45. Становлення і розвиток кримінального права УСРР-УРСР у довоєнний період.

46. Становлення і розвиток земельного права УСРР-УРСР.

47. Зміни в державному ладі України в першій половині 30-х років.

48. Конституційно-правове оформлення тоталітаризації державного ладу України. (Конституційні акти СРСР‑УРСР 1936-1937 рр.).

49. Органи влади і управління радянської України за конституційними актами СРСР-УРСР 1936-37 рр.

50. Кримінальне право УРСР в перші післявоєнні роки і в роки десталінізації.

51. Правові основи входження Західної України та Північної Буковини до складу СРСР-УРСР.

52. Перебудова держапарату та зміни в окремих галузях права СРСР-УРСР у період німецько-радянської війни.

53. Особливості входження та радянизація українського Закарпаття (1944‑1945 рр.).

54. Суд і правоохоронні органи УРСР в перші післявоєнні роки і в роки десталінізації.

55. Основні напрями Другої комплексної кодифікації законодавства УРСР (1957 – 1985 рр.).

56. Основні риси розвитку законодавства УРСР в 1970-початку 80-х рр.

57. Зміни в органах влади і управління УРСР в роки неототалітаризму (1960-80 рр.).

58. Судова система і правоохоронні органи УРСР після прийняття Конституції 1978 року.

59. Зміни у правовій системі УРСР в роки перебудови.

60. Реформування державного апарату УРСР в роки перебудови.

61. Розпад СРСР і відродження незалежної суверенної Української держави.

62. Декларація про державний суверенітет України.

Дата добавления: 2015-05-10