Підстави й порядок припинення права членства в сільськогосподарських підприємствах кооперативного типу

1. Як і в корпоративних підприємствах, у соціально-еко­номічному плані припинення права членства в колективно­му чи в іншому сільськогосподарському підприємстві коо­перативного типу зумовлено виключно суб'єктивними при­чинами особистого характеру. Винятком із цього загального правила є припинення ^ірава членства^ внаслідок припинен­ня, діяльностіцього~підприємства або в разі їиключення особи з числа членів цього підприємства.

2. Припинення права членства в колективному та ін­шому сільськогосподарському підприємстві кооперативного типу пов'язано з певними юридичними діями як юридич­ними фактами. Такими фактами є подання заяви про вихід із колективного сільськогосподарського підприємства (спілки селян, сільгоспвиробничого кооперативу) і прий­няття загальними зборами (зборами уповноважених) дано­го підприємства (кооперативу, спілки) рішення з цього приводу, а також про виключення з членів підприємства на підставі його статуту. Якщо задоволення заяви про вихід свідчить про добровільне припинення членства, то прийняття рішення про виключення є примусовим позбав­ленням особи прав члена підприємства кооперативного ти­пу. Вихід особи з членів підприємства кооперативного типу здійснюється з ініціативи і на підставі волевиявлення чле­на цього підприємства. Виключення з членів колективного сільськогосподарського підприємства може статися лише з ініціативи громадськості та органів управління даного підприємства.

3. Заява члена про вихід має бути розглянута прав­лінням і загальними зборами (чи зборами уповноважених), як це передбачено статутом, не пізніше ніж у тримісячний строк від дня подання заяви. Аграрне (як і колишнє кол­госпне) законодавство не містить у собі переліку підстав для виходу з членів підприємства кооперативного типу.

Для оформлення виходу необхідно, щоб член підприєм­ства (кооперативу, спілки) звернувся до органу управління (уповноваженого статутом приймати рішення про вихід чи виключення) з письмовою заявою про вихід із членів під­приємства. Ця заява має бути розглянута правлінням і винесена протягом трьох місяців на розгляд уповноважено­го статутом органу управління. Ні правління, ні уповнова­жений вищий орган управління не мають права перешко­джати особі вийти з членів підприємства кооперативного типу.

4. Припинення членства через виключення особи з чис­ла членів колективного чи іншого сільськогосподарського підприємства кооперативного типу провадиться на підставі рішення вищого органу управління загальними зборами (чи зборами уповноважених) на основі Статуту цього підприємства (кооперативу, спілки). Воно застосовується до несумлінних членів підприємства як надзвичайний захід дисциплінарного впливу.

Не допускається виключення з членів колективного та іншого сільськогосподарського підприємства кооперативного типу (спілки селян, кооперативу тощо) без достатніх для цього підстав, за незначні провини або за вчинки, які не є порушенням трудової дисципліни чи статуту підприємства (кооперативу, спілки), не були систематичними і за них попередньо не накладалися дисциплінарні стягнення. Рі­шення про виключенння може бути оскаржено до суду.

5. Юридичний факт припинення права членства в ко­лективному чи в іншому сільськогосподарському підприєм­стві кооперативного типу тягне за собою певні правові наслідки. Так, припинення членства у підприємстві (спілці селян, кооперативі) тягне за собою позбавлення цієї особи статусу члена даного підприємства кооперативного типу. Особа, яка вийшла за власним бажанням з членів колек­тивного підприємства, має право на одержання своєї част­ки у спільному майні підприємства (паю) натурою, гроши­ма чи цінними паперами, як це прямо встановлено стаття­ми 9 і 10 Закону "Про колективне сільськогосподарське підприємство". Цій особі без затримки має бути видано її трудову книжку, а також проведено з нею розрахунок як із робочою силою, що працювала на кооперативному підприємстві.

У разі виключення з членів колективного сільськогос­подарського підприємства (спілки селян) особі слід повер­нути трудову книжку. Щодо належного їй паю вважається обгрунтованою практика, коли пай все ж їй видається, а також проводиться з нею розрахунок за виконану роботу.

Дата добавления: 2015-05-10